1.Зародження фахової філософії. Творчість і. Вишенського, а. Зизанія.

Питання національної і релігійної незалежності перебувало в центрі уваги прогресивних українських письменників і громад­ських діячів: Іова Борецького, Ісая Конинського, Захарія Кони-донського, Івана Вишсііськоіо. Серед них видатне місце нале­жить Івану Вишенському (прибл. 1550—1620 рр„). Складність і суперечність тієї епохи знайшли відображення і в світогляді Вишенського.

Концепцій Вишеиського про рівність і свободу народу і особи грунтувалося на ідеях раннього християнства і ставила завдання захистити вчення православної церкви від впливу католицизму. Розвиток Вишенським ідей рівності і свободи в дусі раннього християнства, його програма соціальної справедливості перегу­кувалася з вченням Томаса Мюнцсра. А вчення останнього вимагало встановлення царства Божого на землі шляхом повер­нення церкви до її первісного стану.

На відміну від Мкшцера Вшіїеііський не закликав до рево­люційних дій. Проте критика Вишенським соціальної неспра­ведливості, національного гноблення в умовах української дійсності другої половини XVI —иоч. XVII ст. мала велике прогресивне значення.. Особливо, якщо врахувати, що вона велася напередодні визвольної війни українського народу проти соціального і національного гноблення з боку шляхетської Польщі.

У «Краткословному отвіті Феодула» Вишенеький змальовує картину гноблення українського і білоруського народів шляхтою,а також боротьбу українського народу проти українських магнатів, польської шляхти й унії.

У посланні єпископам-ренегатам Вишенський малює тяжку працю селян-кріпаків, протиставляючи їм розкішне життя феодалів. Він засуджує різні форми феодальної експлуатації, показуючи при цьому, що пани претендують на особливу роль у суспільстві, підкреслюють свою зверхність над селянами нібито особливими інтелектуальними рисами, властивими їм. Ця інтелектуальна зверхність панів над селянами, спроби довести, що право на володіння кріпаками дає їм знатність походження, викликала гостру критику Вишенського.

І. Франко підкреслював, що Вишенський перший у нашім раю сміло підніс голос на захист того бідного робочого люду, показуючи панам і владикам, що той мужик —їх брат, а не просто робоча худоба, що він радується й терпить, як людина, і хоче жити як людина.

Вишенський виступив на захист словенської мови. Боротьба за слов`янську мову, за поширення її на рідній землі мала принципове значення і була складовим елементом-боротьби за національну незалежність. Річ в тім, що католицизм прагнув довести зверхність латинської мови пал слов'янською. Католики твердили, що нібито латинська мова—це мова богообраних, тоді як словенською розмовляють народи, які історично долею визначені бути другорядними і обраним. Петро Скарга писав, що є тільки дві мови - грецька і латинська, які поширили віру в усьому світі.

Білет №16

3.Становлення правової держави

Идеи правового государства возникли еще в древности (Платон, Аристотель), получили развитие во взглядах представителей буржуазной политической мысли (Монтескье, Локк, Жан-Жак Руссо, И.Кант, И.Фихте, Гегель). В России дворянские революционеры и революционеры-демократы подвергли беззакония царизма уничтожающей критике (А.Н.Радищев, декабристы, А.И.Герцен, Н.Г.Чернышевский и др.). На Украине путь идеям правового государства прокладывали прогрессивные мыслители и революционеры-демократы – Г.С.Сковорода, Т.Г.Шевченко, И.Я.Франко, Л.Украинка, М.Драгоманов и др.

В эпоху капитализма идея правового государства широко использовала в своих интересах буржуазия. США, Англия, ФРГ считают себя правовыми государствами.

В теории и практике советского общества длительное время утверждалось положение: государство оладает безусловным “приматом” над правом и обществом. Право – лишь простой инструмент государственной власти. Создатели законов – вождь и его бюрократический аппарат. Таким образом, утверждалось господство законодателя над народом.

Отвечая на вопрос – что такое правовое государство – политологи сходятся на том, что это образ жизни общества и его граждан, государство в котором господстует право, государство подлинной демократии, где гарантированы права человека и т.д.

Актуальность формирования правового государства в тех странах где его еще нет, и совершенствование его там, где оно есть, определяется тем, что это – глобальная проблема и одновременно – общечеловеческая ценность. Чтобы создать такое государство, необходимо обеспечить:

• господство права во всех сферах жизни общества;

• верховенство законов и неукоснительное соблюдение их государством, всеми гражданами;

• свободу личности, ее права, интересы, честь и достоинство;

• взаимную ответственность государства и личности;

• эффективные формы контроля и надзора за осуществлением законов и других нормативно-юридических актов.

В развитых капиталистических странах сегодня создано правовое государство, которое сложилось в последнюю треть ХХ в., не потеряв своего определенного классового характера. Поэтому буржуазное правовое государство еще далеко от совершенства. Проблема формирования правового государства там, где оно отсутствует, весьма актуальна. Это относится к суверенной Украине. В Декларации о государственном суверенитете Украины, принятой Верховным Советом Украинской ССР 16 июля 1990 г. провозглашено: на своей территории Украинская ССР обеспечивает верховенство Конституции и законов республики; разделение государственной власти на законодательную, исполнительную и судебную; генеральный прокурор Украины, назначаемый Верховным Советом Украинской ССР для надзора за точным и одинаковым исполнением законов, ответственен перед ним и только ему подчинен.

Для создания на Украине правового государства необходимо, чтобы оно служило всем гражданам; чтобы оно жило по доходам; государственные учреждения и должностные лица обязаны публично отчитываться о своих доходах и расходах; закон должен предоставлять государству право распоряжаться строго определенной и строго ограниченной долей национального продукта (не более 50 %). Основные средства – собственность производственных и территориальных коллективов. Это дает им возможность для самостоятельных действий, а формирование гражданского общества получит не только идейную, но и финансово-экономическую опору. Экономической основой гражданского общества должны быть рыночные отношения, политической – выборность всех чиновников, ослабление контроля центра, многопартийность.

О создании правового государства имеются тезисы в программных документах Объединенной социал-демократической партии Украины (“равенство всех перед законом, равная для всех обязанность придерживаться закона и равная для всех ответственность перед законом”); социал-демократической партии Украины.

Процесс создания правового государства очень сложен и потребует многих коренных преобразований на Украине и длительного периода времени.

Білет № 17