Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Suhareva_L.O._ta_in._Audit.__Metod._vkaz.2011.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
463.87 Кб
Скачать

Вимоги до змісту кожного структурного елемента курсової роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми, її наукове і практичне значення в умовах розвитку нового економічного ладу в державі в умовах функціонування сучасної системи фінансово-господарського контролю.

Варто вказати основні роботи вчених, професіоналів, у яких питання теорії і практики контролю, зокрема аудиту, розглядаються досить глибоко і системно; вказати ступінь нерозв'язаності окремих питань; сформулювати мету курсової роботи.

Логіка постановки мети виконання роботи визначається необхідністю розширення теоретичних пізнань щодо аудиту, придбання практичних навичок у здійсненні робіт з аудиту й уміння формувати контрольну інформацію.

Основна частина і висновки по курсових роботах

Основна частина і висновки по курсових роботах, що відбивають теоретичні та організаційно-методичні основи аудиту, повинна розкривати окремі сторони системного підходу до сутнісного аналізу такого явища як «аудит» .

Виклад змісту кожного з теоретичних питань тем повинно ґрунтуватися на думках, міркуваннях як зарубіжних, так і українських науковців, що студент пізнає з літературних джерел, точки зору представників наукової школи ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського з дисципліни «Аудит». У підсумку студент формує власний підхід і висновки за кожним з вивчених питань плану основної частини роботи.

Зважаючи на зміни, що відбулися з удосконаленням Міжнародних стандартів аудиту, аудиторська діяльність поділяється на три групи послуг:

  • виконання завдань з надання впевненості (таких як аудит фінансової звітності та огляд історичної фінансової інформації);

  • виконання завдань з надання впевненості (власне завдання з надання впевненості інші ніж аудит та обзір, а також перевірка прогнозної фінансової інформації);

  • супутні аудиту послуги.

Якщо в курсовій роботі йдеться про завдання з надання впевненості, то слід пам’ятати про два рівня впевненості (обґрунтовану та обмежену), які задекларовані Міжнародною концептуальною основою завдань з надання впевненості (див. збірник «Міжнародні стандарти аудиту» в редакції починаючи з 2006 року). Це обов’язково впливатиме на вибір об’єктів та параметрів аудиту, які в темах прикладного характеру є підсумком виконання першого питання (таблиця з Доданка Д).

Доцільно уникати вживання словосполучення «аудит операцій …» бо це є некоректним, оскільки аудит здійснюється в формі наступного контролю і фізично неможливо здійснити аудит підчас операцій, результати яких і сформували показники фінансової звітності. А формування неупередженої думки саме про ці показники фінансової звітності і є метою аудиту згідно до МСА.

Висновки по роботах, що носять чисто теоретичний характер, є сукупністю висновків, сформульованих по кожному з вивчених питань теми.

З метою більш системного представлення особливостей організації і методики проведення аудиту в сучасних умовах господарювання, студентам необхідно ознайомитися з еволюцією аудиту як суспільно-економічного явища.

Логіка дослідження в роботах, що пов’язані з аудиторською оцінкою стану внутрішнього контролю чи бухгалтерського обліку, дещо відрізняється. На початку виконання роботи слід усвідомити, що об’єктом дослідження в таких роботах є стан внутрішнього контролю та \ або бухгалтерського обліку. Отже в першому питанні слід торкнутися питань еволюції аудиту (підтверджуючий, системно-орієнтований та ризик-орієнтований), обґрунтувати необхідність переходу до системно-орієнтованого аудиту в Україні та наголосити на цілях оцінки систем внутрішнього контролю та бухгалтерського обліку підчас етапу планування. До того ж, в першому питанні таких робіт слід розібрати, що стан систем внутрішнього контролю (та\або бухгалтерського обліку) є складним (сукупним) об’єктом аудиту, який має різні аспекти. Всі можливі характеристики такої системи внутрішнього контролю і будуть становити певні об’єкти аудиторської оцінки. При викладенні цього питання доцільно детально вивчити текст МСА 315 «Розуміння суб’єкта господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень», а також публікації в періодичній та науковій літературі, присвяченій оцінці систем внутрішнього контролю та бухгалтерського обліку.

Оцінити рівень ефективності функціонування системи внутрішнього контролю означає виявити, наскільки ця система спроможна попереджати (або своєчасно виявляти) різного роду порушення та відхилення від запланованого рівня. Так, наприклад, є декілька аспектів існування внутрішнього контролю: організаційний, методичний, функціональний. В кожному з них система внутрішнього контролю має різні характеристики. Ці характеристики і складатимуть параметри оцінки такої системи зовнішніми аудиторами. Наприклад, оцінити організаційний аспект системи внутрішнього контролю означає звернути увагу на рівень організації на підприємстві, що перевіряється, внутрішнього контролю. Цей рівень залежатиме від:

- наявності організаційних регламентів та розпорядчої документації (наказів, розпоряджень, посадових інструкцій, Положень про службу внутрішнього аудиту і т.ін.) щодо діяльності суб’єктів внутрішнього контролю;

- складності організаційної структури внутрішнього контролю (наявність підсистеми внутрішнього аудиту, наявність лише внутрішнього бухгалтерського контролю, внутрішній контроль, що здійснюється лише керівниками відділів та структурних підрозділів);

- проникнення контрольних принципів в розподіл обов’язків з контролю і т. ін.

Таким чином, наприкінці викладення першого питання тем, пов’язаних з аудиторською оцінкою внутрішнього контролю або бухгалтерського обліку повинне бути окреслено коло об’єктів аудиторської оцінки. Для подальшої їх деталізації та освоєння методики аудиту необхідно вивчити ту ділянку господарської діяльності (певні види операцій), стан внутрішнього контролю якої буде оцінювати аудитор. Отже у другому питанні необхідно проаналізувати економічну сутність операцій, які є об’єктом внутрішнього контролю або бухгалтерського обліку. На даному етапі виконання роботи будуть остаточно сформовані об’єкти аудиторської оцінки стану внутрішнього контролю (або бухгалтерського обліку) певних операцій. При дослідженні економічної сутності фактів господарського життя підприємства слід виконати реконструкцію фактів господарського життя і її результати оформити у вигляді таблиці (Додаток Д).

Такого ж підходу до дослідження економічної сутності операцій слід дотримуватися і при виконанні тем в яких об’єктом дослідження є інформація певної форми фінансової звітності або певні операції.

Наступний етап виконання курсової роботи передбачає побудову організаційної моделі аудиту (Додаток В).

Вона являє собою представлену у формалізованому виді сукупність основних елементів, необхідних для проведення аудиту конкретного об'єкта. В організаційній моделі аудиту визначаються чотири основні елементи: об'єкти і параметри аудиту; джерела інформаційного забезпечення; способи і прийоми аудиту; порядок узагальнення і подання результатів аудиту.

Сукупний об'єкт аудиту визначається темою курсової роботи і деталізується підчас виконання першого (а іноді й другого) питання курсової роботи. Параметрами аудиювання виступають той чи інший стан об'єкта: повнота, своєчасність, доцільність, законність, реальність, правильність і т.д.

Джерела інформаційного забезпечення варто групувати в трьох напрямках: нормативно-правове забезпечення; нормативно-довідкове забезпечення; джерела фактографічної інформації.

Наступні питання передбачають вивчення методик аудиту конкретного об’єкта.

Методичне забезпечення аудиту є сукупністю реалізованих часткових і загальних методик проведення робіт з аудиту. Методика аудиту – це сукупність способів і прийомів виконання робіт з контролю, пов'язаних спільністю розв'язуваної задачі.

З огляду на те, що контроль - це певний вид діяльності, то способи і прийоми не повинні розглядатися як сама діяльність і її цілі, а лише як способи досягнення таких цілей.

При розробці методик аудиту виникає необхідність чіткого з'ясування самого поняття "методика", тому що найчастіше цей термін змішується з поняттям "технологія аудиту", що являє собою сукупність відомостей про організацію збору й обробки інформації про відхилення, описання цих відомостей у вигляді нормативних актів, що регламентують технологічний процес обробки інформації аудиту. На відміну від цього тлумачення методика аудиту є сукупністю реалізації процедур аудиту виконання робіт з аудиту, пов'язаних спільністю розв'язуваної задачі, що виконує роль методичної інструкції (організаційного документу, юридична чинність якого настає з моменту його затвердження). Методична інструкція визначає порядок і техніку дій працівника. Такі методичні інструкції прийнято називати методичними вказівками, або просто методиками, що можуть бути як загальними, що відбивають стан і поведінку об'єкта аудиту в цілому, так і частками, що вивчають окремі сторони, окремі характеристики об'єкта аудиювання. Процес розробки методик аудиту складається з декількох найважливіших етапів. До них відносяться:

1. Уточнення змісту процедур аудиту і їхньої мети.

2. Вибір джерел інформації, що характеризують об'єкт аудиту.

3. Вибір засобів досягнення поставлених цілей (визначення змісту процедур аудиту).

4. Визначення послідовності реалізації процедур аудиту.

5. Отримання аудиторських доказів.

У додатку Ж представлений приклад інформаційної моделі аудиту.

Надалі логіка міркувань переходить до типових викривлень, що можуть бути виявлені підчас аудиту певного ділянки. Насправді, ці характерні помилки чи порушення відомі вже тоді, коли в процесі формування інформаційної моделі методики аудиту підбирається техніка реалізації процедур аудиту – техніка аудиту. Але в даному питанні всі типові помилки щодо досліджуваного об’єкта подаються в систематизованому вигляді за ознакою, яку обере студент.

Серед викривлень фінансової звітності за характером виникнення виділяють помилки і шахрайство (Згідно до МСА 240 «Відповідальність аудитора за розгляд шахрайства та помилок підчас аудиту фінансової звітності»).

Згідно до цього МСА помилка – це ненавмисне викривлення в фінансовій звітності, включаючи пропуск суми або розкриття:

  • помилка при збиранні або обробці даних, на основі яких готуються фінансові звіти;

  • невірне облікове твердження, зроблене внаслідок пропуску або невірної інтерпретації фактів;

  • Помилка в застосуванні облікових принципів щодо вимірювання, визнання, класифікації, подання або розкриття.

Термін «шахрайство» в контексті МСА означає навмисні дії однієї особи або декількох осіб серед управлінського та найвищого управлінського персоналу , найманих працівників або третьої сторони, при яких застосовується омана для отримання нечесної або незаконної переваги.