3. Структура курсової роботи і вимоги до змісту кожного структурного елемента роботи

Для розкриття сутності обраної теми курсової роботи пропонується наступна її структура:

1. Вступ (2-3 стор.).

2. Основна частина (20- 25 стор. тобто до 90% загального обсягу роботи).

3. Висновки (2-3 стор.).

4. Список використаних джерел.

5. Додатки.

Наведені в Додатку Б плани курсових робіт є орієнтовними. Коло питань може бути замінено або розширено за умови обов'язкового узгодження з викладачем – консультантом.

Структура основної частини курсових робіт з тем, що розкривають теоретичні основи аудиту, повинна відбивати розгляд сутності аудиту: поняття, мета, задачі, структура, класифікація, види, суб'єкти, об'єкти, параметри. Крім цього, частково можуть висвітлюватися питання організаційного забезпечення робіт з аудиту, правове, регламентне забезпечення.

Організаційне, інформаційне, методичне забезпечення, питання систематизації та узагальнення результатів аудиту повинні бути розкриті з урахуванням вимог Міжнародних стандартів аудиту (МСА) та особливостей обумовлених комп'ютеризацією обліково-контрольного процесу.

Курсові роботи прикладного характеру умовно підрозділяються на дві групи:

1 – Аудит інформації фінансової звітності (певні статті звітності)…

2 – Аудиторська оцінка стану внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку (певних операцій)…

Структура таких робіт дещо відрізняється. В роботах першої групи увагу сфокусовано на другому – дослідницькому - етапі аудиту підчас якого реалізується безпосередньо методика аудиту і відбувається реалізація процедур за суттю.

В роботах другої групи акцентовано увагу на етапі планування при реалізації системно-орієнтованого підходу до проведення аудиту. Бо, як відомо, саме на цьому етапі підчас планування згідно до МСА 315 «Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень на основі розуміння суб’єкта господарювання та його середовища» відбувається вивчення суб’єкта господарювання та оцінка надійності функціонування систем внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку. Це є принциповим моментом при системно-орієнтованому підході до проведення аудиту. Отже, в таких роботах в першому питанні слід наголосити на цілі оцінки систем внутрішнього контролю та бухгалтерського обліку підприємства спираючись на вимоги МСА 315. Об’єктом дослідження в таких курсових роботах є не інформація про певні операції чи господарські засоби, а стан внутрішнього контролю та бухгалтерського обліку певних операцій. Тобто при визначенні об’єктів слід виходити з того, наскільки засоби внутрішнього контролю підприємства сприяють, наприклад, збереженню товарно-матеріальних цінностей, чи сприяють дотриманню платіжної дисципліни і т.ін.

Структура курсових робіт прикладного характеру (тем, пов’язані з аудитом обґрунтованості інформації певної статті фінансової звітності) в обов'язковому порядку повинна включати аналіз економічної сутності господарської операції, інформація про наслідки якої є об’єктом аудиту, що дозволить визначити детальні об'єкти і параметри аудиту, побудувати організаційну модель аудиту, визначити інформаційне забезпечення і процедури аудиту.

Побудова Організаційної моделі аудиту (Додаток В) є необхідним елементом і дозволяє судити про ступіть освоєння студентом опрацьованого матеріалу, оскільки в формалізованому вигляді подає всі елементи аудиторського процесу: об’єкти і параметри аудиту, джерела інформації, способи та прийоми аудиту, способи систематизації та узагальнення результатів аудиту.

При цьому необхідно усвідомлювати, що об’єктом аудиту є (!) не сама господарська операція, яку аудитор не в змозі проконтролювати( бо він фізично не є присутнім при цих операціях), а лише інформація про наслідки господарських операцій, які призводять до того чи іншого стану активів, капіталу та зобов’язань, що мають вартісну оцінку і відображуються в фінансовій звітності. Також слід виходити з того, що аудитор лише надає обґрунтовану впевненість в тому, що інформація, яка міститься у фінансовій звітності, у всіх суттєвих аспектах відповідає фактичному стану справ на підприємстві.