Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
YArosheva_O.I,_Fedorkina_I.A.Ekologiya.Lekts..doc
Скачиваний:
38
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
1.36 Mб
Скачать

7.13. Сільське господарство

Однією з екологічних  проблем  сучасності є сільськогосподарське виробництво, яке вносить добрива у ґрунт . У сільськогосподарському виробництві важливо строго додержуватися правила агротехніки і стежити за нормами внесення добрив. Так як хімічні засоби боротьби зі шкідниками й бур'янами призводять до істотних порушень екологічної рівноваги, ведуться пошуки шляхів подолання цієї кризи в декількох напрямках.

Ведуться роботи з виведення сортів рослин, стійких до сільськогосподарських шкідників і хвороб; створюються бактеріальні й вірусні препарати виборчої дії, що уражають, наприклад, тільки комах –шкідників. Ведуться пошуки шляхів і засобів біологічної боротьби, тобто ведеться пошук розмноження природних ворогів, що знищують шкідливих комах. Розробляються препарати з числа гормонів, антигормонів і інших речовин, спроможних діяти на біохімічні системи визначених видів комах і не робити суттєвої дії на інші види або інші організми.

7.14. Виробництво енергії і екологічні проблеми

Дуже складні екологічні проблеми пов'язані з одержанням енергії. Потреба в енергії - одна з основних життєвих потреб людини. Енергія потрібна не тільки для нормальної діяльності сучасного складно організованого людського суспільства, але і для простого фізичного існування кожного людського організму. В даний час в основному електроенергію одержують на гідроелектростанціях, теплових і атомних станціях. Гідроелектростанції на перший погляд є екологічно чистими підприємствами, що не завдають шкоди природі. Так вважали багато десятиліть. У нашій країні збудували багатонайбільших ГЕС на великих річках. Тепер стало ясно, що цим будівництвом нанесена, велика шкода й природі, і людям. Насамперед будівництво гребель на великих рівнинних річках призводить до затоплення величезних територій під водоймища. Це пов'язано з переселенням великого числа людей і втратою пасовищних угідь.

По-друге, перегороджуючи річку, гребля створює непереборні перешкоди на шляхах міграцій риб, що піднімаються на нерест у верхів'я річок.

По-третє, вода у водосховищах застоюється, її проточність сповільнюється, що позначається на житті всіх живих істот, що живуть у річці й водоймищі.

По-четверте, місцеве підвищення води впливає на ґрунтові води, призводить до підтоплення, заболочуванню, до ерозії берегів і оповзам.

Цей список негативних наслідків будівництва ГЕС на рівнинних ріках можна продовжити. Значні висотні греблі на гірських річках також являють собою джерела небезпеки, особливо в районах із високою сейсмічністю. У світовій практиці відомо декілька випадків, коли прорив таких гребель призвів до величезних руйнацій і загибелі сотень і тисяч людей.

З екологічної точки зору АЕС є найбільше чистими серед інших нині чинних енергетичних комплексів. Небезпека радіоактивних відходів цілком усвідомлюється, тому і конструкція, і експлуатаційні норми атомних електростанцій передбачають надійну ізоляцію від навколишнього середовища радіоактивних відходів, що утворюються.

Варто враховувати, що фактичні обсяги радіоактивних відходів порівняно невеликі. Для стандартного ядерного енергоблоку потужністю в 1 млн. кВт це 3 – 4 м3 у рік. Ясно, що з кубометром навіть дуже шкідливої й небезпечної речовини усе ж простіше поводитися, чим із мільйоном кубометрів просто шкідливого й небезпечного, як, наприклад, з відходами теплових електростанцій, що практично цілком надходять у навколишнє середовище.

Не усі знають, що вугілля має невеличку природну радіоактивність. Так як на ТЕС спалюються величезні обсяги палива, то її сумарні радіоактивні викиди вищі, чим у АЕС. Але цей чинник другорядний, у порівнянні з головною шкодою від установки на органічному паливі, яка наноситься природі й людям, - викидами в атмосферу хімічних сполук, що є продуктами спалювання.

Хоча АЕС екологічно більш чисті, чим просто електростанції, вони таять у собі велику потенційну небезпеку у випадку серйозних аварій реактора. У цьому ми переконалися на прикладі Чорнобильської катастрофи. Таким чином, енергетика ставить багато екологічних проблем. Пошуки вирішення проблеми ведуться в декількох напрямках.

Вчені розробляють нові безпечні реактори для атомних станцій. Другий напрямок пов'язаний із використанням нетрадиційних поновлюваних джерел енергії. Це насамперед енергія Сонця і вітру, тепло земних надр, теплова й механічна енергія океану. У багатьох країнах, у тому числі й у нас, уже створені не тільки дослідні, але і промислові установки на цих джерелах енергії. Вони ще порівняно малопотужні, але багато вчених вважають, що за ними велике майбутнє.

7.15. Екологічна криза, як криза антропоцентричної свідомості людства

Екологічна криза XX століття засвічує, що біосфера та її компоненти є досить крихкими структурами. Вони почали інтенсивно руйнуватися під впливом глобального антропогенезу та втрачати сприятливі для людини властивості.

Кінець ХХ - століття – це час усвідомлення кризи цивілізації, заснованої на індивідуалізмі, споживанні та підкоренні природи.

Протягом всієї історії свого існування людина спиралася на природо руйнівну структуру господарювання. Напередодні ХХІ століття людство ступило на поріг нової складної епохи - екологізації усіх сфер виробничої діяльності. Її легкому протіканню заважають: соціально-політичні передумови, коли уряди та народи ще не зрозуміли необхідності включення стану навколишнього середовища до числа пріоритетів розвитку нації; економічно-технічні передумови, які полягають у тому, що екологічно чисті технології відсутні або дорого коштують, та передумови морально-психологічного характеру, що зводяться до не усвідомлення згубних наслідків антиекологічних дій. Технократична парадигма мислення, притаманна ХХ століттю, настільки сильна, що вихід з екологічної кризи, як і раніше, намагаються знайти звичайними шляхами: контроль за технологіями, які використовуються у промисловості; прийняття природоохоронних законів; створення екологічно чистих виробництв і т.п. Іншими словами, коли екологічна криза породжена технічним прогресом, то слід просто внести відповідні корективи в напрямок цього прогресу. Екологічна криза сприймається як щось зовнішнє по відношенню до людини, а не як те, що міститься у ній самій. Однак, дієвість любих заходів, які приймаються по захисту природи, в кінцевому рахунку, визначаються поведінкою людей, які взаємодіють з нею, їх відношенням до природи.

"Розруха не в навколишньому світі, розруха в головах" – казав колись професор Преображенський з повісті М.Булгакова "Собаче серце". В суспільстві дуже повільно утверджується поняття того, що екологічна криза – це, не в останню чергу, "розруха в головах" і саме в них потрібно спочатку привести все до ладу. Все більша кількість дослідників доходять висновку, що екологічна криза – це, в першу чергу, криза світогляду, філософсько-ідеологічна криза. З цієї точки зору, вирішення екологічних проблем у глобальному масштабі неможливо без зміни домінуючої зараз екологічної свідомості. Терміном "екологічна свідомість" традиційно позначається сукупність уявлень (як індивідуальних, так і групових) про взаємозв’язки в системі "людина-природа" і у самій природі, а також відповідних стратегій і технологій взаємодії з нею. Саме сформований тип екологічної свідомості визначає поведінку людей по відношенні до навколишньої природи.

Поступова зміна технократичного шляху розвитку суспільства на шлях екологічний найбільш придатний можливий шлях подальшого розвитку людської цивілізації.

Питання для самоконтролю:

1.Які основні джерела і види забруднення атмосфери?

2.Які основні джерела і види забруднення гідросфери?

3.Які основні джерела і види забруднення ґрунтів?

4.Які основні ознаки глобальних екологічних проблем?

5.Що таке «Парниковий ефект», які причини його виникнення і наслідку?

6.Які причини і наслідки виснаження озонового шару?

7.Які причини виникнення кислотних дощів, і які їхні наслідки?

8.Як впливає забруднення атмосфери, гідросфери, ґрунтів на розвиток живих організмів і здоров'я людей?

9.Які можливі шляхи гармонізації взаємин між суспільством і природою?

Лекція8.

Тема лекції: Діяльність урядових та неурядових міжнародних організацій у галузі охорони навколишнього середовища

План:

. Міжнародна екополітика

Діяльність ООН

. Діяльність ЮНЕСКО

Діяльність «ЗЕЛЕНИХ»

Діяльність Римського клубу

Екстраполяційні динамічні і нормативні моделі майбутнього

Стратегія й тактика виживання людства