5.2. Поняття соціоекосистем, їх класифікація

Соціоекосистеми - це територіальні системи, що охоплюють визначені групи суспільства з усіма продуктами виробничої діяльності і навколишнє середовище в межах більш-менш автономно керованих адміністративно - господарських одиниць різноманітного рангу.

З поглядукласифікаціївиділяють такі види соціоекосистем:

1. Глобальна соціоекосистема - суспільство - природа всієї планети;

2. Регіональні соціоекосистеми - державні, обласні, районні;.

3. Локальні соціоекосистеми - міські, сільські, с/господарські.

Соціоекосистеми характеризуються низкою особливостей:

а) системи ієрархічні;

б) саморегуляційні;

в) територіальні;

г) динамічні.

Ієрархічність соціоекосистем полягає в тому, що глобальна соціоекосистема складається з державних, державні з обласних, обласні з районних, районні з міських і сільських соціоекосистем.

5.3. Структура соціоекосистеми

У структурному планібудь-яка соціоекосистема складається з двох основних підсистем:природної й соціально-економічної. Кожна з них складається з підсистем більш низького рівня:природна - ізбіотичної й абіотичної,соціально-економічна —із антропосноїігосподарської.Крім того, кожна з підсистем складається з компонентів.

Компонентами природної системиє: рослинний і тваринний світ, при поверхневий прошарок Землі, ґрунти, нижні прошарки атмосфери, поверхневі й підземні води, корисні копалини. Компонентами соціально - економічної підсистемиє: населення, промислові, енергетичні, сільськогосподарські, і інші техногенні об'єкти.

Структура соціоекосистеми подана на рисунку 5.1.

Соціоекосистема

Природна

Соціально-

економічна.

Біотична

Абіотична

Антропосна

Господарська

Компоненти: Компоненти:

рослинний і тваринний світ, населення, промислові, енергетичні, атмосферне повітря,поверхневі сільськогосподарські,транспортні,

і підземні води, ґрунти, побутові й інші техногенні

корисні копалини, тощо. об'єкти .

Рисунок 5.1- Структура соціоекосистем

5.4. Функціонування соціоекосистем. Залежність

соціоекосистем від речовинно-енергетичного балансу

Слід зазначити, що природа й суспільство виступають як антагоністичні системи. Критерієм досконалості природної системи вважається відсутність на неї будь якого антропогенного навантаження.

Критерієм досконалості соціально-економічної системи є максимальна економічна ефективність. Про гармонізацію інтересів природи й суспільства при роздільному підході до цих систем не може бути мови.

В останні роки, коли антропогенні навантаження на природу стали настільки великі, що стало руйнуватися природне середовище, людство починає усвідомлювати, що вихід треба шукати в компромісному об'єднанні різнонаправлених, суперечливих соціально-економічних і екологічних інтересів. Це можливо лише при розгляді системи суспільство - природа як єдиної системи - соціоекосистеми.

Критерієм досконалості такої системи є оптимальні природні, матеріальні, санітарно-гігієнічні та естетичні умови існування в ній людського суспільства.

В соціоекосистемі, яка нормально функціонує, усі її складові знаходяться в динамічній рівновазі, при якій матеріально-енергетичнийобмін, між суспільством і природою, органічно вписаний у природнийкругообіг речовини й енергетичних потоків, завдяки чому загальний балансречовини та енергетичних потоків зберігається. Якщо ця рівновага порушується (унаслідок антропогенного впливу) системи деградують до повного розпаду. Самостійна підтримка динамічної рівноваги в соціоекосистемах неможлива, тому що їхні підсистеми є системами антагоністичними. Соціоекосистеми нормально функціонують тільки при регуляції усіх процесів, які у них відбуваються, причому ця регуляція здійснюється суспільством.

Основним соціоекономічним законом є закон оптимальної відповідності стану природного середовища й характеру розвитку суспільства, суть якого така: люди в процесі природокористування повинні постійно пов’язувати свої соціально - економічні потреби з можливостями біосфери задовольнити їх без особливих утрат для себе.