3. Пропозиція грошей. Роль банків у пропозиції грошей

Грошова пропозиція має дві форми сутності.

Перша сутність пропозиції грошей полягає в тому, що економічні суб'єкти в будь-який момент мають у своєму розпорядженні певний запас грошей, які вони можуть за сприятливих обставин спрямувати в оборот, де вони будуть використані як платіжні засоби.

Вважається, що всі економічні суб'єкти одночасно не можуть запропонувати на ринку грошей більше від наявного у них запасу гро­шей. Тобто фактична маса грошей в обороті є природною межею про­позиції грошей.

Загалом сумарна пропозиція грошей всіма суб’єктами грошового ринку (ЦБ, комерційні банки, небанківські інституції ─ тобто клієнти банків) вимірюється грошовими агрегатами MO, Ml, М2, М3.

Зазначимо, що М3 - сукупна пропозиція грошей у країні.

Пропозицію грошей небанківськими інституціями, тобто клієнтами банків, ─ визначають за формулою

Пр = Го + Дп, (4.6)

де Пр - пропозиція грошей;

Го – готівка поза банками;

Дп –поточні депозити.

Пропозиція грошей формується на базі наявної маси грошей в обороті й емісійної діяльності банків. Тому держава, регулюючи пропозицію грошей, повинна орієнтуватися на зміну попиту на гроші, а не навпаки, який можна розглядати як об’єктивну межу для пропозиції грошей.

Власниками грошей, що входять до складу елементів пропозиції грошей (Го і Дп), є небанківські інституції (домогосподарства, фірми, державні установи, громадські організації тощо), вони вирішують, яку частку свого запасу грошей тримати в готівковій формі (у складі елемента Дп). Тому готівка може вільно переходити з позабанківського у внутрішньобанківський оборот, перетворюючись у депозити, внаслідок чого обсяг Го зменшуватиметься, а обсяг Дп збільшуватиметься і навпаки.

Фактори, що впливають на пропозицію грошей з точки зору елементів грошової пропозиції:

1. Гроші поза банками ─ Го.

Фактори, що впливають на розмір Го:

• емісія;

• операції центрального банку на відкритому ринку;

• загальний рівень цін (Р): Пр = Го/Р - реальна пропозиція грошей, (що вищі ціни, то меншою є реальна пропозиція грошей);

- швидкість обігу грошей (V) (чим більша V, тим більша пропозиція грошей в обігу): Пр = Го V.

Зрівноваження попиту і пропозиції на ринку грошей визначає об’єктивний рівень ставки процента, при якому досягається стабілізація кон’юнктури цього ринку. Взаємозв’язок між попитом, пропозицією і ціною грошей на цьому ринку реалізується відповідно до загальних закономірностей функціонування ринку: попит на гроші впливає на рівень процента прямо пропорційно, а пропозиція грошей ─ обернено пропорційно.

2) Депозити ─ Дп.

На розмір депозитів впливає активність банківських установ (КБ), здатність залучати депозити та, надаючи кредити, створювати нові гроші (примноження грошей, депозитний мультиплікатор), які визначаємо за формулою

(4.7)

де Мd - обсяги коштів на депозитах у комерційних банках;

Дп - депози­ти;

R - обов'язкові резерви;

1/R - норма обов'язкового банківського резервування (1/R - грошовий депозит);

(Дп - R) - сума перевищення депозитами обов'язкових резервів.

Тобто активність банківських установ визначається:

- обсягом залучених депозитів;

- нормою обов’язкового банківського резервування тощо.

Друга сутність пропозиції грошей – це бажання економічних суб’єктів надати в позику певну частину своїх грошових коштів з метою одержання доходу, тобто як купівельні засоби.

Пропозиція грошей (Пр) прямо пропорційна грошовій базі (Г) та коефіцієнту грошово-кредитного мультиплікатора (m) і визначається за формулою

Пр = Гm. (4.8)

Перелік чинників впливу та викликані ними механізми впливу на пропозицію грошей.

1) Чинник - норма обов’язкового резервування.

Механізм - чим ↓ норма обов’язкового резервування, тим ↑ коефіцієнт мультиплікації, а отже ↑ загальний обсяг грошової пропозиції.

2) Чинник - облікова ставка.

Механізм- при ↑ облікової ставки ↓ попит на позички, а отже ↓ залишки коштів на рахунках у ЦБ, тобто грошова база ↓, а отже, ↓ обсяги грошової пропозиції.

3) Чинник – процентна ставка.

Механізм – при ↑ процентної ставки за позиками у банківських установ розширюються можливості одержувати позички рефінансування, а отже, ↑ грошова база, ↑ банківські резерви, ↑ коефіцієнт мультиплікації, що ↑ пропозицію грошей.

4) Чинник – багатство економічних суб’єктів.

Механізм –при ↑ багатства ↑ обсяги депозитної складової грошової маси, ↑ коефіцієнт мультиплікації, а отже, ↑ пропозиція грошей.

5) Чинник – тінізація підприємницької діяльності.

Механізм– зміна структури грошових запасів на користь готівки, що ↓ коефіцієнт мультиплікації, а отже, ↓ пропозиція грошей.

6) Чинник – стан довіри до банків.

Механізм– низький стан довіри до банків сприяє вилученню депозитів, що ↓ рівень мультиплікації, а отже, загальний обсяг пропозиції грошей ↓ пропорційно падінню довіри до банків.

Головна функція грошового ринку: балансування попиту і пропозиції грошей та формування ринкового рівня ставки процента як ціни грошей.