Тема 11. Валютні системи та валютний ринок

11.1. Поняття валюти і валютної системи

Валюта - грошова одиниця, яка використовується для вимірюван­ня вартості товару і може мати три значення:

• грошова одиниця певної країни;

• грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні засоби іноземних держав, виражені в іноземних грошових одиницях, які використовуються в міжнародних розрахунках;

• умовна міжнародна (регіональна) грошова розрахункова одини­ця (платіжний засіб).

Конвертованість національної грошової одиниці ─ це можливість ле­гально обмінювати її на іноземні валюти.

Найчастіше у фінансах валюта ─ це не просто гроші чи грошова одиниця тієї чи іншої країни. Це насамперед грошові цінності, які обслуговують зовнішньоекономічні відносини. Специфіка цих відносин надає національним грошам нову ознаку та статус валюти. Набувши статусу валюти, гроші можуть використовуватися й у внутрішніх економічних відносинах. Уся сфера економічних відносин, в якій зв’язки між суб'єктами здійснюються з використанням валютних коштів, називається валютними відносинами. Тому валютні відносини за своїм обсягом можуть не збігатися з зовнішньоекономічними відносинами.

За ступенем конвертованості виділяють такі види валют:

• вільно конвертована (ВКВ) ─ валюта вільно та необмежено об­мінюється на інші іноземні валюти, є резервною валютою і може використовуватися центральними банками інших країн для на­копичення резервів;

• частково конвертована (ЧKB) ─ національна валюта країн, в якій використовуються валютні обмеження для резидентів та за окремими видами обмінних операцій (наприклад, заборона продажу товарів за кордоном за національну валюту);

• неконвертована (НКВ) ─ національна валюта, яка функціонує лише в межах однієї країни і не обмінюється на інші іноземні валюти.

Валютний курс ─ ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни.

Види валютних курсів:

• фіксовані курси ─ Центральний банк встановлює валютний курс і підтримує його (коливання допускається лише в установлених межах);

• гнучкі (плаваючі) валютні курси ─ ціна (курс) валюти вільно встановлюється під впливом попиту і пропозиції на валют­ному ринку, але при цьому коригується Центральним банком (наприклад, через інтервенцію, тобто купівлю-продаж валюти на міжнародних валютних ринках);

- множинні валютні курси ─ одночасне використання різних ва­лютних курсів. По-перше, курс якоїсь валюти в результаті прий­нятих державою заходів диференціюється залежно від валютних зон, країн або видів торгових, фінансових угод. По-друге, по­няття множинності валютного курсу використовують також у випадку, коли курс валюти А, виражений в одиницях валюти Б, не відповідає відношенню котирувань валют А і Б на світових валютних ринках.

Котирування ─ це визначення курсу валют.

Під час котирування зазначають:

• курс продавця, за яким банки продають валюту;

• курс покупця, за яким банки купують валюту.

База для визначення валютних курсів - це співвідношення купі­вельної спроможності різних національних валют.

Основний фактор визначення валютних курсів — це паритет купівель­ної спроможності — співвідношення купівельної сили валют стосовно певної групи товарів і послуг у двох країнах.

Валютна система - це державно-правова форма організації валют­них (грошових) відносин на території певної країни або на світовому рівні.

Валютна система = валютний механізм + валютні відносини.

Валютний механізм — правові норма та інститути, які діють на на­ціональному та міжнародному рівнях.

Валютні відносини — стосунки, в які вступають фізичні та юридичні особи на валютних та грошових ринках з метою здійснення валютних операцій.

Складові валютної системи:

• національна валюта;

• умови конвертованості валюти;

• режим валютного курсу;

• валютні обмеження в національній економіці;

• механізм валютного регулювання і контролювання;

• правила використання іноземної валюти тощо.