- •Кафедра екології і фізики
- •«Екологія» Курс лекцій для студентів денної і заочної форм навчання
- •Передмова
- •1. 3 Структура екології
- •1.4 Методи досліджень в екології. Метод моделювання
- •Лекція 2
- •2.3 Компоненти екосистеми
- •2.4 Структура екосистем
- •2.5. Екологічні фактори
- •2.5.1. Лімітуючи екологічні фактори, принцип Лібіха. Межа толерантності екосистеми
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 3 Тема лекції: біосфера, її структура
- •3.1. Поняття “Біосфера”. Навчання Вернадського про біосферу
- •3.2. Структура біосфери
- •3.2.1. Основні типи речовини у біосфері
- •1. Жива речовина, що представлена організмами різних видів.
- •3.2.3. Атмосфера
- •3.2.4. Гідросфера
- •3.2.5. Літосфера
- •3.2.6. Структура біосфери, запропонована Реймерсом
- •Лекція 4 Тема лекції: закони функціонування екосистем і біосфери
- •4.1. Функціонування екосистем. Потоки енергії та речовини в
- •4.2. Стійкість і саморегуляція екосистем
- •4. 3 Функціонування біосфери
- •4.3.1. Функції живої речовини у біосфері
- •4.3.2. Складові енергетичного балансу в біосфері
- •4.3.3. Біохімічні кругообіги речовини
- •4.4. Стабільність біосфери
- •4.5. Самоорганізація біосфери
- •Питання для самоконтролю:
- •5.1. Поняття соціоекосистем, їх класифікація
- •5.2. Структура соціоекосистем
- •5.3 Історія взаємовідносин людського суспільства і природи.
- •5.4. Функціонування соціоекосистем. Залежність соціоекосистем від речовинно-енергетичного балансу
- •5.5. Соціоекосфера. Навчання Вернадського в.І. Про ноосферу
- •Лекція 6 (4 год.).
- •6.1. Соціально-економічний механізм взаємодії суспільства і
- •Природні ресурси
- •6.3. Завдання раціонального природокористування
- •6.4. Розрахунок еколого-економічної ефективності виробничих
- •6.5. Економічні оцінки і стимули відтворення природного
- •6.6. Економічні механізми природокористування
- •6.7. Плата за природокористування
- •6.8. Проблеми гармонізації взаємодії між суспільством і природою
- •Тема лекції: глобальні екологічні проблеми. Пошук шляхів виживання людства
- •7.2. Забруднення біосфери
- •7.3. Забруднення атмосфери
- •7.4. Забруднення гідросфери
- •7.5. Забруднення літосфери
- •7.6. Радіація у біосфері
- •7.7.Глобальні проблеми
- •7.8.Парниковий ефект
- •7.9. Кислотні дощі
- •7.10. Виснаження озонового прошарку
- •7.11. Масове зведення лісів
- •7.12. Відходи виробництва
- •7.13. Сільське господарство
- •7.14. Виробництво енергії і екологічні проблеми
- •8.1. Міжнародна екополітика
- •8.2. Діяльність оон
- •8.3. Діяльність юнеско
- •8.4. Діяльність «зелених»
- •8.5. Діяльність Римського клубу
- •8.6. Екстраполяційні динамічні й нормативні моделі майбутнього
- •8.7. Стратегія й тактика виживання людства
- •9. Література
6.7. Плата за природокористування
Важливим елементом у системі економічного механізму природокористування є платежі за забруднення природного середовища. Вони компенсують еколого–економічні збитки. Хоча, очевидно, що зараз вони компенсують лише незначну їх частину. Проблема платного природокористування не знайшла остаточного вирішення ні в науково-методичному відношенні, ні у сфері практичного застосування як засобу безпосереднього економічного впливу на процеси природокористування. Більшість вчених єдині в тому, що в основі такої плати повинна лежати величина економічної оцінки природного ресурсу (природного середовища), яка відображувала б не тільки процеси прямого використання компонентів природного середовища (природних ресурсів), але й завдану шкоду природній системі та різноманітні наслідки опосередкованого природокористування. Обґрунтування плати за природокористування повинне базуватися на тому принципі, що будь-який вид природокористування, прямий або опосередкований, є платним.
Такий підхід передбачає наступні види екологічних виплат.
Плата за користування природним середовищем як системою, повинна створити економічну основу для підтримання (регулювання) загальносистемних функцій природного середовища. Це плата за опосередковане користування природним середовищем, що полягає в непрямому використанні його елементів людиною в процесі життєдіяльності. Сюди можна віднести використання земної поверхні як природної основи еколого-економічної системи, теплове забруднення в результаті втрат тепла в житлових та виробничих приміщеннях, порушення (перебудову) схеми функціонування природних систем у результаті появи (розміщення) антропогенних об'єктів і т.п.
Плата за ресурсовикористання, що здійснюється на основі економічної оцінки конкретного природного ресурсу, який виступає в даному випадку як технологічна сировина.
Плата за нанесення шкоди природному середовищу, що передбачалась в проекті розвитку виробничого об'єкта (переважно - це плата за забруднення).
Плата за вчинення непередбачуваної шкоди природному середовищу (у результаті аварій, порушення технологічних норм і т.п.).
У практиці сучасного природокористування в нашій країні переважним видом екологічних виплат є плата за забруднення окремих компонентів природного середовища, хоч здійснюються виплати за використання деяких видів ресурсів (водних, лісових). В останні роки держава здійснює багато заходів, спрямованих на посилення економічного впливу на процеси природокористування за рахунок упровадження принципу платного природокористування. В І993 році Міністерство охорони навколишнього природного середовища ввело в дію базові нормативи плати за забруднення природи та визначило методичні положення розрахунку таких виплат. Цей захід передбачає виплати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними й пересувними джерелами забруднення; за скиди забруднюючих речовин у поверхневі та підземні води; за розміщення твердих відходів виробництва в природному середовищі. Методика розрахунку платежів передбачає диференційований підхід, який полягає в тому, що плату за викиди (скиди) забруднюючих речовин, у межах установлених відповідними органами лімітів, підприємство здійснює на основі базових нормативів, а за понадлімітне забруднення плата збільшується (багаторазово) у відповідності з коефіцієнтами кратності, що вводяться до розрахунків.
Суттєвим моментом є й механізм утворення джерел. Платежі в межах нормативів забруднення можна віднести до собівартості і таким чином перенести їх сплату на споживача. Сума за понаднормативний вплив на довкілля сплачується з прибутку підприємства. Це знижує його рентабельність. Така система стимулює виробника до мінімізації забруднень.
Інший момент – можливість зменшення платежів за рахунок витрат на природоохоронні роботи (будова очисних споруд, фільтрів, землеохоронні заходи).
Плата за забруднення природного середовища повинна стимулювати здійснення природоохоронних заходів на підприємствах, фінансування цих заходів, а також відшкодування (компенсація) господарських та екологічних збитків, заподіяних у результаті забруднення.
Плата за забруднення атмосфери стаціонарними джерелами забруднення (від технологічних процесів виробництва) розраховується за формулою:
(6.8)
де: НБІ – базовий норматив плати за викид в атмосферу 1 тони і-тої забруднюючої речовини у межах ліміту;
МЛІ – маса викидів і-го компонента в межах ліміту;
Кn – коефіцієнт кратності плати за наднормативний викид;
МНЛІ – маса наднормативних викидів і-го забруднювача;
КТ -коефіцієнт, що враховує територіальні, соціально-економічні особливості; КІНД – коефіцієнт індексації.
6.9)
де: КНАС - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту; КФ - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту. Розмір плати за забруднення атмосфери пересувними джерелами визначається за формулою:
( 6.10)
де: НБІ – базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин у результаті спалювання 1 тони палива,( гр/тон); МІ – річний обсяг використання палива;
КТ, КІНД – мають ті ж значення, що й у формулі (5.8)
Розмір плати за скидання забруднюючої речовини в поверхневі води, територіальні й внутрішні морські води, підземні горизонти розраховується за аналогічною формулою:
, (6.11)
де усі складові формули, окрім КТ мають ті ж значення, що й у формулі (5.8) тільки для води. КТ – регіональний басейновий коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства.
Платежі за розміщення твердих відходів у природному середовищі визначаються за формулою:
, (6.12)
де: МЛІ – маса і-го виду відходу за 1 рік у межах ліміту ;
НБІ - базовий норматив плати за розміщення 1 тонни і - того відходу;
МПЛІ - річна маса понадлімітного відходу і - того виду;
Кn - коефіцієнт кратності платежів за розміщення понадлімітних відходів;
КТ - коефіцієнт, що враховує місце розташування полігона для розміщення відходів; КУ - коефіцієнт, що враховує характер устаткування полігона.
В даний час поки ще не розроблена повна система платежів за природокористування. Поки що екологічні платежі включаються в собівартість продукції і в результаті мало впливають на економічну ефективність конкретного виробництва, а перекладаються на споживачів. Для усунення такої невідповідності й результатів, необхідно передбачити, щоб плата за забруднення в межах ліміту була за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. Загалом, захист навколишнього середовища, шляхом розробки системи платежів за використання природних ресурсів - це задача майбутнього, за допомогою чого можна буде перейти до раціонального
природокористування.