- •Кафедра екології і фізики
- •«Екологія» Курс лекцій для студентів денної і заочної форм навчання
- •Передмова
- •1. 3 Структура екології
- •1.4 Методи досліджень в екології. Метод моделювання
- •Лекція 2
- •2.3 Компоненти екосистеми
- •2.4 Структура екосистем
- •2.5. Екологічні фактори
- •2.5.1. Лімітуючи екологічні фактори, принцип Лібіха. Межа толерантності екосистеми
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 3 Тема лекції: біосфера, її структура
- •3.1. Поняття “Біосфера”. Навчання Вернадського про біосферу
- •3.2. Структура біосфери
- •3.2.1. Основні типи речовини у біосфері
- •1. Жива речовина, що представлена організмами різних видів.
- •3.2.3. Атмосфера
- •3.2.4. Гідросфера
- •3.2.5. Літосфера
- •3.2.6. Структура біосфери, запропонована Реймерсом
- •Лекція 4 Тема лекції: закони функціонування екосистем і біосфери
- •4.1. Функціонування екосистем. Потоки енергії та речовини в
- •4.2. Стійкість і саморегуляція екосистем
- •4. 3 Функціонування біосфери
- •4.3.1. Функції живої речовини у біосфері
- •4.3.2. Складові енергетичного балансу в біосфері
- •4.3.3. Біохімічні кругообіги речовини
- •4.4. Стабільність біосфери
- •4.5. Самоорганізація біосфери
- •Питання для самоконтролю:
- •5.1. Поняття соціоекосистем, їх класифікація
- •5.2. Структура соціоекосистем
- •5.3 Історія взаємовідносин людського суспільства і природи.
- •5.4. Функціонування соціоекосистем. Залежність соціоекосистем від речовинно-енергетичного балансу
- •5.5. Соціоекосфера. Навчання Вернадського в.І. Про ноосферу
- •Лекція 6 (4 год.).
- •6.1. Соціально-економічний механізм взаємодії суспільства і
- •Природні ресурси
- •6.3. Завдання раціонального природокористування
- •6.4. Розрахунок еколого-економічної ефективності виробничих
- •6.5. Економічні оцінки і стимули відтворення природного
- •6.6. Економічні механізми природокористування
- •6.7. Плата за природокористування
- •6.8. Проблеми гармонізації взаємодії між суспільством і природою
- •Тема лекції: глобальні екологічні проблеми. Пошук шляхів виживання людства
- •7.2. Забруднення біосфери
- •7.3. Забруднення атмосфери
- •7.4. Забруднення гідросфери
- •7.5. Забруднення літосфери
- •7.6. Радіація у біосфері
- •7.7.Глобальні проблеми
- •7.8.Парниковий ефект
- •7.9. Кислотні дощі
- •7.10. Виснаження озонового прошарку
- •7.11. Масове зведення лісів
- •7.12. Відходи виробництва
- •7.13. Сільське господарство
- •7.14. Виробництво енергії і екологічні проблеми
- •8.1. Міжнародна екополітика
- •8.2. Діяльність оон
- •8.3. Діяльність юнеско
- •8.4. Діяльність «зелених»
- •8.5. Діяльність Римського клубу
- •8.6. Екстраполяційні динамічні й нормативні моделі майбутнього
- •8.7. Стратегія й тактика виживання людства
- •9. Література
Лекція 6 (4 год.).
Тема лекції: :ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
План:
Соціально-економічний механізм взаємодії суспільства і природи.
Природокористування і природні ресурси
Економічний і еколого-економічний принципи природокористування
Завдання раціонального природокористування
Розрахунок еколого-економічної ефективності виробничих
процесів. Визначення еколого-економічної шкоди
Економічні оцінки і стимули відтворення природного
середовища
Економічні механізми природокористування
Плата за природокористування
Проблеми гармонізації взаємодії між суспільством і природою
6.1. Соціально-економічний механізм взаємодії суспільства і
природи. Природокористування і природні ресурси
Природокористування - процес експлуатації природних ресурсів з метою задоволення потреб суспільства.
Елементи природи, що використовуються суспільством у виробничій діяльності і є її сировинною й енергетичною базою називають природними ресурсами.
Елементи природи, що впливають на життя й діяльність людей, але не беруть участі в матеріальному виробництві розглядаються як природні умови.
Необхідно зауважити, що чіткого розмежування між природними ресурсами та природними умовами в реальному житті не існує.
Існує три основних чинники розвитку економіки будь-якої країни:
головний - трудові ресурси;
засоби виробництва;
природні ресурси.
Економіка буде нормально функціонувати, якщо будуть нормально функціонувати її складові. При такому підході, природні умови проживання також включаються у природні ресурси
Таким чином, природні ресурси - елементи й сили природи, що людина використовує або може використовувати для своїх життєвих потреб
Отже природокористування носить соціально-економічний характер і потребує комплексного підходу до його організації.
Ставлення до природного середовища є мірою соціальних і технічних досягнень людського суспільства, характеристикою рівня цивілізації.
Класифікація природних ресурсів подана на рисунку 6.1.
Природні ресурси
Вичерпні
Не
відновлювані – багатства
надр Землі Відновлювані
-рослин. і тварин. світ, деякі види
мінеральної
сировини Відносно
відновлю-вані– грунти, дерева великого
віку
Невичерпні
Космічні
- сонячна радіація, морські припливи,
енергія вітру,
енергія
Сонця, енергія
надр
Землі і інш.
Кліматичні,
атмосферне повітря Водні
Замінні
Незамінні
Атмосферне
повітря, вода, генетичний фонд тварин
і рослин Усі
корисні копалини, енергоресурси
Рисунок 6.1.- Класифікація природних ресурсів.
6.2 Економічний і еколого - економічний принципи
природокористування. Перехід до соціоекологічного принципу
природокористування
Домінуючим принципом природокористування донедавна залишався економічний принцип, згідно з якім критерієм ефективності господарської діяльності вважається одержання максимальної економічноївигоди при мінімальних витратах.
Нарощування маси ресурсів, що використовуються у виробництві, при
такому екстенсивному методі йде без зміни ефективності їх використання. При тільки економічному принципі природокористування цілком ігноруються екологічні проблеми, антропогенне навантаження зростає швидкими темпами.
З кінця 70-х років XX сторіччя, коли порушення динамічної рівноваги в геоекосистемах почало приносити величезні економічні збитки, у природокористуванні спочатку не сміло, а потім уже ширше почали впроваджувати еколого-економічниий принцип природокористування відповідно до якого критерієм ефективності господарської діяльності є одержання максимально можливої економічної вигоди при найменшому шкідливому впливі на природне середовище.
Упровадження в практику в 70-х – початок 80-х років еколого-економічного методу природокористування дало визначені результати, проте він не зміг розв'язати існуючого протиріччя між суспільством і природою, тому що поняття «найменший шкідливий вплив на природне середовище» дуже не конкретне й розпливчасте.
На сучасній стадії взаємодії природи й суспільства стає ясно, що для зберігання природного середовища та існування самого життя на Землі необхідні нові підходи до організації виробничої діяльності, при який не будуть порушуватися природні кругообіги речовини й обмінно-енергетичні процеси в біосфері.
Природокористування повинно базуватися на новому соціоекологічному принципі, при якому критерієм ефективності господарської діяльності є одержання максимально можливої економічної вигоди при обов'язковому зберіганні динамічної рівноваги в геоекосистемах.
Сиціоекологічний принцип природокористування потребує переходу від нераціонального екстенсивного природокористування, при якому природозахисні дії спрямовані на боротьбу з негативними наслідками нераціонального природокористування, до раціонального, рівноважного при якому суспільство повинно контролювати природокористування, охорону й зберігання природи й оптимізацію середовища існування людей так, щоб узагалі не виникало конфлікту між суспільством і природою.
Отже, раціональне природокористування можна визначити як збалансовану взаємодію суспільства й природи, що забезпечується досягненням компромісу між соціально-економічними потребами суспільства й спроможністю природи задовольнити їх без істотної шкоди для свого нормального функціонування.
Зараз суспільство і навколишнє природне середовище варто розглядати як складну соціально-еколого-економічну систему, у якій економічні соціальні й екологічні питання повинні розглядатися в єдиному комплексі.