Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
YArosheva_O_I__Fedorkina_I_A_EKOLOGIYA_Lekts.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
1.34 Mб
Скачать

4.5. Самоорганізація біосфери

Згідно другого закону термодинаміки, якщо розглядати Всесвіт як закриту систему, вона йде до своєї неминучої дезінтеграції, так як запас концентрованої енергії, за рахунок якої відбуваються усі процеси в біосфері, рано чи пізно буде вичерпаний.

Якщо запас корисної енергії у системі зменшується, то її здатність підтримувати організовані структури послабшується.

Високоорганізовані структури розпадаються на менш організовані. Міра внутрішньої невпорядкованості системи - ентропія - зростає.

Другий закон термодинаміки передбачає все більш однорідне майбутнє навколишнього середовища.

Теорія еволюції органічного світу розглядає біосферу як відкриту систему, яка знаходиться в не рівноважному стані й обмінюється речовиною, енергією й інформацією з навколишнім середовищем. Термодинаміка відкритих систем вивчає не рівноважні процеси. В їх описанні ключову роль відіграє поняття зменшення ентропії системи за рахунок процесів, які відбуваються у середині неї.

Відкриті системи безупинно флуктують. Іноді окрема флуктуація може стати (у результаті позитивного зворотного зв’язку) настільки сильною, що організація, яка існувала раніше,не витримує й руйнується. У цей переломний момент, у точці біфуркації, принципово неможливо пророчити, в якому напрямку буде відбуватися подальший розвиток: чи стане стан системи хаотичним, чи вона перейде на новий, більш високий рівень організації. Під дією випадкових чинників і добору відбуваються повільні кількісні зміни параметрів системи, що розвивається (еволюційний розвиток), а потім наступає перехід у новий стан (біфуркаційний розвиток). Біфуркаційні процеси роблять процес еволюції незворотнім.

Біфуркаційний механізм розвитку підтверджує можливість спонтанного виникнення порядку й організованості з безладдя й хаосу в результаті процесу самоорганізації. Хід розвитку біосфери зовсім не призводить до пониження рівня організації й зменшення різноманіття форм організмів та їх угрупувань; розвиток живої матерії відбувається від нижчих форм до вищих. Здатність відкритих систем до самоорганізації – одне з величезніших досягнень сучасної фізики. Очевидно, що при існуючих космічних і земних передумовах жива речовина біосфери здатна продовжувати свій “тиск” на зовнішні оболонки Землі й потенціал цього тиску аж ніяк не слабшає.

Антропогенний фактор, який викликає деградацію біосфери, слід розглядати як флуктуацію, викликану популяційним вибухом, який по законам регулювання, неминуче буде елімінований. Система -«суспільство – природа», по теорії Пригожина, досягнувши точки буфіркації, повинна буде перебудуватися.

Біфуркація – це імпульс, до розвитку біосфери по-новому, невідомому шляху. Яке місце в ньому посяде людство – це предмет спеціальних досліджень. Що ж до біосфери, то за її судьбу можна не хвилюватися, вона продовжить свій розвиток.

Питання для самоконтролю:

1.Які основні потоки енергії у екосистемах?

2. Який баланс енергії у екосистемах повинен виконуватися, щоб вона нормально функціонувала?

3. Що таке «трофічні ланцюги», «екологічні піраміди»?

4. Як здійснюються «біогеохімічні кругообіги речовини»?

5.За рахунок чого підтримується стійкість і саморегуляція екосистем

6. Які функції живої речовини у біосфері?

7. Які основні потоки енергії у біосфері, який їхній баланс?

8. Що таке біохімічні кругообіги речовини?

9. Що таке стабільність біосфери, як вона підтримується, у чому

виявляється?

10. Як здійснюється самоорганізація біосфери?

Лекція 5

Тема лекції: СОЦІОЕКОСИСТЕМИ, ЇХНЯ СТРУКТУРА І ЗАКОНИ ФУНКЦІОНУВАННЯ

План:

Історія взаємовідносин людського суспільства і природи.

Чотири етапи розвитку глобальної соціоекосистеми нашої планети

Поняття соціоекосистем, їх класифікація

Структура соціоекосистем

Функціонування соціоекосистем

Соціоекосфера. Навчання Вернадського В.І.про ноосферу