констпекты лекций / 3109_20Upravl_nnya_20malim_20b_znesom

51

Підсумки теми

1.Трудові відносини в Україні між роботодавцем та найманими працівниками оформлюються двостороннім підписанням трудового договору, правовий статус якого регулюється Кодексом Законів про Працю України та іншими нормативно – законодавчими актами.

2.Усе працездатне (зайняте) населення можна поділити на два блоки: наймані працівники та самозайняті.

3.Процедуру реєстрації найманих працівників можна поділити на два етапи:

1)Реєстрація трудового договору у центрі зайнятості.

2)Реєстрація у ПФ та соціальних фондах.

4. Згідно законодавству України є категорії суб’єктів господарювання, які зобов’язані платити Єдиний соціальний внесок (ЄСВ), адміністратором якого є Пенсійний фонд України.

Питання для самоперевірки

1.Хто може бути роботодавцем?

2.Дайте визначення поняттю самозайнята особа.

3.У скількох примірниках складається трудовий договір?

4.Куди подається звіт з ЄСВ та у які строки?

52

ТЕМА 7. ЛІЦЕНЗУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В БУДІВНИЦТВІ

ПЛАН

7.1.Загальні вимоги до будівельного підприємства

7.2.Перелік документів на проведення ліцензійної експертизи

7.3.Проведення ліцензійної експертизи щодо визначення спроможності суб’єктами здійснювати господарську діяльність, пов’язану із створенням об’єктів архітектури

7.4.Процедура отримання ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури

Література:

1.Підприємництво в будівництві: монографія / Під загальною редакцією д.е.н., професора Дорофієнка В.В. – Донецьк: СПД Купріянов В.С., 2009. – 603 с.

2.Розвиток економіки будівництва та міського господарства Донецької області в контексті трансформаційних перетворень в Україні: Монографія. - Донецьк : Друкінфо, 2011.

–316с. за заг. ред. О.І. Амоші.

3.Розвиток підприємництва в промисловості України за ред. Б.В. Буркинського, А.І. Бутенка: Монографія . – Одеса: Ін-т проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, 2010. – 492с.

4.Тугай А.М. Економіка будівельної організації / А.М. Тугай, Е.Й. Шилов, А.Ф. Гойко. - К.: Міленіум, 2002.

7.1.Загальні вимоги до будівельного підприємства

Господарську діяльність у будівництві, пов’язану із створенням об’єктів архітектури, здійснюють суб`єкти господарської діяльності за таких умов:

1. Організаційних:

-наявність затвердженої організаційно-функціональної структури підприємства відповідно до Переліку робіт, що замовляються;

-у складі організаційно-функціональної структури підприємства повинні бути передбачені підрозділи та/або спеціалісти, які забезпечать виконання адміністративнокерівних, виробничо-технічних, планово-договірних, виробничих, юридичних та допоміжних функцій та функцій з контролю якості, промислової безпеки та охорони праці, ведення та збереження нормативної та виконавчої документації;

-наявність затверджених положень про відповідні структурні підрозділи та посадових інструкцій працівників згідно з розподілом обов'язків, повноважень та відповідальності осіб, штатний розпис;

-укомплектованість підприємства інженерно-технічними працівниками і робітниками необхідних професій та кваліфікації відповідно до організаційно-функціональної структури підприємства, положень Класифікатора професій (ДК 003:2005) (далі – КП), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 року № 375, та вимог Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 64), затвердженого наказом

53

Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13.10.99

№ 249;

-за наявності у підприємства відокремлених структурних підрозділів дані надаються з урахуванням їх можливості виконувати роботи, що замовляються, пов'язані із створенням об'єктів архітектури;

-наявність державних стандартів, інших нормативних документів та нормативноправових актів;

-наявність техніки, обладнання, устаткування, приладів та інструментів згідно з технологічними вимогами виконання заявлених у Переліку робіт;

-виробничі приміщення, засоби виробництва повинні бути власні або орендовані, що підтверджується відповідними документами;

-документ, що підтверджує впровадження системи управління якістю продукції суб`єкта господарської діяльності, відповідно до ДСТУ ISO 9001-2001 (ISO 9001:2000, IDT) Системи управління якістю. Вимоги.

2. Кваліфікаційних:

-керівники та виконавці робіт залежно від видів виконуваних робіт повинні мати відповідні освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні;

-кваліфікаційний склад повинен відповідати організаційно-функціональній структурі підприємства та мати одного з керівників (коди КП - 121, 1313), професіоналів (коди КП - 122, 123), фахівців (коди КП - 122, 123, 214, 2114.2) згідно з вимогами розділу 4 КП;

-керівник підприємства або його заступник, фізична особа-підприємець (коди КП - 121, 1313) повинні мати повну або базову вищу освіту відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст або бакалавр). Стаж роботи за посадою нижчого рівня повинен становити: для магістра або спеціаліста - не менше 2 років, бакалавра – не менше 3 років;

-головний інженер (код КП - 122) повинен мати повну вищу освіту відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи за посадою нижчого рівня повинен становити: для магістра - не менше 2 років, спеціаліста – не менше 3 років;

-начальник виробничо-технічного відділу, технічного відділу (код КП - 122) повинен мати повну вищу освіту відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи за професією – не менше 2 років;

-керівники підприємства (коди КП - 121, 1313) і керівники виконавчих та функціональних підрозділів (коди КП - 122, 123) повинні працювати у суб`єкта господарської діяльності за основним місцем роботи;

-керівники, професіонали та фахівці повинні своєчасно проходити спеціальне навчання, зокрема для територій з підвищеною сейсмічністю та із складними інженерногеологічними умовами, з періодичністю та термінами, визначеними в програмах навчання.

3. Технологічних:

-виконання робіт здійснювати згідно з нормативно-технічними документами (ДБН, СНіП, ГОСТ, ТУ);

-дотримуватися вимог із забезпечення промислової безпеки та охорони праці. Фізична особа - підприємець в межах її професії та кваліфікації може виконувати

роботи особисто або із залученням найманих працівників.

54

7.2. Перелік документів на проведення ліцензійної експертизи

У разі наявності усіх необхідних елементів для здійснення господарської діяльності у будівництві керівник малого підприємства готує перелік документів на впровадження ліцензійної експертизи – перший крок для отримання ліцензії на право займатися будівельними роботами.

Суб’єкт будівельної діяльності за самостійним вибором звертається до експертної організації щодо проведення експертизи та підготовки висновку щодо визначення спроможності здійснювати господарську діяльність, пов’язану зі створенням об’єктів архітектури для отримання ліцензії.

До переліку документів на проведення ліцензійної експертизи входять:

1.Заява

2.Дані про підприємство

3.Перелік робіт згідно з кодифікатором

4.Копія Статуту

5.Копія свідоцтва про державну реєстрацію

6.Копія довідки про включення до Єдиного державного реєстру

7.Копія свідоцтва платника ПДВ

8.Дані про наявність відокремлених структурних підрозділів

9.Професійна структура ІТП, копії наказів

10.Копії дипломів ІТП

11.Копії трудових книг, угод, контрактів ІТП

12.Дані про наявність робітничого складу

13.Копії посвідчень зварювальників, монтажників - висотників та інші

14.Копії трудових книг угод, контрактів робітників

15.Відомості про наявність офісних та виробничо-складських приміщень, копії документів щодо підтвердження(виписки з балансу, копії договорів оренди)

16.Копію договору з акредитованою лабораторією, сертифікат акредитації з переліком робіт

17.Дані про наявність основної техніки, обладнання та устаткування, наявність контрольно вимірювальних приладів, копії документів щодо підтвердження (виписки з балансу, копії угод, договорів)

18.Дані про інформаційно-правове та нормативно-технічне забезпечення

19.Відомості про наявність оргтехніки та програмного забезпечення

20.Відомості про систему управління охороною праці, посадові інструкції та накази про призначення відповідальних осіб з питань охорони праці

21.Відомості про систему контролю та управління якістю відповідно ДСТУ ІSО

9001-2001

22.Відомості про забезпечення охорони навколишнього середовища відповідно ДСТУ ISO серії 14000.

23.Перелік об’єктів(договорів) виконаних власними силами

24.Інші матеріали, які підтверджують досвід та кваліфікацію заявника

Схематично процедура ліцензування будівельних підприємств наведено на рис. 7.1.

56

7.3. Проведення ліцензійної експертизи щодо визначення спроможності суб’єктами здійснювати господарську діяльність, пов’язану із створенням об’єктів архітектури

Проведення ліцензійної експертизи та підготовка експертного висновку здійснюється на підставі договору між експертною організацією та суб’єктом будівельної діяльності.

Склад експертів, які здійснюють ліцензійну експертизу, залежить від кількості заявлених для ліцензування робіт і визначається керівником експертної організації у кількості не менше двох фахівців.

Експерти здійснюють експертизу суб’єкта будівельної діяльності (далі СБД) з виїздом на місце його розташування.

Строк перевірки СБД не може перевищувати 5 робочих днів.

Строк роботи експертів з підготовки висновку не може перевищувати 25 робочих днів. Експерти перевіряють достовірність інформації, що буде подаватися до органу

ліцензування разом із заявою про ліцензування:

-відповідність даних які містять установчі документи СБД - місцезнаходження, керівник, телефони, відповідність КВЕД роботам, які заявник має намір виконувати;

-наявність документів, які підтверджують право власності на робочі приміщення, виробничі площі або договори оренди.

Експерти перевіряють:

1. Організаційні вимоги:

-наявність організаційно-функціональної структури СБД з вказівкою конкретних видів діяльності: вишукування, проектні роботи, будівельні та монтажні роботи, інжинірингові роботи;

-наявність розподілу обов`язків, повноважень та відповідальності посадових осіб СБД;

-наявність актуалізованого фонду державних (міждержавних) стандартів, галузевих (міжгалузевих) стандартів, інших нормативних документів та нормативно-правових актів, згідно з переліком чинних в Україні нормативних документів у галузі будівництва;

-додаткові вимоги, які наведені у розділах 2,3,4 відповідно до обраних видів робіт.

2. Кваліфікаційні вимоги:

- склад і кваліфікація інженерно-технічних працівників та робітників повинні відповідати вимогам Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск

64);

-кваліфікація інженерно-технічних працівників - технік, молодший спеціаліст, інженер, бакалавр, спеціаліст, магістр;

-СБД – фізична особа повинна мати базову або повну вищу освіту, яка відповідає видам робіт, що має намір виконувати;

-накази, контракти щодо прийому на роботу, підписи на наказі, що працівник ознайомлений з наказом;

-записи у трудових книжках, які підтверджують досвід роботи інженерно-технічних працівників за посадами, записи про прийом на роботу, особисте справа;

-копії дипломів про освіту відповідного напрямку;

-наявність посвідчень про навчання на курсах підвищення кваліфікації фахівців, що виконують проектні та будівельно-монтажні роботи в умовах підвищеної сейсмічності або на територіях зі складними інженерно-геологічними умовами, роботи, які пов’язані з підвищеною небезпекою ;

57

-не допускається сумісництво посад інженерів-проектувальників з посадами лінійних інженерно-технічних працівників (майстер, виконроб, начальник дільниці).

3. Технологічні вимоги:

-наявність положення про охорону праці;

-наявність відповідальної особи з питань охорони праці.

За результатами експертизи експерти готують у трьох примірниках висновок. Два примірники висновку видаються керівнику (уповноваженому представнику) суб’єкта будівельної діяльності, третій залишається в організації, яка здійснювала експертизу, та зберігається 5 років після закінчення строку дії відповідної ліцензії.

Усі примірники висновку підписуються експертами на кожній сторінці та затверджуються керівником експертної організації і засвідчуються печаткою.

7.4. Процедура отримання ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури

Для одержання ліцензії до органу ліцензування подаються такі документи:

-заява про видачу ліцензії, складеною за формою;

-перелік робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які заявник має намір виконувати;

-копія свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, засвідчена нотаріально або органом, який видав документ;

-копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), засвідчена нотаріально або органом, який видав документ;

-відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове, нормативно-технічне забезпечення, про наявну систему контролю якості виконання робіт;

-висновок установи, організації, уповноваженої Держархбудінспекцією на проведення експертизи.

Суб’єкти господарської діяльності, що мають намір отримати ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури (далі – заявники), подають або надсилають поштою заяву та інші відповідні документи, як правило, до територіальних органів Держархбудінспекції за місцем державної реєстрації заявника.

Орган ліцензування розглядає подані документи і протягом 10 робочих днів надсилає матеріали ліцензійній комісії.

За результатами розгляду документів у 7-денний термін готується висновок ліцензійної комісії, на підставі якого орган ліцензування у 3-денний термін видає наказ щодо видачі (відмови у видачі ліцензій) та затвердження переліку робіт.

Підсумки теми

1.Деякі види господарської діяльності потребують оформлення додаткових дозвільних документів (ліцензія).

2.Ліцензія – це документ, що видається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом виконавчої влади, відповідно до якого власник ліцензії має право займатися даним видом господарської діяльності.

58

3. Ліцензування будівельної діяльності здійснюють: Держбуд України (далі орган ліцензування) – для суб’єктів господарської діяльності, які провадять будівельну діяльність на території України, за межами України; а також спільних підприємств і підприємств з іноземними інвестиціями та обласні державні адміністрації – для суб’єктів господарської діяльності, які провадять свою діяльність у межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць (областей). За видачу ліцензії справляється плата в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Питання для самоперевірки

1.Загальні вимоги до будівельного підприємства.

2.Перелік документів на проведення ліцензійної експертизи.

3.Проведення ліцензійної експертизи щодо визначення спроможності суб’єктами здійснювати господарську діяльність, пов’язану із створенням об’єктів архітектури.

4.Процедура отримання ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури.

60

8.1. Контроль з боку податкових органів

Податкова служба повільно йде шляхом реформування своєї діяльності. Однак пройде ще не одне десятиліття, коли податкове законодавство нарешті стане прозорим, стабільним, соціально й економічно обґрунтованим.

Сьогодні підприємцям у меншому ступені потрібно опановувати мистецтво протистояння податковому контролю, як це було раніше. Поступово, у законодавчих актах з'являється усе більше норм, що обмежують повноваження податкових служб (особливо під час перевірок платників податків). Однак, неефективність системи оподатковування дає можливість контролерам, як і раніше, вільно тлумачити норми податкового законодавства, висувати необґрунтовані вимоги до підприємців і ігнорувати їхні фінансові інтереси. До того ж, на жаль, ще відсутня практика відшкодування збитку, нанесеного платникам податків неправомірними діями представників контролюючих органів.

Тому підприємцям потрібно навчитися розпізнавати, які вимоги перевіряючих потрібно виконувати, а які можна ігнорувати. Тобто, відносно своїх дій керуватися принципом «дозволене все, що не заборонено законом», а при взаємовідносинах з контролюючими органами враховувати, що для них, як для державних службовців «дозволене те, що прямо передбачено законом».

1. Права й обов'язки органів державної податкової служби (далі ДПС) викладені в ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (далі Закон про ДПС).

Права органів ДПС досить широкі. Їм надане право в межах своєї компетенції здійснювати контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю вирахування, повноти й своєчасності сплати податкових і неподаткових платежів у бюджети й у державні цільові фонди. Головним показником роботи ДПС є величина надходження коштів у дохідну частину бюджетів всіх рівнів і цільових фондів.

У межах своєї компетенції й у порядку, встановленому Законами України вони мають

право:

−здійснювати перевірки (документальні невиїзні, тобто камеральні, а також планові та позапланові виїзні);

−здійснювати контроль за законною діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності;

−одержувати від платників податків не всі пояснення, а тільки ті, які виникають у ході перевірки й стосуються реалізації повноважень органів ДПС;

−перевіряти у фізичних осіб документи, що засвідчують особистість;

−запрошувати платників податків в органи ДПС, направляючи письмове повідомлення, установленого зразку, що направлене не пізніше, ніж за 10 днів до дня запрошення;

−одержувати від різних органів інформацію для формування інформаційного фонду Держреєстра фіз. осіб - платників податків;

−одержувати безкоштовно інформацію про наявність банківських рахунків, а на підставі рішень суду - про обсяги та обороти коштів на рахунках;

−одержувати інформацію, що стосується рухи на підконтрольної території експортноімпортних операцій;

−вимагати від платників податків усунення виявлених порушень, контролювати виконання законних вимог посадових осіб органів ДПС;

−при проведенні перевірок вилучати копії документів, що свідчать про приховання від