12. Аераційний режим
Особливим розділом роботи з кліматичного вивчення території повинна стати оцінка умов аерації 4.23
Аераційний режим повітряного середовища житлових територій має істотне гігієнічне значення.
У всіх відкритих просторах, утворених житловою забудовою у вигляді дворів-садів, зон відпочинку і спорту, на ділянках дитячих садів і шкіл, повинні бути створені сприятливі аераційні режими повітряного середовища з урахуванням кліматичних та інших місцевих умов: температури, вологості, напряму і швидкості пануючих вітрів, рельєфу території.
Аераційний режим повітряного середовища житлових районів і мікрорайонів встановлюють стосовно так званого місця існування людини, розташованого в межах шару повітря заввишки 2 м від поверхні землі.
Швидкість руху повітря в цьому шарі в межах 0,5 - 4 м/с визначає комфортність повітряного середовища. При 5 м/с і більш – дискомфортність, що зростає із збільшенням швидкості. Застій повітря в дворах створює антисанітарний стан.
Регулювання режиму аерації в дворах житлових мікрорайонів здійснюють створенням у них вітрового затінювання, а в необхідних випадках – провітрювання. Це реалізується за допомогою різних прийомів забудови будівлями, які створюють вітрозахисні екрани у напрямі пануючих найбільш шкідливих вітрів.
Необхідний аераційний режим повітряного середовища відносно місцевих кліматичних умов встановлюють спеціальними розробками, аераційними розрахунками, а також дослідженнями макетів в аеродинамічній трубі.
Вітрове екранування за допомогою забудови орієнтують на ці розрахункові напрями вітрів.
Протяжні вітрозахисні прямолінійні або багатогранні (з внутрішнім кутом повороту не менше 120°) будівлі слід розташовувати фронтом під кутом 90 - 60° до напряму вітрового потоку з розривами між торцями будівель 0,5 - 1,5 Н. Облаштування вітрозахисту можливо з використанням одно- і багаторядних екранів, що утворюють аеродинамічні комплекси, усередині яких, в зоні вітрової тіні можуть бути розташовані житлові і громадські будівлі звичайного типу. Вплив екранування ефективний у межах 6 - 10 Н вітрозахисних будівель, далі необхідний влаштування наступного аеродинамічного комплексу.
Довжина вітрової тіні залежить від співвідношення довжини і висоти будівлі і від положення його по відношенню до напряму пануючого вітру. На графіках приведені залежності довжин вітрових тіней і ступеня зниження швидкостей вітрів для різних співвідношень довжин і висот будівель-екранів, при їх має розміщенні довгою стороною під кутом 90° до напряму розрахункових вітрів. З графіка (рис. 4.8) виходить, що довжина вітрової тіні із завітреної сторони будівлі дорівнює 4 – 5 його висотам і може складати 50% від швидкості вільного потоку; на видаленні 12 висот швидкість вітру знижується до 40%; з навітряного боку будівлі також утворюється невелика зона із зниженими швидкостями вітру (рис.4.9).
Рис. 4.8. Графік побудови вітрових тіней при розташуванні будівель фронтом перпендикулярно вітровому потоку: 1 – зона зниження швидкості вітру на 70%; 2 – те ж, на 60%; 3 – те ж, на 50%; 4 – те ж, на 40%
Рис. 4.9. Графіки вітрових тіней залежно від співвідношення їх довжин і висот:
а – б – 5-ти поверхових будівель; в – 9-ти поверхових будівель
Необхідно враховувати також вплив рельєфу місцевості на вітровий режим повітряного середовища. На завітрених схилах (рис. 4.7) швидкість вітрів знижується на 10 - 30% залежно від величини ухилу і форми височини. Отже, доцільно використовувати ці схили для розміщення зон відпочинку, дитячих і спортивних майданчиків.