2. Еколого-містобудівна оцінка території

Еколого-містобудівна оцінка території – різновид комплексної оцінки території. Вона здійснюється у межах території регіону (району), урбанізованих територій і великих міст з приміською зоною, а також у межах поселень, функціональних зон, житлових районів.

Результати оцінки висвітлюються у розділі «Охорона навколишнього середовища» у складі науково-проектної документації на стадіях схеми і проекту районного планування, генерального плану, проекту детального планування.

Оцінка території здійснюється з метою її еколого-містобудівного районування на базі вивчення таких чинників:

• екологічний стан атмосферного повітря, ґрунтів, підземних і поверхневих вод, санітарно-епідеміологічних умов;

• існуючого рівня антропогенного навантаження (концентрація основних виробничих фондів на одиницю площі, щільність населення);

• природно-екзогенної стійкості середовища (рівень порушення території і забезпечення інженерно-матеріальними ресурсами).

На цій підставі визначаються кризові екологічні точки 4.7, розробляється стратегія містобудівних заходів щодо досягнення нормативно-сприятливих умов проживання населення, а також виділяються відповідні етапи еколого-містобудівної організації території.

У проектній практиці в межах урбанізованих територій еколого-містобудівна оцінка здійснюється в три етапи за певною схемою, яка наведена на рисунку 4.1.

Рис. 4.1. Схема еколого-містобудівної оцінки території

Під час виконання такої оцінки території використовуються відповідні методи для визначення: забруднення території 4.11 стосовно нормативних показників ГДК (гранично допустимі концентрації), агрегованого показника небезпеки забрудненої території 4.12, інтегрального показника еколого-містобудівної цінності території 4.13, екологічної місткості території 4.9, показника екологічного конфлікту 4.14, стійкості території до фізичного навантаження 4.15, репродуктивної властивості території 4.16 і геохімічної активності території 4.17.

Забруднення навколишнього середовища є результатом внесення негативних руйнувань у довкілля чи виникнення нових, не характерних для середовища, фізичних, хімічних, інформаційних чи біологічних агентів, які спричиняють дисбаланс в системі» природа – людина».

Зверніть увагу!

Найважливішим результатом еколого-містобудівної оцінки території є встановлення реальних значень таких показників: показника екологічного конфлікту, агрегованого показника небезпеки забрудненої території , інтегрального показника еколого-містобудівної цінності території, показника соціально-містобудівної шкоди, який оцінюється у відносних безрозмірних величинах і визначається як добуток значень агрегованих показників забруднення і інтегрованого показника містобудівної цінності території.

3. Природно-кліматичні умови та їх оцінка

4. Архітектурно-ландшафтне вивчення території

Пригадайте!

Територія для будівництва нового або розширення вже існуючого міста повинна мати:

- достатні розміри для розміщення всіх зон і майбутнього розширення міста;

- прийнятні природно-екологічні умови для промислового і житлового будівництва без значних і дорогих інженерно-технічних заходів;

- сприятливі умови для раціонального взаємного розміщення функціональних зон різного призначення і обліком зручності їх приєднання до мережі зовнішніх автомобільних, залізничних і водних шляхів сполучення.

Отже Проект планування міста базується на містобудівному дослідженні території майбутнього будівництва. Звичайно проводиться диференційований аналіз її придатності, а саме:

а) природнокліматичні дослідження з комплексною гігієнічною оцінкою умов інсоляції, температурного, воложистого і вітрового режиму на різних формах ландшафту і рельєфу;

б) детальна топографічна розвідка й інженерно-будівельна оцінка території з виявленням гідрогеологічних умов, уточнення форм рельєфу, геологічної будови і несучої здібності ґрунтів, виявлення ділянок, які схильні до затоплення і підтоплення, ділянок ерозії і т.п.;

в) архітектурно-ландшафтне вивчення території, необхідне для створення архітектурно-планувальної композиції міста з виявленням головних видових точок.

Кожен розділ цього комплексного аналізу проводять відповідні фахівці – гігієністи, кліматологи, інженери-будівельники, архітектори.

Розглянемо окремо складові частини даного аналізу: