- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •1. Основи теорії похибок
- •1.1. Фізичні виміри та принципи опрацювання їхніх результатів
- •1.2. Типи похибок
- •1.3. Основи теорії випадкової похибки
- •1.4. Вилучення промахів
- •1.5. Врахування приладової похибки
- •2. Опрацювання експериментальних результатів
- •2.1. Прямі виміри
- •2.1.1. Розрахунки з використанням ms Excel
- •2.1.2. Розрахунки з використанням калькулятора
- •2.2. Непрямі виміри
- •2.2.1. Відтворювані умови експерименту
- •2.2.2. Невідтворювані умови експерименту
- •2.2.3. Апроксимація методом найменших квадратів
- •2.2.4. Похибки при одноразовому непрямому вимірі
- •2.2.5. Похибки непрямих вимірів за відтворюваних умов
- •2.2.6. Похибки непрямих вимірів за невідтворюваних умов
- •3. Правила наближених обчислень
- •4. Тест самоконтролю
- •5. Коментарі до питань самоконтролю
- •6. Розрахунково-графічна робота. Похибки прямих вимірювань
- •6.1. Завдання
- •6.2. Приклад виконання завдання
- •7. Розрахунково-графічна робота. Похибки непрямих вимірювань
- •7.1. Завдання
- •7.2. Приклад виконання завдання
- •8. Розрахунково-графічна робота. Лінійна апроксимація
- •8.1. Завдання а для варіантів 01 – 25
- •8.2. Приклад виконання завдання а
- •8.3. Завдання b для варіантів 26 – 50
- •8.4. Приклад виконання завдання в
- •8.5. Завдання с для варіантів 51 - 75
- •8.6. Приклад виконання завдання с
- •8.7. Завдання d для варіантів 76 - 00
- •8.8. Приклад виконання завдання d
- •Література
2.2.1. Відтворювані умови експерименту
Для кожного результату прямих вимірів знаходимо середнє значенняі граничну похибку.
Середнє значення результату непрямих вимірювань
, |
(29) |
де – середні значення величин, виміряних безпосередньо.
Якщо гранична похибка середнього значення деякої величинидається з рівнем значущості, а дляпотрібен рівень значущості, то перераховуємо граничну похибку до заданої надійної ймовірності за формулою
, |
(30) |
де – коефіцієнт Стьюдента [MS Excel СТЬЮДРАСПОБР()] для рівня значущостіі нескінченної кількості вимірювань,– коефіцієнт Стьюдента для рівня значущостіі нескінченної кількості вимірювань.
Гранична похибка результату непрямих вимірювань
, |
(31) |
де – частинні похідні від функції, взяті в точках середніх значень. Частинна похідна функції кількох змінних по одній з них, наприклад по xi визначається формулою
(32) |
У цьому випадку приріст отримує лише одна з незалежних змінних.
Похідні деяких найчастіше вживаних функцій наведені в табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Похідні деяких функцій
Дуже часто функція має вигляд, де показники степеня, які можуть бути як додатними, так і від’ємними. Можна показати, що в цьому випадку формула (31) набуває вигляду:
. |
(33) |
Результат непрямих вимірювань подаємо у вигляді:
|
(34) |
із зазначенням одиниці вимірювання і надійної ймовірності.
Відносна гранична похибка середнього значення вимірюваної величини
. |
(35) |
2.2.2. Невідтворювані умови експерименту
У кожному з експериментів отримуємо незалежну серію величин. Підставляючи дані кожної серії у вихідну формулу, одержуємозначень шуканої величини:. Далі знаходимо середнє арифметичне значення. Межі довірчого інтервалу оцінюються так само, як і для прямих вимірів, тобто за формулами (8) і (9).
2.2.3. Апроксимація методом найменших квадратів
Часто відомо, що між величинами ііснує лінійна залежністьабо, і треба знайти коефіцієнтиіта стандартні похибкиіотриманих значень коефіцієнтів. Так, наприклад, коефіцієнт місцевого опоруζ визначаємо експериментально, скориставшись формулою Вейсбаха . Іноді функціональну залежність можна лінеаризувати, тобто представити у вигляді лінійної функції. Так, логарифмуючи формулу витрати через трикутний водозлив
, |
(36) |
отримуємо
. |
(37) |
Розглянемо спочатку випадок, коли відомо, що функціональна залежність має вигляд . Маємопар значень. Тоді
; |
(38) |
; |
(39) |
. |
(40) |
Розглянемо тепер випадок, коли відомо, що функціональна залежність має вигляд . Маємопар значень. Тоді
; ; |
(41) |
; |
(42) |
; ; |
(43) |
; |
(44) |
; . |
(45) |
Розглянемо на прикладі, як можна здійснити апроксимацію за допомогою MS Excel. Експериментальні точки залежності витрати Q через трикутний водозлив від напору H наведені в табл. 2.4.
Таблиця 2.4
Експериментальні дані залежності витрати Q від напору H
H, m |
0,05 |
0,10 |
0,15 |
0,20 |
0,25 |
Q, m3/s |
0,78·10-3 |
4,5·10-3 |
12·10-3 |
26·10-3 |
44·10-3 |
Відомо, що залежності витрати Q від напору H описується формулою (35), яка після лінеаризації має вигляд (36) або . Треба знайти константи α (показник степеня) і M.
У вікні MS Excel уводимо експериментальні значення з табл. 2.4 у блок комірок B1:F2, як це показано на рис. 2.7. У комірку В3 вводимо формулу = LN(B1), у комірку В4 формулу =LN(B2). Виділяємо діапазон комірок В3:В4 і протягуванням заповнюємо діапазон комірок С3:F4.
Виділяємо діапазон комірок A3:F4 і виконуємо команду Вставка | Диаграмма…. У вікні Мастер диаграмм установлюємо параметри, як показано на рис. 2.8.
Клацнувши кілька разів кнопку Далее, а потім Готово, отримуємо графік, який після деяких додаткових дій набуває вигляду показаного на рис. 2.7. Найголовніші з цих дій такі. Клацаємо правою клавішею миші по одній із точок на графіку і в контекстному меню вибираємо команду Добавить линию тренда… . У вікні Линия тренда виконуємо команду Тип | Линейная | OK. Клацаємо правою клавішею миші по лінії тренда на графіку і в контекстному меню вибираємо команду Формат линии тренда. У вікні Формат линии тренда виконуємо команду Параметры | показывать уравнение на диаграмме | OK. На діаграмі з’являється рівняння з числовими значеннями коефіцієнтів.
У комірку І3 заносимо значення , у комірку І4 значення . Уводимо формули в комірки: І6 =I3, I7 =EXP(I4), B5 =B4-$I3*B3-$I4 {(43)} і протягуємо її на діапазон B5:F5, K1 =СУММКВ(B5:F5), K2 =СРЗНАЧ(B3:F3) {(40)}, B6 =B3-$K2 і протягуємо її на діапазон B6:F6, K5 =СУММКВ(B6:F6) {(41)}, K3 =КОРЕНЬ(K1/(5-2)/K5) {(44)}, K4 КОРЕНЬ((1/5+K2*K2/K5)*K1/(5-2)) {(44)}, K6 K3*СТЬЮДРАСПРОБР(1-0,9;5-1)/КОРЕНЬ(5) {(8), (9)}, K7 =I7*K4* СТЬЮДРАСПРОБР(1-0,9;5-1)/КОРЕНЬ(5) {(8), (9); оскільки , то},M6 =K6/I6, N7 =K7/I7 {(15)}. Формули MS Excel показані на рис. 2.9.
У комірках I6 та І7 з’являються значення і, у коміркахK6 та K7 значення і, у комірках M6 та M7 значення і.
Рис. 2.7. Лінеаризація з використанням MS Excel. |
Рис. 2.8. Побудова графіка з використанням MS Excel. |
Рис. 2.9. Формули в MS Excel. |