5* ' 67

Стадії, етапи	Зміст цілей
Аналіз можливостей конкретного проекту (мікропідхід)	Стимулювання реакції інвестора для трансформації ідеї проекту в ясно виражену інвестиційну пропозицію.
1.2. Підготовка обгрунтування
Попереднє обгрунтування	1. Визначення (підтвердження або спростування) критеріїв: - інвестиційні можливості, за якими рішення про інвестування може бу­ ти прийнято на основі інформації, отриманої на стадії попереднього об­ грунтування: - аспекти проекту, що мають вирішальне значення для його ефективнос­ ті та потребують глибокого вивчення шляхом досліджень; - інформація, достатня для визначення життєздатності проекту або при­ вабливості для конкретного інвестора (групи інвесторів); - стан навколишнього середовища в місці запропонованого розташуван­ ня виробництва та потенційний вплив на нього виробничого процесу, що проектується. 2. Огляд наявних альтернатив за головними компонентами обгрунтуван­ ня.
Допоміжні (функціональні) дослідження	Більш детальне опрацювання якого-небудь конкретного аспекту проекту, особливо для великомасштабних інвестиційних пропозицій. Класифікація досліджень: - вивчення ринку товарів, які будуть вироблятись, зокрема прогнозування попиту на ринку; - вивчення сировини та матеріалів, що охоплює рівень доступності, а та­ кож існуючі та прогнозовані зміни цін на ці матеріали; - лабораторні та експериментальні випробування, необхідні для визначен­ ня придатності конкретних видів сировини; - вивчення місць розташування, особливо для проектів, у яких транспорт­ ні розрахунки можуть бути визначальним фактором; - аналіз техногенного та екологічного впливу на навколишнє середовище (оцінка поточного стану навколишнього середовища на території, що ото­ чує передбачуване місце розташування проекту; оцінка маловідходних, ресурсозберігаючих або природоохоронних технологій; визначення аль­ тернативних майданчиків; оцінка альтернативних видів сировини; - дослідження оптимальних масштабів виробництва, пов'язаних з вибо­ ром альтернативних технологій, з визначенням відповідних інвестицій­ них та виробничих витрат та ціни на продукцію, що проектується; - вибір обладнання (тільки для великих підприємств) з урахуванням числа та можливостей постачальників і обсягів відповідних витрат на альтерна­ тивній основі. Замовлення обладнання звичайно здійснюється протягом інвестиційної фази.

68

Стадії, етапи	Зміст цілей
ТЕО	Прийняття остаточного рішення про те, чи існують комерційні, технічні, економічні та екологічні передумови для здійснення проекту та чи слід його переводити в інвестиційну фазу
1.3. Оцінка проекту та рішення про інвестиції
Оціноч­ний звіт	Фіксація остаточного рішення про інвестування, прийнятого особами що підтримують проект. Оцінка проекту проводиться національними або міжнародними банківськими організаціями у технічному, ринковому, уп­равлінському, організаційному, фінансовому та інших аспектах.
Підтримка інве­стиційних проектів	1. Визначення потенційних джерел фінансування. 2. Створення спеціалізованих національних органів стимулювання та розвитку. 3. Організаційні заходи.
2. Інвестиційна фаза
2.1. Створення юридичного, фізичного, фінансового та організаційного базису. При­дбання та передача технологій
2.1.1.	Підготовка установчих документів. Вибір організаційної структури управління. Придбання технологій.
2.2. Детальне проектування. Контрактація
2.2.1.	Підготовка території будівництва. Остаточний вибір технології та обладнання. Будівельне планування. Календарне планування строків виробничого будівництва. Підготовка необхідних документів, креслень, виконаних у масштабі, та інших схем (планувань). Тендер (оголошення торгів). Переговори та контрактація (підписання контрактів) між інвестором та фінансуючими, консультативними та архітектурними організаціями, а також постачальниками сировини.
2.3. Будівництво
2.3.1.	Купівля землі.
2.3.2	Будівельні роботи разом з установкою та монтажем обладнання згідно із заданою програмою та графіком.
2.3.3.	Здача в експлуатацію.
2.4. Передвиробничий маркетинг
2.4.1.	Маркетингові приготування для підготовки ринку до нових продуктів.
2.4.2.	Забезпечення критичного рівня поставок (маркетинг поставок).
2.5. Набір та навчання персоналу
2.6. Введення в експлуатацію
3. Експлуатаційна (виробнича) фаза
3.1. Розробка бізнес-плану інвестиційного проекту
3 2. Господарча діяльність підприємства (фірми)

69

Вказаний поділ передінвестиційної фази виступає гаран­том того, що перехід від ідеї проекту до заключного ТЕО буде здійснено поетапно, а отже з обов'язковим аналізом альтернатив­них варіантів. Крім того, це дозволяє уникнути значної кількості ТЕО тих проектів, для яких шанс перейти в інвестиційну фазу не значний.

Визначення інвестиційних можливостей є відправним пунк­том діяльності, пов'язаної з інвестуванням. Потенціальні інвесто­ри, приватні особи із розвинутих країн та країн, що розвиваються, зацікавлені в отриманні інформації про інвестиційні можливості, що виникають в світі.

Для створення такої інформаційної бази, та її кількісної оці­нки аналізуються наступні аспекти:

• природні ресурси;

• існуюча структура сільського господарства, як основа для галузей промисловості, що базуються на переробці продуктів сільського господарства;

• майбутній попит, що може змінитись із-за зміни чисельності населення або його платоспроможності (покупна здатність);

• імпорт в даний регіон;

• стан природного середовища;

• можливі взаємозв'язки з іншими галузями;

• сектори галузі, які успішно функціонують в інших країнах з аналогічною економічною базою;

• можливість диверсифікації (нафтохімкомплекс в фармацев­тичний);

• загальний інвестиційний клімат;

> наявність та вартість виробничих фондів; У експортні можливості.

Дослідження інвестицій носять досить поверхневий харак­тер і базуються значною мірою на загальних оцінках, без деталь­ного аналізу. При цьому, залежно від обставин мають здійснюва­тись дослідження або загальних можливостей ("секторний під­хід"), або можливості конкретного проекту («підхід на рівні під­приємства»), або разом.

Інвестиційна фаза або фаза впровадження проекту охоп­лює широке коло консультаційних та проектних робіт в першу чергу з області управління проектом.

70

Високоякісне планування та ефективне управління проектом повинні гарантувати, що необхідні дії до відкриття підприємства будуть зроблені вчасно. Будь-які помилки можуть призвести до краху проекту. Тому необхідна координація різних видів діяльно­сті, яка може бути ефективною лише при детальному календар­ному плануванні, що базується на різних методиках ("метод кри­тичного шляху")- При цьому важливо регулярно аналізувати ви­конання графіку, здійснювати функцію контролю.

Зазначимо, що в передінвестиційній фазі якість та надій­ність проекту більш важливі, ніж фактор часу. В інвестиційній фазі утримання проекту у часових межах є важливим з огляду на необхідність повернення боргових зобов'язань. Тому помилковим є скорочення часу на підготовку проекту та швидкий перехід від ідентифікації проекту до отримання позики. Час, що буде витра­чений згодом на функціональне дослідження в інвестиційній фазі значно дорожчий.

Проблеми фази експлуатації потребують розгляду як з ко­роткострокових, так і з довгострокових позицій.

Короткострокові стосуються початку виробництва, коли можливі ускладнення із застосуванням технології, роботою обла­днання або нестачою кваліфікованого персоналу.

Довгострокові стосуються обраної стратегії. Якщо перспек­тивні оцінки на стадії передінвестиційних досліджень виявились не­вірними, то внесення коректив буде складним і високовартісним процесом. На цій фазі інвестиції спрямовуються у проекти реабілі­тації та розширення підприємства.

На всіх стадіях проекту (але особливо на стадії розробки) йде аналіз його основних аспектів (часто їх називають напрямок або просто аналіз).

Основними напрямками проектного аналізу є:

1. Технічний аналіз, завданням якого є визначення найбільш при­датної для даного інвестиційного проекту техніки та технології.

2. Комерційний (маркетинговий) аналіз, під час якого аналізу­ється ринок збуту тієї продукції, яка буде вироблятись після ре­алізації інвестиційного проекту.

3. Інституційний аналіз, завдання якого - оцінити організацій­но-правове, адміністративне і навіть політичне середовище, у якому буде реалізовуватись проект, та пристосовувати його до

71

цього середовища. Іншою важливою складовою аналізу є пошук шляхів трансформації організаційної структури підприємства до вимог проекту.

4. Соціальний (соціально-культурний) аналіз, під час якого не­обхідно досліджувати вплив проекту на життя місцевих жителів, має за мету досягти доброзичливого або хоча б нейтрального їх ставлення до проекту.

5. Аналіз навколишнього середовища повинен виявити шкоду, що наносяться проектом навколишньому середовищу, дати їй експертну оцінку, а також запропонувати способи запобігання виникненню екологічних збитків.

6. Фінансовий аналіз.

7. Економічний аналіз.

Два останні напрямки є ключовими в проектному аналізі і тому їх слід розглянути окремо. Обидва вони базуються на зіста­вленні витрат та вигод від проекту, але відрізняються підходом до оцінки. Економічний аналіз оцінює доцільність проекту з точ­ки зору всього суспільства (держави), а фінансовий аналіз - тіль­ки з точки зору підприємства та його кредитора (якщо проект кредитується).

Так, головною метою приватної фірми є максимізація її прибутку. Витрати, які несе фірма під час реалізації інвестицій­ного проекту, зводяться переважно до видатків на оплату товарів та послуг, необхідних для проекту. У більшості випадків при роз­рахунку ефективності проекту фірма використовує ціни на необ­хідні для проекту товари й послуги та ціни на продукцію, яка бу­де одержана від реалізації проекту.

Проте з точки зору суспільства ці ціни не завжди можуть бути відповідною мірою вартості витрат та вигод. Наприклад, ці­ни можуть бути завищені через включення в них видатків на ви­плату податків або ж занижені через їх субсидіювання державою. Для економічного аналізу треба очищати ціни від цих елементів, щоб уникнути подвійного рахунку. Подвійний рахунок склада­ється через те, що спочатку суспільство платить виробникові за­вищену (занижену) ціну з причини включення в ціну закуповува­ної продукції податків (субсидій), а потім забирає у виробника частину його доходів у вигляді податку або дає виробникові до-

72

датковий доход у вигляді субсидій, тобто рахує податки та суб­сидії ніби двічі.

В інших випадках ціни спотворюються через монополістич­ну практику, їх державне регулювання, мито і т.ін., в результаті чого вони відхиляються від рівноважних. Не однозначними є під­ходи і до оцінки вигід проекту. Те, що з боку окремого підприєм­ця є корисним, не завжди відповідає інтересам суспільства. При­кладом цього є екологічні наслідки, збереження культурних та іс­торичних пам'яток тощо.

Тому слід розрізняти фінансовий та економічний аспекти проектного аналізу. В рамках першого вивчається доцільність ре­алізації проекту з приватної точки зору. А економічний аналіз пе­редбачає оцінку проекту з огляду на суспільні інтереси.

Детальніше аспекти проектного аналізу будуть розглянуті у відповідному розділі.