3.2. Поділ життєвого циклу на складові

У концепції проектного аналізу склався свій підхід до ви­значення стадій проекту та дослідження його аспектів. Він базу­ється на вимогах ЄБРР та підрозділу ООН з питань економічного розвитку UNIDO, згідно з якими можна виділити шість стадій життєвого циклу (іноді їх налічують вісім) (табл. 3.1). Зауважимо, що вказаний вище поділ життєвого циклу відображав рух коштів, а для управління проектом більш значущих є такий поділ життє­вого циклу на складові, який би забезпечував ефективне просу­вання проекту.

Суть вказаних в таблиці складових життєвого циклу проекту коротко можна викласти наступним чином.

Перша та друга стадії - це передідентифікація та іденти­фікація проекту (часто об'єднані в одну). На цих стадіях спочат­ку народжується сама ідея, а потім готуються основні деталі про­екту. Він проходить попереднє обґрунтування та порівнюється з первинними даними інших проектів, при цьому визначається, чи заслуговує даний задум детальної розробки. Цей процес можна

64

називати стадією попереднього техніко-економічного обґрунту­вання.

Третьою стадією є розробка проекту. На цій стадії прово­диться детальне опрацювання всіх аспектів проекту, які остаточ­но повинні обгрунтувати його доцільність та вигідність. Заверша­льним результатом підготовки проекту є його техніко-економічне обґрунтування.

Таблиця 3.1. Стадії життєвого циклу згідно підходу ЄБРР

Назва стадії	Зміст роботи
Ідентифікація	> генерування ідей розвитку > визначення цілей проекту > "скринінг", експрес-аналіз проектів > попередній аналіз здійсненності проекту
Підготовка	> розробка техніко-економічного обгрунтування проекту > проведення досліджень, що доповнюють техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) проекту > складання проектів необхідних контрактів
Експертиза	> перевірка вихідних даних, закладених в ТЕО проекту > перевірка розрахунків та кінцевих висновків обгрунтування >• формування рекомендацій > складання фінансового проекту > оцінка основних ризиків
Переговори та за­твердження	> підготовка та затвердження кредитних угод > укладання реалізаційних угод
Реалізація	> управління реалізацією проекту >> контроль виконання угод > обгрунтування необхідності прийняття корегуючих заходів > експлуатаційні впровадження > закриття контрактів підрядчиків > підготовка та оформлення акту прийняття об'єкту > складання звіту про завершення інвестиційної звітності > експлуатація об'єкту
Оцінка результатів	>> порівняння результатів реалізації проекту з плановими пока­зниками > узагальнення досвіду розробки та реалізації проектів

Четвертою стадією є оцінка проекту. Це експертиза, яку проходить підготовлений проект: вивчається та обговорюється керівництвом фірми, незалежними експертами, потенційними ін­весторами та кредиторами, міністерствами і т. ін.

5"⁶

65

П'ята стадія - прийняття проекту (переговори стосовно проекту). На цій стадії керівництво всіх рівнів, інвестори та кре­дитори приймають остаточне рішення стосовно проекту та підпи­сують необхідні папери. Виділення часу на відповідні процеси є не випадковим. Оскільки у самого підприємства звичайно існу­ють альтернативні можливості використати власні ресурси або ж у кредиторів є пропозиції про фінансування інших проектів, ця стадія може виявитись досить тривалою, а інколи і завершаль­ною.

Шоста стадія являє собою здійснення проекту. В ній голо­вне це контроль і спостереження за реалізацією проекту з тим, щоб він не відхилявся від графіку та одночасне внесення в нього оперативних змін, якщо вони дійсно потрібні.

Сьома та восьма стадії - це експлуатація проекту та оцін­ка його результатів. На цих останніх стадіях (часто об'єднаних в одну) не тільки отримують вигоди від введеного в дію об'єкта, а й неодноразово порівнюють одержані результати з тими, що пла­нувались. Це потрібно для аналізу виявлених відхилень та набут­тя досвіду для підготовки нових проектів. Остання стадія звичай­но найбільш тривала, оскільки проект тільки починає працювати та приносити користь.

Встановити жорсткі межі між стадіями життєвого циклу не можливо, та й не доречно. Тим більше, що універсального поділу процесу реалізації проекту на відправні віхи не має. Він залежить від місця та ролі того, з чиєї позиції розглядається проект. Адже кожен учасник має свої важливі контрольні точки, які розмежо­вують етапи просування проекту.

Розглянутий вище поділ характерний для позиції банку - ін­вестора проекту. Він відрізняється від традиційного поділу інвес­тиційного проекту на три фази, який відображає позицію вико­навця проекту. Досить повна характеристика цих фаз наведена в таблиці 3.2.

Коротко зміст фаз можна описати наступним чином.

1. Передінвестиційна фаза триває від попередніх дослі-дженнь до кінцевого прийняття інвестиційного рішення. Вона охоплює:

1. визначення інвестиційних можливостей;

2. аналіз альтернативних варіантів та остаточний вибір;

66

3. попереднє техніко-економічне обґрунтування;

4. розробка техніко-економічного обґрунтування (ТЕО);

5. дослідницьке забезпечення проекту.

2. Інвестиційна фаза формується з наступного:

1. проведення узгоджень;

2. укладання контрактів;

3. розробка проектно-кошторисної документації;

4. будівництво, реконструкція або переоснащення;

5. забезпечення керівника проекту;

6. витрати на авторський нагляд та контроль;

7. підготовка експлуатаційних кадрів;

8. пусконалагоджувальні роботи.

3. Експлуатаційна фаза передбачає:

1. введення в експлуатацію;

2. доведення до проектної потужності;

3. підтримання діючих потужностей;

4. оновлення основних фондів.

Таблиця 3.2. Схема розробки інвестиційного проекту

Стадії, етапи	Зміст цілей
1. Передінвестиційна фаза
1.1. Ідентифікація інвестиційних можливостей (аналіз можливостей)
Визначення інвестицій­них можливостей	Початок мобілізації інвестиційних фондів шляхом постачання ін­формацією про знову виявлені інвестиційні можливості потенційних ін­весторів на підставі аналізу природних ресурсів, існуючої структури сіль­ського господарства, потенційного попиту на деякі споживчі товари, ста­тей імпорту для заміщення внутрішнім виробництвом, впливу знову утворюваних галузей на навколишнє середовище, можливих взаємозв'яз­ків з іншими секторами національної та зарубіжної економіки, можливос­тей диверсифікації, загальної інвестиційної кон'юнктури, промислової політики, можливостей експорту, забезпеченості трудовими та матеріа­льними ресурсами.
Аналіз загаль­них можливос­тей (макропід-хід)	Три типи аналізу: регіональний, мета - визначення можливостей конкретного регіону; галузевий, мета - виявлення можливостей обмеженого сектора еко­номіки, ресурсний, мета - виявлення можливостей, пов'язаних з викорис­танням природних ресурсів, сільськогосподарської або промислової про­дукції. Мета етапу - привернення уваги до конкретних інвестиційних пропозицій.