- •Редактор Л.М. Тонкошкур
- •УДХТУ, 49005, Дніпропетровськ-5, просп. Гагаріна, 8.
- •Основні характеристики ковалентного зв’язку:
- •Таблиця 1.1
- •Характеристика ковалентних зв'язків
- •Нітроген, пірамідальна будова
- •Оксиген, кутова будова
- •Теорія хімічної будови органічних сполук О.М. Бутлерова
- •Класифікація в залежності від будови вуглецевого ланцюга
- •СПОСОБИ ОДЕРЖАННЯ АЛКАНІВ
- •ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ АЛКАНІВ
- •СПОСОБИ ОДЕРЖАННЯ АЛКЕНІВ
- •ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ АЛКЕНІВ
- •Швидкість приєднання галогеноводнів зменшується в ряду НI > НBr > НCl > НF відповідно із зменшенням міцності зв’язку Н-Hlg.
- •ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ АЛКАДІЄНІВ
- •Природний каучук: цис-1,4-поліізопрен. Гутаперча: транс-1,4-поліізопрен
- •СПОСОБИ ОДЕРЖАННЯ АЛКІНІВ
- •ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ АЛКІНІВ
- •АЛІЦИКЛІЧНІ СПОЛУКИ
- •Циклоалкани. Класифікація, номенклатура та ізомерія
- •Сучасні уявлення про будову циклоалканів
- •СПОСОБИ ОДЕРЖАННЯ ЦИКЛОАЛКАНІВ
- •Спеціальні методи
- •ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЦИКЛОАЛКАНІВ
- •АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ
- •СПОСОБИ ОДЕРЖАННЯ БЕНЗОЛУ ТА ЙОГО ГОМОЛОГІВ
- •ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
- •ГЕТЕРОЦИКЛІЧНІ СПОЛУКИ
- •ПЯТИЧЛЕННІ ГЕТЕРОЦИКЛІЧНІ СПОЛУКИ
31
ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ АЛКЕНІВ
Найважливішим типом хімічних перетворень етиленових сполук є реакції приєднання за місцем подвійного зв’язку за рахунок розриву енергетично слабкішого π-зв’язку. π-Зв’язок є донором електронів, які легко утворюють σ–зв’язки з реагентами, що приєднуються (аддендами). Залежно від природи аддендів та умов реакції (температура, природа розчинника) реакції приєднання можуть відбуватись за іоним електрофільним (АЕ) та радикальним механізмами (АR).
І.Реакції приєднання.
1.Гідрування – приєднання водню до ненасичених сполук.
H3C |
|
CH |
|
CH2 + H2 |
Ni, Pt, Pd H3C |
|
CH2 |
CH3 + 130 кДж/моль |
|
|
|||||||
|
|
|
Правило Лебедєва: Чим менше замісників при подвійному зв’язку олефіну, тим краще він адсорбується на поверхні каталізатору, тим легше гілкується олефін.
2.Галогенування – приєднання галогенів з утворенням віцинальних дігалогеналканів. Реакція прискорюється із збільшенням числа замісників при подвійному зв’язку внаслідок більшої поляризації подвійного зв’язку та більшої стабільності утворених проміжних частинок. Реакційна здатність галогенів зменшується в ряду F2 > Cl2 > Br2 > I2.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H2C |
|
|
|
CH |
|
|
|
CH3 + Cl2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
H2C |
|
|
|
CH |
|
|
CH3 |
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Cl |
Cl |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Механізм АЕ: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+ |
|
|
Cl- |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
+ Cl2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H2C |
|
CH |
|
CH3 |
|
|
|
|||||||||||||||||
H2C |
|
CH |
|
CH3 |
|
|
|
|
|
H2C |
|
|
CH |
|
CH3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H2C |
|
CH |
|
CH3 |
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Cl |
δ |
+ |
Clδ - |
- |
Cl |
|
|
|
+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Cl |
|
|||||||||||||
|
|
Cl- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Cl |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
H2C |
|
|
|
CH |
|
CH3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
Cl |
|
Cl |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. Перша (повільна) стадія реакції – електрофіл (галоген) повільно взаємодіє з π- електронами етиленового зв’язку з утворенням π-комплексу, в якому електрофіл утримується здебільшого за рахунок сил електростатичного при тяжіння. π- Комплекс легко утворюється й легко руйнується, так як має малу енергію активації утворення. Із збільшенням поляризації зв’язку Hlg-Hlg π-комплекс може
32
переходити в нову різновидність – онієвий π-комплекс, в якому катіон Hlg утворює три центровий зв’язок з двома атомами карбону етиленового зв’язку. Поступово онієвий π-комплекс перетворюється в σ-комплекс, в якому π-електрони подвійного зв’язку витрачаються на утворення нового σ- зв’язку С-Hlg (олефін дає пару електронів, електрофіл – катіон галогену – вакантну орбіталь). π-Комплекс перетворюються в проміжну частину – карбкатіон (σ-комплекс).
2. Друга, швидка, стадія реакції – приєднання до проміжного карб катіону протилежно зарядженого аніону галогену, з утворенням кінцевого продукту реакції
– аддукту. Приєднання противоіону відбувається за транс-механізмом, тобто з тильного боку відносно атому галогену, який вже приєднався.
3. Гідрогалогенування – приєднання галогеноводнів до ненасичених сполук. а) Механізм АЕ – описується вище розглянутим механізмом
|
δ + |
δ - |
|
δ + δ |
- |
|
|
|
|
+ |
CH |
|
- |
|
+ |
|
H3C |
CH |
CH2 |
H C CH |
Cl |
||||||
H3C |
CH |
CH2 |
H Cl |
H3C CH |
CH2 |
3 |
3 |
|
|||||
δ |
+ |
|
+ |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
Hδ + |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
H |
- |
H2C CH2 CH3 |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
Cl |
|
|
|||||
Cl |
- |
|
|
|
|
|
|
Cl |
|
|
|
|
|
|
|
CH3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
H3C |
CH |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Cl 2-хлорпропан
Правило Марковнікова. При гетеролітичному (іоному) приєднанні полярних молекул до алкенів електрофіл позитивна частина реагенту переважно приєднується до найбільш гідрогенізованого атому карбону подвійного зв’язку з утворенням більш стабільного проміжного карб катіону.
Такий напрямок приєднання реалізується внаслідок дії двох факторів.
а) Сатичний фактор – приєднання позитивно зарядженої частини (електрофілу) відбувається відповідно до поляризації подвійного зв’язку – до атому карбону з
+0,02 |
+0,03 |
-0,05 |
|
зарядом δ- : CH3 |
CH |
|
CH2 . |
|
|||
|
б) Більш важливий динамічний фактор – при приєднанні завжди утворюється більш стійка проміжна частина (карбкатіон). Оскільки ж відносна стійкість карбкатіонів знижується в ряду: трет. > втор. > перв., реакційна здатність алкенів в реакціях АЕ зменшується в ряду:
(СН3)2С=СН2 > СН3СН=СНСН3 > СН3СН=СН2 >СН2=СН2