- •Редактор Л.М. Тонкошкур
- •УДХТУ, 49005, Дніпропетровськ-5, просп. Гагаріна, 8.
- •Основні характеристики ковалентного зв’язку:
- •Таблиця 1.1
- •Характеристика ковалентних зв'язків
- •Нітроген, пірамідальна будова
- •Оксиген, кутова будова
- •Теорія хімічної будови органічних сполук О.М. Бутлерова
- •Класифікація в залежності від будови вуглецевого ланцюга
- •СПОСОБИ ОДЕРЖАННЯ АЛКАНІВ
- •ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ АЛКАНІВ
- •СПОСОБИ ОДЕРЖАННЯ АЛКЕНІВ
- •ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ АЛКЕНІВ
- •Швидкість приєднання галогеноводнів зменшується в ряду НI > НBr > НCl > НF відповідно із зменшенням міцності зв’язку Н-Hlg.
- •ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ АЛКАДІЄНІВ
- •Природний каучук: цис-1,4-поліізопрен. Гутаперча: транс-1,4-поліізопрен
- •СПОСОБИ ОДЕРЖАННЯ АЛКІНІВ
- •ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ АЛКІНІВ
- •АЛІЦИКЛІЧНІ СПОЛУКИ
- •Циклоалкани. Класифікація, номенклатура та ізомерія
- •Сучасні уявлення про будову циклоалканів
- •СПОСОБИ ОДЕРЖАННЯ ЦИКЛОАЛКАНІВ
- •Спеціальні методи
- •ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЦИКЛОАЛКАНІВ
- •АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ
- •СПОСОБИ ОДЕРЖАННЯ БЕНЗОЛУ ТА ЙОГО ГОМОЛОГІВ
- •ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
- •ГЕТЕРОЦИКЛІЧНІ СПОЛУКИ
- •ПЯТИЧЛЕННІ ГЕТЕРОЦИКЛІЧНІ СПОЛУКИ
28
З вільними радикалами в процесі крекінгу відбуваються три типи хімічних перетворень:
1)β-розпад зв’язку С–С відносно атому карбону, який несе неспарений електрон:
2)β-розпад зв’язку С–Н (реакції діспропорціювання):
3)реакції обриву (рекомбінації):
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
2 H3C |
|
CH2 |
CH2 |
|
H3C |
|
CH2 |
CH2 |
CH2 |
CH2 |
CH3 |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
гексан |
Каталітичний крекінг застосовують, головним чином, з метою одержання розгалужених алканів (моторного палива) і ненасичених вуглеводнів.
АЛКЕНИ (ОЛЕФІНИ)
Алкенами називають вуглеводні, в молекулах яких містяться атоми вуглецю, які витрачають на з’єднання з сусіднім атомом карбону дві валентності, тобто утворюють один подвійний зв’язок. Алкени утворюють гомологічний ряд загальної формули
CnH2n
СПОСОБИ ОДЕРЖАННЯ АЛКЕНІВ
1. Дегідрування та піроліз алканів (промисловий спосіб).
H3C |
|
|
CH |
|
CH |
|
CH3 |
Cr2O3 |
H3C |
|
C |
|
CH |
|
CH3 |
+ H2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
2 |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
CH3 |
|
|
CH3 |
|
Швидкість утворення алкенів та їх відносна стабільність зменшується в ряду:
29
R2C=CR2 > R2C=CHR > R2C=CH2 > RCH=CHR > RCH=CH2 > H2C=CH2 , тобто із зменшенням числа замісників у подвійного зв’язку. Чим стабільніший алкен, тим легше він утворюється.
2. Дегідратація спиртів (відщеплення води).
H3C |
|
CH2OH |
95 %H2SO4 |
H2C |
|
|
CH2 + H2O |
||||
|
170 0C |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
H SO |
|
|
|
|
|
||
(CH3)3COH |
20 % 2 |
4 |
(CH3)2C |
|
CH2 + H2O |
||||||
0 |
|
|
|||||||||
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
90 C |
|
|
|
|
|
Правило Зайцева: в реакціях дегідратації або дегідрогалогенування найбільш легко відщеплюється атом водню від найменш гідрогенізованого (насиченого воднем) атому карбону, сусіднього по відношенню до атому карбону, який несе гідроксильну групу або атом галогену.
H3C |
|
|
CH |
|
|
|
CH |
|
CH3 |
H2SO4 |
H3C |
|
CH |
|
C |
|
CH3 + H2O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
t |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
OH |
CH3 |
|
|
|
|
|
CH3 |
3. Дегідрогалогенування галогеналканів (відщеплення галогеноводнів). Відбувається за правилом Зайцева.
H3C |
|
|
CH |
|
CH |
|
CH3 + KOH |
спирт |
|
H3C |
|
|
CH |
|
CH |
|
CH3 |
+ H3C |
|
|
CH2 |
CH |
|
CH2 + KCl + H2O |
||||||||||||||||||
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
Cl |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
80 % |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20 % |
|
|
|||||||||||||||||
4. |
Дегалогенування віцинальних дігалогеналканів (відщеплення галогенів) |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
H3C |
|
|
CH |
|
CH2 + Zn |
|
|
|
|
|
|
H3C |
|
CH |
|
CH2 |
|
+ ZnCl2 |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Cl |
Cl |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
5. |
Часткове гідрування (відновлення) алкінів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H3C |
|
|
C |
|
CH + H2 |
|
Pd |
H3C |
|
CH |
|
CH2 |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
БУДОВА АЛКЕНІВ
Розглянемо будову найпростішого представника алкенів – етилену. Для утворення σ-зв’язків кожний sp2-гібридний атом карбону витрачає по три еквівалентні sp2-гібридизовані орбіталі. При осьовому перекриванні трьох sp2-орбіталей атому карбону з s-орбіталями атомів гідрогену або з sp2-орбіталями другого атому карбону
30
утворюється три σ- зв’язки, які мають осьову симетрію відносно лінії зв’язку. Бокове перекривання не гібридизованих р-орбіталей двох атомів карбону приводить до утворення π- зв’язку. Внаслідок менш ефективного перекривання р-орбіталей утворюється π- зв’язок менш міцний, ніж σ- зв’язок.
Таким чином, С=С подвійний зв’язок складається із міцного σ- зв’язку (347,5 кДж/моль) та відносно слабкого π- зв’язку (259,6 кДж/моль). Загальна енергія зв’язку становить 607,1 кДж/моль. Довжина зв’язку С=С в етилені дорівнює 0,134 нм, тоді як довжина зв’язку С-С в етині 0,154 нм. Відповідно, довжина зв’язку С-Н в етилені 0,108 нм, тоді як в етані – 0,110 нм.
sp2-Гібридизована орбіталь атому С в порівнянні з sp3-орбіталлю має більший s-характер внаслідок більш значного вкладу s-орбіталі. Відповідно, радіус sp2 –орбіталі менший від радіуса sp3 –орбіталі, відповідно sp2 –гібридна орбіталь повинна утворювати з атомом Н коротший зв’язок, ніж sp3 –орбіталь, і відповідно – більш міцний. Дійсно, енергія зв’язку Сsp2-Н (435,5 кДж/моль) більша від енергії зв’язку Сsp3-Н (413,7 кДж/моль).
Цис-, трансізомерія. Присутність π- зв’язку в молекулах алкенів обумовлює неможливість вільного обертання навколо нього, що призводить до утворення геометричних ізомерів алкенів – енергетично невигідного цис-ізомеру (z-ізомеру) та енергетично вигідного транс-ізомеру (Е-ізомеру), в якому відсутнє взаємне відштовхування електронів σ- зв’язків та просторово об’ємних груп. При гідруванні транс-ізомеру бутену-2 виділяється на 4,1 кДж/моль менше енергії, ніж при гідруванні цис-ізомеру, тобто транс-ізомер має на 4,1 кДж/моль меншу внутрішню енергію і на стільки ж стійкіший за цис-ізомер:
H |
|
H |
|
H3C |
|
H |
C |
|
C |
|
C |
|
C |
|
|
|
||||
|
|
|
||||
H C |
|
CH |
3 |
H |
|
CH3 |
3 |
|
|
|
|
|
|
цис-ізомер |
|
транс-ізомер |
Аналогічно, при гідруванні більш розгалужених алкенів виділяється менше тепла, ніж
|
H3C |
|
C |
|
CHCH |
(112,7) |
H C |
|
CH |
|
CH |
|
CH |
(126,9) |
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
3 |
3 |
2 |
2 |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
при гідруванні менш розгалужених: |
|
CH3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|