§ 1 . Вивчення портретних описів у школі

У школьній програмі ое виділяють окремо предмет вивчення портретних описів, але вчитель розповідае цю тему на уроках німецької літератури. Вивчаючи той чи інший художній твір, учень не тільки пізнає зовнішні риси героїв та якості їхніх характерів, в той самий час він вчиться сам описувати людину, за допомогою вже знайомих слів чи фраз. Тема портретних описів допомагає дітям поповнювати лексичний запас. Не зважаючи на те, що окремої теми портретних описів у підручниках немає , все рівно вона присутня і доступна до вивчення.

Звичайно, головним предмет портретних описів буде на уроках літератури, адже саме за допомогою характеристик персонажа учень складає враження про нього. Саме в художніх творах портрети відіграють найбільшу роль. Але також тему можна вводити на уроках історії Німеччини. Наприклад, можна запропонувати учням вивчити подробиці одягу воїнів чи, навпаки, вишуканого вбрання людей тієї чи іншої епохи своєї країни і порівняти потім із особливостями одягу тієї ж епохи, але країни, мову якої вони зараз вивчають. Окрім того, що це поповнює знання з історії, збагачується лексичний запас. Важливим залишається аспект зацікавленості дітей у вивченні теми.

Важливу роль у реалізації завдань, які стоять перед школою покликані викликати заняття з мови, яка є не лише предметом вивчення, а й інструментом пізнання, засобом інтелектуального розвитку і розвитку мислення школярів. Адже як писав В.О. Сухомлинський, мова належить до предметів «в яких знання тісно зливаються з уміннями і виявляються насамперед в уміннях»[68, с. 3]. Саме тому невипадково серед найважливіших завдань, які стоять перед школою, виділено завдання озброювати учнів уміннями і навичками вмілого володіння мовою. Для цього треба посилити практичну спрямованість уроків мови, а в даній роботі саме практичну роботу з елементами тексту, постійно виявляти неослабну увагу до аспектів навчальної роботи, практики роботи з текстом від яких залежить розвиток зв’язного мовлення школярів і розвиток мислення, а саме логічного мислення.

Тільки сприймаючи текст як єдність, що складається з певних елементів, між якими існують різноманітні смислові зв'язки і відношення, можна повністю усвідомити зміст і призначення будь-якого тексту, в тому числі й навчального.

Ознайомлення з мовними засобами не обмежується лише роботою над словами і їх формами , над словосполученнями і окремими реченнями . Оскільки у процесі мовного спілкування речення функціонують не самі по собі , а як структурні компоненти тексту , тому завдання практичного оволодіння мовою не можуть бути розв'язані без постійної уваги до структури тексту , до засобів зв'язку між його компонентами . Слід звертати увагу і на те , як створювати зв'язне висловлювання , послідовно і з належною повнотою висвітлювати тему , як надавати викладові структурної чіткості і композиційної виразності .

Описові зовнішності людини на уроках іноземної мови передує попередня робота над описом під час вивчення художніх творів на уроках літератури, де учні знайомляться з описом зовнішності різних персонажів і доходять висновку, що портрет дає змогу не тільки уявити почуття, особливості характеру, становище в суспільстві, а також ставлення автора до свого героя.

Перша ланка в системі роботи над описом зовнішності людини — докладний письмовий переказ розповідного тексту, що містить елементи опису. Мета уроку — поглибити уявлення учнів про новий вид опису, з яким вони мали справу на уроках літератури, його роль у тексті. Урок націлює учнів на усвідомлення того, як через портретний опис можна розкрити внутрішній світ людини, висловити своє ставлення до неї, яким чином опис зовнішності використовується для характеристики героїв. Семикласники вчаться також аналізувати вихідний текст і відбирати матеріал для висловлювання.

Наприклад на уроках німецької мови діти вже в 2 гласі вивчають тему зовнішність людини, частини тіла, одяг та читають тексти зрізними портретними описами.

Наступний етап роботи — написання твору-опису. Спираючись на знання і

вміння, сформовані в процесі підготовчої роботи до твору-опису, вчитель

розповість учням, як будується опис зовнішності людини та з яких

компонентів він складається. Особлива увага звертається на збагачення

словника учнів так званою «портретною» лексикою. В ході бесіди на

початку уроку вчитель узагальнює відоме учням з уроків літератури й обох

мов про опис зовнішності людини. Слід звернути увагу учнів на

відмінності у трактуванні мовних та літературознавчих понять, які

розглядаються з різних позицій: портрет і опис зовнішності (але не опис

портрета).

Під час опису зовнішності людини необхідно звергнути увагу на вік,

характерні риси і вираз обличчя (колір очей, волосся, форма носа, брів,

губи, шия), зріст, поставу, ходу, основні елементи одягу, оставу, ходу, основні елементи одягу. Слід орієнтувати учнів на опис особливого, яскравого, суто індивідуального в

зовнішності людини (заняття і професія, особливості характеру

особистості, ставлення до інших людей, загальна культура, манери, хода,

вираз обличчя (очей). Ця так звана непряма характеристика зовнішності

дає змогу створити цілісне уявлення про описувану людину як особистість.