§2 Особливості використання лексичних засобів створення портретів.

Дослідження у сфері лінгвістики тексту не зменшують інтерес учених до вивчення його лексики, оскільки без вивчення слова, яке, на думку В.В.Виноградова, є будівельним елементом тексту, аналіз мови художнього твору не може бути повним [1, с. 114].

Вивчення портретного опису як фрагмента тексту неможливе без аналізу лексики. Як відомо, портретний опис, повідомляючи про зовнішність людини, містить особливий набір лексичних засобів, властивих тільки йому. Це слова, що називають деталі зовнішності та одягу. Саме тоді аналіз портретного опису на лексичному рівні вважається дослідниками особливо важливим. Без докладного вивчення лексики неможливе виявлення тих словесних компонентів, які дозволяють кваліфікувати той чи інший опис як портретний.

Лексичне наповнення портретного опису в сучасній лінгвістиці вивчається за двома напрямами.

Одні вчені ( І.А.Бикова, І.К.Козка, Т.В.Насалевич, М.Р.Ткачівська та ін.) досліджують лексичний матеріал портретних описів, використовуючи лексико-семантичну класифікацію. За такого підходу лексика вивчається за власне лінгвістичними якостями.

Слова розглядаються як власне мовні одиниці, продукт історичного розвитку мови. Досліджуються семантичні зв’язки слів – синонімічні, антономічні, дериваційні, гіпер- і гіпонімічні.

Інші лінгвісти ( Т.І.Іжевська, Г.В.Старикова та ін.) аналізують лексику портретного опису в межах предметно-тематичних груп. У цьому випадку в основі вивчення лексичного наповнення лежить логічний, позамовний критерій. Слова у портретному описі розглядаються на основі їх зв’язку з реаліями зовнішності людини і « об’єднані загальним відрізком художньої дійсності» [2, с.122].

Відповідно до цього в лексиці портретного опису, що є відрізком тексту, в якому відбивається певний фрагмент художньої дійсності, віддзеркалюється індивідуально−авторське бачення світу письменником, його ідіостиль, тому вважаємо доцільним здійснити аналіз лексики портретних описів у романі «Тінко» в межах предметно−тематичного угруповання.

Аналіз лексичних засобів у зазначеному творі показав, що лексичним фундаментом його портретних описів є дві групи іменників: зі значенням « тіло» і зі значенням « одяг» ( перша група традиційно називається соматизмами, друга –вестизмами ). Як відомо, соматизми беруть участь у зображенні зовнішності персонажей, а вестизми вживаються при описуванні їх одягу.

Соматизми представлені в Е. Штриттматтера такими лексичними одиницями: Gesicht - обличчя , Augen - очі , Haare - волосся, Mund - рот, Lippen -губи, Unterlippe - нижня губа , Kopf – голова, Ohr(en) - вуха, Körper - тіло , Knoch(en) - кістки , Backenknochen- вилиці, Bauch/Bierbauch - живіт/пузо , Fäuste - кулаки , Brüste - груди , Bart - борода , Schultern - плечі , Hande- долоні, Stirn - чоло, Beine - ноги , Lider- повіки , Wangen - щоки , Rücken- спина , Arme - руки , Finger - пальці , Haut - шкіра , Hals- шия , Rippen- ребра , Zähne - зуби .

Залежно від функціонального призначення соматизми в Е.Штриттматтер поділяються на структурні, структурно−ідентифікуючі, структурно−характеризуючі.

Структурні соматизми виконують функцію побудови портретного опису і використовуються письменником як стрижень, на який нанизується інформація про зовнішність героя. Вони відзначаються в Е.Штриттматтер широким діапазоном уживання і становлять 64% від загальної кількості.

Це пояснюється, очевидно, тим, що слова цієї групи позначають обов’язкові частини людського тіла. Семантичний аналіз показав, що їх використання неможливе без характеристичних слів. Слова Gesicht und Augen набувають вагу лише в поєднанні з характеристичними словами gedunsen і strahlend, stahlblau. Без цих слів соматизми Gesicht und Augen виступали б лише як елементи анатомічного опису, в якому б один персонаж не відрізнявся від інших.

Прикладом структурного соматизму є такий опис. Denn er hatte es gesehen, das wußte er: diese scharfen Schläfen der hohen Stirn, diesen kleinen eingekniffenen Mund, diese große Nase. Як бачимо, слово Mund набуває вагу лише в поєднанні з характеристичним словом eingekniffenen. Без цього слова соматизм Mund виступав би лише як елемент анатомічного опису, в якому б один персонаж не відрізнявся від інших.

Структурно-характеризуючі соматизми виконують функцію створення структури портретного опису і через конотативний компонент свого значення - функцію характеризації. Залежно від якості наявної в їх семантичній структурі інформації характеристичні слова соматизмів можемо поділити на логічні й суб'єктивні.

Er legte großen Wert auf gute Formen und hatte sehr gepflegte Hände. У цьому контексті йдеться про опис рук героя і за допомогою характеристичного слова gepflegte, ми розуміємо, що руки доглянуті, що також відображають професійну приналежність героя.

“Das Gesicht des großvaters heitert sich auf, als ob die Sonne hinter Wolken herorkäme“[c.130]

"Meine Haut brennt. Wagen und Füße jucken von Ernteszaub und Stoppelstichen"[с.132]

В цьому описі ми звернули увагу на слово" brennen- горіти " але не в прямому сенсі, ми розуміемо що на вулиці дуже спекотно і шкіра може не горіти а засмагати.

"Fritz rappelt sich hoch. Er stolpert. Seine Hände fahren schon in die Hosentaschen."[c.211]

"Die Großmutter versucht den Absender des Briefes zu entziffern. Sie kneif die Augen zu und hält ihn weit von sich. Sie kann trotzdem nicht lesen und reicht den Brief mit trauriger Meine Großvater"[c .239]

"Murmelauge tritt vor den Vorhang. Ein Scheinwerfer flammt auf. Die Pioniere haben ihn an eine Saalwand montiert. Der Lichtstrshl fährt auf Murmelauge zu. Murmelauge scheint im Leicht zu ertrinken. Er kneift die Augen für einen Augenblick zu und atmet tief. Ich bange um meinen Freund Murmelauge. Hoffentlich bleibt er nicht stecken. Murmelauges Halstuch leuchtet im Scheinwerferlicht wie sattblauer Frühlingshimmel"[c. 277] В цих реченнях ми можемо зрозуміти по цим сполученням " kneift die Augen" і " atmet tief" , що герой нмагаеться заспокоїтися і не хвилюватися.

"Sein Haar ist fast weiß wie sein gestricktes Wollvorhemd. Den silbergrauen Bart hat er mit Butter spitz und hoch gezwirbelt. Vor einem Jagdwagen traubenBläker und das neue Pferd, ein Goldfuchs. Der Goldfuchs schaut sich scheu nach allen Steinen um. Er möchte über die Deichsel springen. Das Ziehen überläßt er Bläker."[c. 363] У цьому портретному описі ми бачимо і розуміемо, що герой вже не молодий, але автор нам не каже, що він старий, а тільки нам говорить, що у героя біла борода та волосся" Sein Haar ist fast weiß ".

Bevollmächtigter Minister mit kalkigem Gesicht, dünnem, silbernem Bart, aber kohlschwarzen Brauen und dunklen, glühenden Augen. Як бачимо, характеристичні слова підкреслюють, прикрашають соматизми, які позначають обов’язкові частини людського тіла.

Структурно − ідентифікуючі соматизми служать стрижнем для організації тих мовних засобів, які індивідуалізують персонаж. Ця група слів є досить невеликою в Е. Штриттматтера, вона становить у досліджуваних текстах 14 % від загалу. Це, на наш погляд, пов’язано з тим, що зазначений вид соматизмів має додаткову інформацію у своїй семантичній структурі, яка, з одного боку, індивідуалізує героя, а з другого, - може обмежувати їх використання.

Структурно - ідентифікуючі соматизми позначають риси зовнішності, які властиві або окремим персонажам, або є для них визначальними за певних обставин. Прикладом можуть бути слова, що описують просту людину у романі «Tinko ». „Der Mensch ist wie eine Pusteblume am Rein, Kimpelmummel „ , seufzt die Großmutter. „ Bei jedem Windstoß fliegt ein Teil dafon. Erst die Zähne, dann die Haare, und manchem nimmt ein Windstoß das Hören. Mir löscht er langsam die Augen aus. Ich sehe kaum, was ich nähe. Wäre mir lieber gewesen, das Gehör wäre zuerst davongeflogen. [E. Strittmatter, 55, 56.] У цьому портретному описі соматизмами Die Zähne, die Haare i das Hören виступають у ролі центру, навколо якого організується додаткова інформація про героя. Проте, позначаючи необов’язковий атрибут людської зовнішності, слово зуби, волосся саме по собі ідентифікує персонаж.

„Die Kimpelmummel ist älter als die Großmutter und hat doch kaum Falten im Gesicht“[E.Strittmatter,56]. У цьому портретному описі соматизм зморшки виступає в ролі центру, навколо якого організується додаткова інформація про героя, що виражається характеристичним словом hat doch kaum. Проте, позначаючи необов’язковий атрибут зовнішності старого чоловіка, слово зморшки саме по собі ідентифікує персонаж.

Прикладом структурно − ідентифікуючого соматизму є такий опис. «Die Bauerntjchter hatte eine Hasenscharte“ [68,с. 57]. У цьому портретному описі соматизм Hasenscharte виступає у ролі центру, навколо якого організується додаткова інформація про героя.

Використання характеристичних слів із соматизмами є визначальною рисою у переважній більшості портретних описів Е.Штриттматтера. Залежно від якості наявної в їх семантичній структурі інформації характеристичні слова соматизмів поділяються на логічні й субєктивні.

Логічні характеристичні слова передають обєктивну інформацію про зовнішність героя, його вік або особливості портретних рис.“ Um von ihr abzulenjken, trug sie gliternde Ohrgehänge“. У цьому лаконічному портретному описі слово glitzerde подає обєктивну інформацію про колір сережок героя.

Так, у наступному описі слово jung ( молодий ) вказує на вік героя. „Die junge Frau des Kahlwichts bekam einen Sohn.“ У цьому лаконічному портретному описі слово jung подає об’єктивну інформацію про вік герїні.

Логічні характеристичні слова передають об'єктивну інформацію про зовнішність героя, його вік або особливості портретних рис. Так, у строєному описі слово bejahrt (старий, підстаркуватий) вказує на вік героя: «Es war ein schon bejahrter Mann mit ergrautem Kraushaar. Ringen in den Ohren, etwas wulstigen Lippen und einem gewissen schwermutigen Tier blick, der mir über die Mischung seines Geblütes Gedanke machte und ihm meine Sympathie gewann» [68,407]. Іншим прикладом є портретний опис лорда: «gar nicht fein geschnitten und wenig aristokratisch war die überstarke, fast klobige Nase, die, einen tiefen Einschnitt bildend zwischen den etwas schrag gesträubten (Brauen, den grüngrauen Augen, welche...» [68, 303]. У цьому лаконічному портретному описі слова gesträubt (розкуйовджені) та grün-grau (зелено-сірі) подають об'єктивну інформацію про стан брів та колір очей.

Прикладом логічних характеристичних слів є наступні описи. «Ich sehe seine großen bläulichen Zähne“ [68,с. 69] . У цьому лаконічному портретному описі слово bläulichen подає об’єктивну інформацію про колір зубів героя.

„Seine Augen quellen auf wie Erbsen imWasser.[68,с. 74]“ У цьому лаконічному портретному описі слово wie Erbsen imWasser подає об’єктивну інформацію про очі героя.

Суб’єктивні характеристичні слова в портретних описах роману «Тінко» здатні передавати емоційний стан персонажа, підкреслювати риси його характеру, описувати умови життя і праці. Так, у портретному описі характеристичне слово gelblich, що передає колір її обличчя, та словосполучення hilflos, unglücklich поєднані з соматизмом Miene передає внутрішній стан героя.

А у цьому описі логічні характеристичні слова переплелися з суб’єктивними. Es war ein hübscher, italienisch aussehender junger Mann, mit etwas melancholischer Miene. Характеристичне слово jung вказує на вік героя, а характеристичне слово melancholisch в поєднанні з соматизмом Miene передає емоційний стан персонажа, підкреслюючи риси його характеру.

„Die kleine Fäuste fuchteln“ [68,с. 74] . Так, у портретному описі характеристичне слово fuchteln означає, що герой злий, не задоволений.

“ Der Heimkehrer schwult unter den Augenbrauen hervor und rührt gespannt mit dem Löffel in seiner Milch“ [68,с. 79]. Як бачимо, слово Augenbrauen набуває лише ваги в поєднанні з характеристичним словом schwult . Без цього слова соматизм Augenbrauen виступив б лише як елементи анатомічного опису, в якому б один персонаж не відрізнявся від інших. За функціональним призначенням ці соматизми відносяться до структурних і виконують функцію побудови портретного опису.

Вестизми представлені в Е. Штриттматтер такими лексичними одиницями: Anzug (костюм), Hose (штани), Krawatte (краватка), Overall(Комбінезон), Ledermantel (шкіряне пальто), Frack (фрак), Gehrock (національні черевики), Handschuhe (рукавички), Regenmantel (плащ), Rennhaube, Bluse(блуза), Rock (спідниця), Seidenwäsche (шолкова білизна) , Badeanzug (купальник), Schürze (фартух), Häubchen, Schuhe (черевики). Вестизми, на відміну від соматизмів, одночасно ідентифікують героя, оскільки одяг не є обов’язковим атрибутом людської зовнішності, й виступають у ролі стрижня для мовних засобів індивідуалізації та характеризації персонажів.

ДОБАВИТЬ ОПИСИ 5 СТР.!!!

Висновки до ІІ розділу

Проаналізувавши портретні описи чоловіків та особливості використання лексичних та стилістичних засобів створення портретів, можна зробити наступні висновки.

За типологією портретних описів в романі Ервіна Штріттматтера виділяємо одиничний, здвоєний та груповий портрети. Із погляду смислової організації портретний опис може бути розгорнутим і згорнутим. Із погляду структури в романі Е. Штріттматтера можемо класифікувати портретні описи як концентровані й деконцентровані. Аналізуючи різні способи подання інформації про персонаж, в деконцентрованому портреті в романі «Tinko», виділяємо саме розвивальний портрет. Всі портретні ланцюжки у романі були нами грунтовно проаналізовані, в ході чого вивчаємо такі аспекти:

• способи зв'язку компонентів портретних ланцюжків між собою;

• довжина портретного ланцюжка;

• лейтмотив.

Проаналізувавши портретні ланцюжки, можемо зробити висновок: із погляду кількості ланок портретні ланцюжки розпадаються на 3 основні групи: однокомпонентні, двокомпонентні й багатокомпонентні. Аналіз засобів зв'язку між компонентами портретного ланцюжка дозволив виділити 2 основні види дистантного зв'язку: номінативний і лейтмотивний. Портретні ланцюжки можуть бути як з одним, так і з кількома лейтмотивами.

Аналіз лексичних засобів показав, що лексичним фундаментом його портретних описів є соматизми та вестизми. Залежно від функціонального призначення можемо поділити соматизми у автора на структурні, структурно-ідентифікуючі й структурно-характеризуючі. Залежно від якості наявної в їх семантичній структурі інформації характеристичні слова соматизмів можемо поділити на логічні й суб'єктивні.

Поряд з соматизмами автор широко використовує вестизми, які здебільшого відображають професійну або соціальну приналежність героя. Більшість вестизмів уживається з характеристичними словами, які поділяються на логічні та суб'єктивні.

Проаналізувавши тропи та їх функціональні особливості, які автор використав в романі, можемо зробити висновок, що твір багатий на такі тропи, як метафора, порівняння та епітети. Метафори, за кількістю елементів у портретних описах Е.Штриттматтера є двочленними. За граматичним вираженням метафори можуть бути чотирьох типів: дієслівні, субстантивні, дієприкметникові та комбіновані. Найпоширенішим граматичним різновидом є дієслівні метафори. Також метафори можемо класифікувати як загальномовні та авторські, де останні переважають. Дослідження порівнянь проводиться з погляду структури, за його змістом і функціями в художньому тексті. Виділяємо повні та квантові, прості і розгорнуті, логічні й образні, зооморфні порівняння. Функції порівняння: інваріативні, варіативні, функція порівняння. Зустрічаємо два структурні різновиди епітетів: епітети-слова та епітети-словосполучення. Також, можемо поділити епітети на узуально-асоціативні та оказіонально-асоціативні. Тематична класифікація дозволяє виділити в портретних описах письменника епітети предметно-візуального сприйняття та епітети внутрішньо-психологічного сприйняття. Епітети предметно-візуального сприйняття поділяємо на три групи: епітети/форми розміру; епітети кольору; епітети властивостей.

Розділ ІІІ Практичне застосування дмпломного досліджкння на уроках німецької мови