4.3. Виконання другого розділу «Мета і зміст креативного навчання. Побудова «дерева рішень» як змісту навчання»

Метою навчання є знання, уміння та навички, які повинен отримати учень у результаті навчання. Тож, виходячи з цього, можна уточнити, що мета – це отримання: знань з конкретної предметної області, умінь застосовувати різноманітні методи і алгоритми, навичок вирішення задач, оцінки здобутих знань, умінь та навичок.

Метою ж креативного навчання є, перш за все, навчання творчому мисленню, розвиток творчих здібностей та уміння застосувати їх на практиці. Креативне навчання вчить не звичайній праці по заданому алгоритму, а розроблянню того ж алгоритму, але з коректуванням на себе.

Мета креативного навчання сьогодні – це підготовка фахівців, здатних забезпечити перехід від індустріального до інформаційно-технологічного суспільства через новаторство у навчанні, вихованні та науково-методичній роботі; виховання в молоді довіри до динамічних знань та усвідомлення потреби розвитку своїх творчих здібностей.

Традиційна система навчання орієнтує учня не на здобуття, а на отримання знань через викладачів, що зумовлює переважно безініціативний, пасивний стан його особистості. Але в умовах постійного оновлення наукової інформації, головним для спеціаліста стає самостійний пошук і відбір інформації, яка необхідна йому для подальшого вдосконалення професійної діяльності. Набуті знання дуже швидко старіють, якщо їх не оновлювати. До того ж освіченим стає той фахівець, який не лише постійно поповнює свої знання, а й виявляє творчість у розв'язанні професійних проблем.

Мета креативного навчання полягає в тому, щоб пробудити творчу активність студентів, сприяти становленню їхньої самостійності у мисленні та діяльності. Для цього студент повинен підходити до навчання як до творчого процесу, самостійно оволодівати знаннями. А це, в свою чергу, потребує такої технології навчання, яка б містила би різні способи активізації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх педагогів.

Особливостями креативної технології є те, що вона визначає стосунки між викладачем і студентом як партнерські, а основним елементом навчального процесу виступають не знання, а інформація. При цьому студент не засвоює готові уявлення і поняття, а сам з різноманітних одиниць інформації видобуває власне уявлення про оточуюче середовище.

Зміст навчання, зазвичай, визначається як сукупність систематизованих знань, умінь і навичок, поглядів і переконань, а також певний рівень розвитку пізнавальних можливостей і практичної підготовки учнів, досягнутий у результаті навчально-виховної роботи. Це традиційний підхід до визначення суті змісту навчання. Зміст навчання – це готова програма дій, навчальний план, конспекти та ін.

Зміст креативного навчання, навпаки, спрямований на здобування знань, які будуть потрібні за певною темою, бо креативне навчання орієнтоване на розвиток творчих здібностей в управлінні та роботі. Воно розширює кругозір бачення проблем та проектування способів їх вирішення.

Креативний підхід – це коли перед учнями ставлять завдання відшукати і вирішити наукові проблеми досліджуваного предмета. Творча орієнтація навчання складається в поглибленому вивченні матеріалу: від учнів вимагається «дивитися в корінь», знаходити рішення складних проблем. Це навчання розвиває інтелектуальні та творчі здібності.

Творча діяльність учня розширюється з предметної області досліджуваних курсів на весь загальноосвітній процес, включаючи і його організацію: постановку цілей, конструювання змісту освіти, вибір траєкторії навчання .

Хуторський виділяє дві частини змісту креативного навчання інваріативну - задану зовнішніми факторами і вивчену учнями, та варіативну - здобуту кожним учнем окремо. Отже, зміст креативного навчання включає в себе дві частини: інваріантну (базову), зовні задається і засвоювану учнями, і саме варіативну (креативну)- створювану кожним учнем в ході навчання.

Варіативна (креативна) частина змісту креативного підходу створюється учнями на основі їх суб'єктивного пізнання фундаментальних освітніх об'єктів, а також в ході реалізації особистісно значущих цілей, програм, проблем і видів діяльності. У особистісний компонент змісту освіти входять освітні продукти учнів, які поділяються на методологічні, когнітивні, креативні.

Креативний підхід у даній курсовій роботі визначається змістом навчання, який представлений у вигляді «дерева рішень». «Дерево рішень» (рис.1) - це графічне зображення процесу прийняття рішень, у якому відбиті альтернативні рішення поставленої проблеми.

«

Рис.1 «Дерево рішень» як зміст креативного навчання

Дерево рішень» складається з двох частин: базової частини та креативної. До базової частини відносять визначення об’єкта, проблеми, причин, детального опису об’єкта. Ця частина обов’язкова, бо це ті умови або первісні дані, які задає сам викладач, щоб сконкретизувати та направити креативну діяльність учнів. Креативна частина «дерева рішень» будується самостійно студентом (під керівництвом викладача). У ній розглядаються технічні рішення поставленої проблеми.

Таким чином, в цьому розділі необхідно дати визначення мети навчання, мети креативного навчання, їх порівняти; змісту навчання, змісту креативного навчання, їх порівняти; розробити та описати «дерево рішень» як зміст креативного навчання. «Дерево рішень» повинно відповідати заданій поставленій меті курсової роботи. В ньому повинні бути представленні всі знання, які необхідно сформувати у майбутнього фахівця за заданою темою.

Цей розділ повинен міститися на 1,5-2,5 сторінках.