Основні поняття

Світове господарство, міжнародний поділ праці, економічна інтеграція, світова торгівля, зовнішньоторговий баланс, міжнародні інвестиції, міграція робочої сили, міжнародна валютна система, економічна глобалізація світу.

Питання для самоконтролю:

1. В чому сутність світового господарства.

2. Назвіть основні форми міжнародних економічних зв’язків.

3. В чому суть концепції порівняльних переваг Д. Рікардо?

4. Які риси характерні для зовнішньої торгівлі України?

5. Які основні форми міграції робочої сили?

6. Яка мета закордонних інвестицій?

7. В чому сутність економічної глобалізації світу?

8. Назвіть позитивні та негативні наслідки економічної глобалізації.

Література:

1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред.. В.Д. Базилевича. – К.: Знання-прес, 2012- 702с.

2. Мочерний С.В., Мочерна Я.С. Політична економія : Навч. посіб. – К: Знання , 2007- 684с.

3. Політична економія: Навч. посібник / К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.: За ред. К.Т. Кривенка, - К.: КНЕУ, 2005. – 508 с.

4. Політична економія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. / За ред. В. О. Рибалкіна, В.Г. Бодрова. – К.: Академвидав, 2007 – 672 с.

5. Мельник Л.Ю., Макаренко Л.М. :Економічна теорія – політекономічний контекст – Навчальний посібник . К .: Кондор, 2008-524 с.

6. Федоренко В.Г., Діденко О.М., Руженський М.М. , Іткін О.Ф. Політична економія : Підручник/ За науковою ред.. доктора економічних наук, проф.. В.Г. Федоренка – К.- Алерта.2008-487 с

7.Щетинін А.І. Політична економія. Підручник.-К.: Центр учбової літератури. 2011.-480с.

Тема №17. Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток України

Навчальна мета

• з'ясувати сутність глобальних проблем, розкрити їх основні причини;

• виокремити загальнопланетарні аспекти глобальних проблем;

• дати класифікацію глобальних проблем сучасності, підкреслити їх яскраво виражений економічний аспект;

• зрозуміти необхідність єдиного міжнародного механізму їх розв'язання і регулювання.

План

1. Глобальні проблеми сучасності: сутність, причини, виникнення, класифікація.

2. Роззброєння та його роль у вирішенні глобальних проблем. Екологічна криза.

3. Міжнародне співробітництво у вирішенні глобальних проблем та участь у ньому України.

1. Глобальні проблеми сучасності: сутність,

причини виникнення, класифікація

Глобалізація світової економіки – складна, багатоаспектна проблема, за якою приховується безліч процесів та явищ, проблем, що зачіпають усе людство, і які прийнято називати глобальними проблемами сучасності. Виникнення даних проблем свідчить про той факт, що глобалізація світового господарства відбувається в конфліктній, проблемній, суперечливій формі.

Глобальні проблеми – всезагальні проблеми, що визначаються загально планетарним за своїми масштабами і значенням характером, пов’язані з життєвими інтересами народів усіх країн, становлять загрозу життю всього людства і можуть бути вирішені лише спільними діями всіх країн світу.

Найзагальнішою причиною загострення глобальних проблем є криза індустріальної цивілізації внаслідок:

• низькою рівня технологічної культури виробництва;

• безсистемної, безконтрольної, безмежної утилізації ресурсів природи;

• максимізації, а не оптимізації темпів економічного зростання;

• домінування технократичного підходу до виробництва;

• масштабного впливу людської діяльності на навколишнє середовище і необмеженого вторгнення людини в біосферу;

• швидкої урбанізації населення, зростання гігантських мегаполісів, що супроводжується скороченням сільськогосподарських угідь, лісів, бурхливою автомобілізацією;

• поглиблення суперечностей між світовим економічним простором і соціальним прогресом.

Таким чином, глобальні проблеми мають яскраво виражений економічний аспект. Вони впливають на структуру відтворення, динаміку економічних процесів, пошуки ефективних форм і методів управління.

Так наприклад, щорічні збитки від деградації природи оцінюються у відсотках від ВНП:

• для розвинених країн (США, Англія, ФРН, Нідерланди) 0,4-2%;

• для держав Східної Європи – 6-15%;

• для країн СНД, зокрема України – 10-15%;

• для країн третього світу (Нігерія, Ефіопія) – 6-18%.