Структура господарського механізму

Він включає такі структурно-господарські підсистеми:

а) планування (прогнозування, середньострокове і поточне планування, директивне та індикативне);

б) стимулювання (економічні стимули і важелі прискорення НТП, фінансово-кредитна система);

в) організацію (форми організації і управління, регламентація прав та обов’язків економічних суб’єктів);

г) регулювання.

Таким чином, можна дати повне визначення господарського механізму:

Господарський механізм – це система основних форм, методів, важелів використання законів, розв’язання суперечностей суспільного способу виробництва, реалізації власності, всебічного розвитку людини, формування її потреб, створення системи стимулів і узгодження економічних інтересів, основних класів, соціальних груп.

2. Економічні функції держави. Форми і методи державного регулювання економіки

Змішана економічна система ринкового типу, до якої перейшла Україна характеризується розмаїттям типів і форм власності та поєднанням ринкового саморегулювання з державним регулюванням економіки.

Державне регулювання економіки – це сукупність способів, засобів, форм і методів впливу держави на соціально-економічний розвиток суспільства.

Об’єктивна необхідність державного регулювання витікає з недоліків механізму ринкового саморегулювання економіки, його нездатності урегульовувати певні соціально-економічні процеси, зокрема:

• грошовий обіг в державі;

• виробництво суспільних благ (дороги, світлофори, правопорядок);

• зовнішні ефекти (захист довкілля);

• соціальний захист населення;

• регіональні та зовнішня політика держави.

Моделі державного регулювання економіки

а) неокласична – вважає, що за сучасних умов відпадає потреба в державному регулюванні економіки, бо виробники і споживачі, спираючись на економічну інформацію мають змогу ефективно планувати свою економічну поведінку;

б) неокейнсіанська – базується на кейнсіанській концепції активного втручання держави в економіку шляхом використання бюджетно-податкових важелів, бо вільний ринок в довгостроковому періоді не може забезпечити макроекономічну стабільність;

в) монетарна – виходить з визначальної ролі грошей у циклічних коливаннях та інфляції, тому роль державного регулювання зводить до управління грошовим обігом як основною ланкою регулювання економіки.

Кожна з цих моделей має своїх прихильників та опонентів, забезпечує різні наслідки, зумовлені економічними і політичними чинниками.

Економічні функції держави

• створення правової бази функціонування економіки (юридичні закони);

• формування конкурентного середовища (антимонопольне законодавство);

• виробництво суспільних товарів і благ;

• мінімізація негативних наслідків господарювання (зокрема екологічних);

• розподіл і перерозподіл доходів;

• політика макроекономічної стабілізації;

• ефективна цілеспрямована структурна політика;

• регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Методи державного регулювання економіки – це сукупність способів, прийомів та засобів державного впливу на соціально-економічний розвиток країни.