Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Частина 2

.pdf
Скачиваний:
20
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
772.18 Кб
Скачать

Основні елементарні функції

Функції y = C (C = const), y = xα (α = const), y = ax (a > 0, a 1), y =

=logax (a > 0, a 1), y = sinx, y = cosx, y = tgx, y = ctgx, y = arcsinx, y =

=arccosx, y = arctgx, y = arcctgx називаються основними елементарними

функціями.

Функції, одержані з основних елементарних за допомогою скінченної кількості суперпозицій і арифметичних операцій, називаються

елементарними.

Питання для самоперевірки

1.Сформулюйте означення функції.

2.Сформулюйте означення області визначення функції.

3.Які існують способи задання функції?

4.Яка функція називається парною (непарною)? Які види симетрії вони мають?

5.Яка функція називається періодичною? Наведіть приклади.

6.Яка функція називається монотонною?

7.Яка функція називається обмеженою зверху (знизу), обмеженою?

8.Яка функція називається складною?

9.Назвіть основні елементарні функції.

1.2.ПОСЛІДОВНОСТІ

1.2.1. Числова послідовність. Основні означення

Функцію xn = f(n), задану на множині натуральних чисел N (n N),

називають числовою послідовністю і позначають {xn }={x1, x2 , ..., xn , ...}.

Числа x1, x2, …, xn,… називають членами (елементами) послідовності, xn – загальним (n-м) членом, а n – його номером. Кажуть ще, що змінна x пробігає значення послідовності {xn }.

Загальний член послідовності є функцією від номера n: xn = f(n), n N.

Приклад 1.9.

1

 

 

1

,

1

,

 

 

 

= 1,

2

3

... .

 

n

 

 

 

 

Приклад 1.10. {(–1)nn}={–1, 2, –3, 4, …}.

Обмежені та необмежені послідовності

Послідовність {xn} називається обмеженою зверху (знизу), якщо всі її члени не більші (не менші) деякого числа M: xn M, (xn M) (n N).

Послідовність {xn} називається обмеженою, якщо всі її члени за модулем не більші деякого додатного числа M: |xn| M, (n N, M > 0).

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

11

Монотонні послідовності

Послідовність {xn} називається зростаючою (неспадною), якщо для будь-якого n виконується нерівність xn+1 > xn (xn+1 xn).

Послідовність {xn} називається спадною (незростаючою), якщо для будь-якого n виконується нерівність xn+1 < xn (xn+1 xn).

Зростаючі, спадні, незростаючі, неспадні послідовності назива-

ються монотонними.

1.2.2. Границя послідовності

Часто доводиться вивчати поведінку членів послідовності при необмеженому зростанні номера n (при n → ∞). Так, усі члени послідовності {1 / n} відмінні від нуля, але чим більше n, тим менше xn відрізняється від 0. Кажуть, що члени цієї послідовності прямують до 0 при n → ∞, а число 0 є границею цієї послідовності.

Число а називається границею послідовності {xn}, якщо ε > 0,

існує таке натуральне число N = N(ε), що для всіх членів послідовності з номерами n > N виконується нерівність |xn a| < ε. У цьому випадку кажуть, що послідовність {xn} збігається до числа а, і записують це

так: lim xn = a.

n→∞

Послідовність, яка має границю, називається збіжною, а яка не має границі – розбіжною.

Зауваження. Точне означення границі послідовності було дано Коші (1789-1857 – французький математик) і привело до появи методу границь, застосування якого зумовило створення диференціального й інтегрального числення, математичного аналізу. Суть методу полягає в тому, що для визначення невідомої величини знаходять необмежене число її наближень. Сама невідома величина визначається як границя цих наближень. На основі поняття границі сформульовані поняття похідної й визначеного інтеграла.

Приклад 1.11.

Дана послідовність

{х

 

}=

 

1

. Довести, що

n

 

 

 

 

 

 

 

 

lim xn = 0.

 

 

 

 

 

2n

 

 

 

 

 

 

 

n→∞

довільне число ε >

 

 

 

 

 

 

► Виберемо

0

 

і запишемо нерівність

 

xn a

 

< ε

1

< ε . Знайдемо таке натуральне N = N(ε), що при n > N

 

 

 

 

2n

 

 

 

 

 

ця нерівність

виконуватиметься. Розв’яжемо нерівність: 2n > ε 1

n lg 2 > lgε 1 n > lgε 1 / lg 2. Досить узяти N = [lgε 1 / lg 2]+1, де [х] –

ціла частина х.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

12

Наприклад, якщо ε = 0,1, то N (ε) =[1/ 0,3]+1 = 4 і xn = 1/ 2n < 0,1

при n ≥ 4, для ε = 0,01 маємо N (ε) =[2 / 0,3]+1 = 7 і xn = 1/ 2n < 0,01 при n ≥ 7.

Геометрична ілюстрація означення границі послідовності

Інтервал (а – ε, а + ε) називається ε-околом точки а.

З означення границі випливає, що якщо а – границя {xn}, то для будь-якого ε-околу точки а завжди існує таке N, що члени послідовності з номерами, більшими за N, знаходитимуться усередині ε-околу точки а. Лише скінченна кількість її членів може знаходитися поза цим околом.

1.2.3. Теореми про границі послідовностей

Теорема 1. Якщо границя послідовності існує, то вона єдина

Z Припустимо, що послідовність має дві границі: а і b (а b). Це означає, що ε > 0 існує таке натуральне число N = N(ε), що для всіх членівпослідовностізномерамиn > N виконуються нерівності: |xn a| < ε, |xn b| < ε. Візьмемо ε = (b – a) / 2, тоді ε-околи точок a і b не перетинатимуться. За означенням границі усі члени послідовності з номерами n > N(ε) повинні належати одночасно ε-околам точок a і b, що неможливо. Отже, припущення, що a b неправильне.

Теореми 2-4. Якщо існують скінченні границі послідовностей

{xn} і {yn}: lim xn =a,

lim yn =b, то існують і границі їхньої

 

 

n→∞

 

n→∞

суми, різниці, добутку й частки:

1.

lim (xn ± yn ) = lim xn ± lim yn = a ±b границя суми

 

n→∞

n→∞

n→∞

 

(різниці) послідовностей дорівнює сумі (різниці) границь.

2.

lim (xn yn ) = lim

xn lim yn = a b границя добутку

 

n→∞

n→∞

 

n→∞

 

послідовностей дорівнює добутку границь.

3.

lim (xn / yn ) = lim xn / lim yn = a / b (b 0) границя

 

n→∞

n→∞

 

n→∞

 

частки послідовностей дорівнює частці границь

 

 

 

Теорема 5

(про

границю проміжної послідовності).

Якщо для послідовностей {xn}, {yn} і {zn} виконуються

умови xn yn zn, lim xn = a,

lim zn = a, то й lim yn = a

n→∞

n→∞

n→∞

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

13

Теорема 6. Кожна монотонна обмежена послідовність має границю

Приклад 1.12. Відомо, що послідовність x

 

+

1 n

= 1

 

монотонно

n

 

 

n

 

зростає й обмежена, тому вона є збіжною. Границя цієї послідовності дорівнює числу e:

 

+

1 n

lim 1

 

= e = 2,718281828... .

n→∞

 

n

 

1.2.4. Нескінченно малі та нескінченно великі послідовності

Послідовність {xn} (змінна xn) називається нескінченно малою,

якщо lim xn = 0.

n→∞

Послідовність {xn} (змінна xn) називається нескінченно великою, якщо для будь-якого M > 0 існує таке натуральне число N > 0, що для всіх членів послідовності з номерами n > N виконується нерівність xn > M . У цьому випадку кажуть, що послідовність {xn} (змінна xn)

прямує до нескінченності, і записують це так: lim xn = ∞, або xn → ∞.

n→∞

Якщо нескінченно велика змінна xn (послідовність {xn}), починаючи з деякого номера n0 приймає тільки додатні чи тільки від’ємні

значення, то записують це так: lim x

n

= +∞

(x

+), lim x

n

= −∞

n→∞

 

n

n→∞

 

(xn → −∞).

 

 

 

 

 

 

Питання для самоперевірки

1.Сформулюйте означення числової послідовності.

2.Яка послідовність називається обмеженою зверху (знизу), обмеженою?

3.Яка послідовність називається зростаючою, спадною, незростаючою, неспадною?

4.Сформулюйте означення границі послідовності.

5.Яка послідовність називається збіжною (розбіжною)?

6.Сформулюйте основні теореми про границі послідовностей.

7.Яка послідовність називається нескінченно малою (нескінченно великою)?

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

14

1.3. ГРАНИЦЯ ФУНКЦІЇ

Границя функції на нескінченності

Число А називається границею функції f(x) при х → +∞ (х → −∞),

якщо для довільного малого числа ε > 0, знайдеться таке число Μ, що для всіх х > Μ (х < Μ) виконуватиметься нерівність f(x) A < ε. Символічно це записують так:

lim f (x) = A;

 

lim

 

 

f (x) = A .

x→ +∞

x→−∞

 

Зауваження. Якщо f(x) A при х → +∞ (х → −∞), то пряма y = A

є горизонтальною асимптотою графіка функції y = f(x) при х → +∞ (х → −∞).

Границя функції в точці

Нехай функція y = f(x) визначена в деякому околі точки х0 (у самій точці х0 функція f(x) може не існувати).

Число А називається границею функції f(x) у точці х0 (при х х0),

якщо для довільного малого ε > 0 існує таке число δ(ε) > 0, що для всіх x D(f), які задовольняють умову 0 < х х0 < δ, виконується не-

рівність f(x) A < ε. Записують це так: lim f (x) = A, або f(x) → A

xx0

при х х0.

Односторонні границі

Означення границі функції в точці х0 було дано незалежно від способу прямування змінної х до точки х0. Якщо х х0 зліва (х < х0), і при цьому функція f(x) прямує до числа А¯, то число А¯ називають лівосторонньою границею функції та позначають одним із таких способів:

A= lim f (x) =

lim f (x) = f (x0 0).

xx

xx

0

x<x 0

0

 

0

 

 

Аналогічно визначається правостороння границя А+ функції у точці х0:

A+ = lim f (x) =

lim

f (x) = f (x0 +0).

xx

xx

+0

x>x 0

0

 

 

0

 

 

 

Лівостороння й правостороння границі

називаються односторонніми границями.

Рис. 1.3

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

15

Приклад 1.13. Знайти односторонні границі функції

 

x,

при 0 х 1,

у точці x0

= 1.

 

f (x) =

при х >1

 

2,

 

 

f(1 0) = lim f (x) = lim x =1, f(1 + 0) = lim f (x) = lim 2 = 2.

x10

x10

 

x1+0

x10

Для існування границі функції в точці х0 необхідно і достатньо, щоб лівостороння границя в точці х0 дорівнювала правосторонній границі, тобто

f (x0 0) = f(x0 + 0) =A lim f (x) = A.

xx0

1.4. НЕСКІНЧЕННО МАЛІ ФУНКЦІЇ

Функція f(x) називається нескінченно малою при х x0 (у точці x0),

якщо lim f (x) = 0. Аналогічно можна визначити нескінченно малі

xx0

функції при х +∞, х → −∞, х x0 0, х x0 + 0.

Властивості нескінченно малих функцій

Сума й добуток скінченного числа нескінченно малих функцій при х x0 (х → ±∞, х x0 ± 0), а також добуток і частка нескінченно малої функції на обмежену функцію є нескінченно малими функціями.

Перераховані властивості легко запам’ятати, якщо використовувати символічний запис, зв’язав із нескінченно малою функцією символ “0”, а з обмеженою функцією – символ “с”:

1.0 + 0 + … + 0 = 0.

2.0 0 … 0 = 0.

3.0 с = 0.

4.0 / с = 0 (с ≠ 0).

Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції

Нехай α(x) і β(х) – нескінченно малі функції при х x0, тобто

lim α(x) = 0,

lim β(x) = 0.

xx0

xx0

Для того щоб порівняти дві нескінченно малі функції за швидкістю прямування до нуля, необхідно обчислити границю їхнього відношення.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

16

Нехай lim α(x) = A, тоді:

xx0 β(x)

1.Якщо A = 0 , то функція α(х) називається нескінченно малою більш високого порядку малості, ніж функція β(х). Символічно це записують так: α(х) = о(β(х)) (читається “о мале”);

2.Якщо число А0, А1, то α(х) і β(х) – нескінченно малі одного порядку малості. Записують це так: α(х) = О(β (х)) (читається “О – велике”).

3.Якщо lim (α(x)) = A 0 , то α(х) – нескінченно мала n-го порядку

x0 β(x) n

малості щодо β(х).

4. Якщо lim α(x) =1, то α(х) і β(х) – еквівалентні нескінченно малі

xx0 β(х)

функції. Еквівалентність позначається так: α(х) β(х).

Має місце властивість: якщо при х x0 (х → ∞) f(x) f1(x) і g(x)

g1(x), то

lim

f (x)

=

lim

f1 (x)

.

g(x)

 

xx0

 

xx0

g1 (x)

( x→∞)

 

 

( x→∞)

 

 

Якщо lim f (x) = 0, тобто f(x) нескінченно мала функція при

xx0

( x→∞)

x x0 (x → ∞), то при обчисленні границь зручно користуватися та-

ким рядом еквівалентних нескінченно малих функцій: sinf(x) tgf(x)

arcsinf(x) arctgf(x) ln[1 + f(x)] ef(x) 1 n (n 1 + f ( x ) 1) f(x).

1.5. НЕСКІНЧЕННО ВЕЛИКІ ФУНКЦІЇ

Функція f(x) називається нескінченно великою при x x0 (у точці x0), якщо для будь-якого великого числа М > 0 знайдеться такий δ-окіл точки x0, обумовлений нерівністю 0< x x0 < δ, для всіх точок якого виконуватиметься нерівність f(x) > Μ. Символічно записують це

так: lim f (x) = ∞ і кажуть, що функція f(x) прямує до нескінченності

xx0

при х x0.

Якщо замість нерівності f(x) > Μ виконується нерівність f(x) >

> Μ (f(x) < M), то записують це так: lim f (x) = +∞ ( lim f (x) = −∞ ).

xx0 xx0

Зауваження. Якщо lim f (x) = ∞, то пряма х = x0 є вертикальною

xx0

асимптотою графіка функції y = f(x) при х x0.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

17

Властивості нескінченно великих функцій

1.Сума нескінченно великих функцій одного знака є нескінченно великою функцією того ж знака.

2.Сума нескінченно великої й обмеженої функцій є нескінченно великою функцією.

3.Добуток двох нескінченно великих функцій є функцією нескінченно великою.

4.Добуток нескінченно великої функції на функцію, що має відмінну від нуля границю, є функцією нескінченно великою.

5.Додатний степінь нескінченно великої функції є функцією нескінченно великою.

6.Частка від ділення обмеженої функції на нескінченно велику є не-

скінченно малою функцією.

Зв’яжемо з нескінченно великою функцією символ “”, із нескінченно малою функцією символ “0”, а з обмеженою функцією символ “с”. Тоді властивості 1-6 можна записати так:

1.∞ + ∞ = ∞.

2.∞ + с = ∞.

3.∞ ∞ = ∞.

4.с = 0).

5.∞ α = (α > 0).

6.с / ∞ = 0.

Зостанньої властивості випливає зв’язок між нескінченно вели-

кими і нескінченно малими функціями: функція, обернена до нескін-

ченно великої, є функцією нескінченно малою, а функція, обернена до нескінченно малої, є нескінченно великою функцією. Символічний

запис:

1

= 0,

1 = ∞.

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

1.6. ОСНОВНІ ТЕОРЕМИ ПРО ГРАНИЦІ

 

 

 

 

 

 

 

Теорема. Для того щоб число А було границею функції f(x) при

 

 

 

х x0 необхідно й достатньо, щоб в околі точки х0 виконува-

 

 

 

лась

рівність f (x) = A +α(x), де

α(х)

– нескінченно мала

 

 

 

функція при х x0

 

 

Z Необхідність. Нехай lim f (x) = A,

тоді

lim ( f (x) A) = 0

 

 

 

 

xx0

 

xx0

f (x) A =α(x) – нескінченно мала при х x0.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

18

Достатність. Нехай

f (x) = A +α(x),

де α(х) – нескінченно мала

при х

 

x0.

Тоді

α(х) =

f(x) – A, limα(x) = lim( f (x) A) = 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xx0

xx0

lim f (x) = A .

 

 

 

 

xx0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні теореми про границі

Якщо існують границі lim fi ( x) = Ai

(i = 1, 2, ..., n), то:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xx0

 

 

 

 

n

 

n

 

 

n

 

1) limxx

fi (x) = limxx fi (x) = Ai ;

 

0 i=1

 

i=1

0

 

i=1

 

 

 

 

n

 

n

 

 

n

 

2) lim

fi (x) = lim fi (x) = Ai ;

 

xx

0 i =1

 

i=1

xx

0

i =1

 

 

 

 

 

3) limCf (x) = C lim f (x) (С = const);

 

xx0

 

 

 

xx0

 

 

 

 

4) lim

 

f1 ( x )

=

A1

 

(A2 0).

 

 

 

f 2 ( x )

A2

 

 

x x0

 

 

 

 

 

 

Z Доведемо, наприклад, властивість 1. Нехай lim

fi ( x) = Ai

x x0

 

(i =1, 2, ..., n), тоді в околі точки х0 можна подати функції у вигляді:

fi (x) = Ai

+αi (x), де αi(x) – нескінченно малі функції при x x0.

 

n

n

n

n

n

limxx

fi (x) = limxx ( Ai

+αi (x)) =Ai

+ limxx αi (x) =limxx fi (x) .

0 i=1

0 i=1

i=1

0 i=1

i=1 0

Аналогічно можна довести властивості 2-4;

 

5) теорема (про границю проміжної функції). Якщо ϕ(x) f (x) g(x),

limϕ(x) = A,

lim g(x) = A, то і lim f (x) = A.

xx0

xx0

xx0

Зауваження. Властивості1-5 виконуютьсяіприx → ±∞, x x0 ± 0.

1.7.ВИЗНАЧНІ ГРАНИЦІ

1.7.1.Перша визначна границя

 

 

Теорема. Границя відношення (sinx) / x при x 0 дорівнює 1:

 

 

 

lim

sin x

0

 

 

 

 

 

x

=

=1

 

 

 

 

x0

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z У колі радіуса 1 побудуємо OAC,

OBC, AOC = x (рис. 1.4).

 

Запишемо нерівності: S OAC < SсектOAC

< S OBC

1 OC AD <

 

1 OC 2

 

1 OC CB sin x < x < tg x.

 

2

<

x <

 

 

 

2

 

2

 

 

 

 

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

19

 

Поділімо на sinx > 0, отримаємо

 

1 <

 

 

x

 

<

1

 

cos x <

sin x

 

<1.

 

sin x

cos x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

Оскільки

 

 

lim cos x =1,

lim1 =1, то за

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x0

 

 

 

 

x0

 

 

теоремою

про

границю

проміжної функції

 

одержимо: lim

sin x

 

 

0

=1.

 

 

 

 

 

x

=

 

 

 

 

Рис. 1.4

 

 

x

0

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.7.2. Друга визначна границя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

1

x

 

 

Теорема (без доведення). Границя функції 1

x

при x → ∞

 

дорівнює 1:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim 1

+

 

 

 

 

= (1

)= e , або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x→∞

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim(1+u)1 / u = (1)= e = 2,718281828... .

 

 

u0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.8. ПРИКЛАДИ ОБЧИСЛЕННЯ ГРАНИЦЬ ФУНКЦІЙ

При обчисленні границі необхідно, у першу чергу спробувати підставити граничне значення х0 у функцію під знаком границі. Якщо при цьому одержимо число А, то це число і є границею.

Приклад 1.14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

► lim sin x 4

= sin 0 4 =

4

= 4.

 

 

x

0 3x2 1 3 02 1

1

 

 

 

При обчисленні границь часто використовуються співвідношення

між нескінченно малими і нескінченно великими функціями.

Приклад 1.15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

► lim

x2

+ 3x + 2

 

02

+ 3 0 + 2

 

 

2

= ∞.

 

 

=

 

 

=

 

 

tgx

tg 0

x0

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При обчисленні границь можуть виникнути невизначеності виду 00 , , ∞ − ∞, 1, 0, 00, які розкриваються за допомогою алгеб-

раїчних перетворень.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

20