Приклад розв’язання (1 варіант)

Розраховуємо масу забруднюючих речовин m_i, усунутих в результаті здійснення водоохоронного заходу, т/рік, за формулою 5.8:

Для СПАР:

• синтенол ДС-10 m₁ = (1,39 – 0,27)10 = 11,2;

• диспергатор НД m₂ = (1,26 – 0,25)10 = 10,1;

• синтетичний миючий засіб m₃ = (0,45 – 0,05)10 = 4,0;

• стеарокс m₄ = (0,84 – 0,17)10 = 6,7.

Для барвників:

• прямі m₅ = (0,80 – 0,08)10 = 7,2;

• кубові m₆ = (1,60 – 0,15)10 = 14,5;

• дисперсні m₇ = (1,30 – 0,13)10 = 11,7;

• активні m₈ = (1,30 – 0,13)10 = 11,7.

Розраховуємо приведену масу забруднюючих речовин за формулою 5.7:

умов. т/рік.

Регіоном проведення водоохоронних заходів є Дніпро (Каховський гідровузол), де σ = 2,33 (табл. 4.4). Відповідно відвернені збитки та еколого-економічний результат становлять:

Р = З_відв = З_пит М_q = γ·δ_к М_q = 400 ·2,33 ·785,15 = 731,7598 тис. грн.

Витрати на реалізацію водоохоронних заходів розраховуємо за формулою 5.4:

В = С + Е_н К = 112 + 0,15  4500 = 787 тис. грн.

Визначаємо ефективність від впровадження природоохоронного заходу за формулою 5.1:

Е = Р – В = 731,7598 – 787 = – 55,24 тис. грн.

Висновки

Даний проект є збитковим для підприємства, тому його не можна використовувати для впровадження природоохоронних заходів.

Завдання 5.6

Оцінити економічні витрати на підвищення рівня очистки димових газів при реконструкції народногосподарського комплексу.

Вихідні дані для розрахунку ефективності будівництва установки наведені в додатку Е.

Для розрахунку економічної ефективності використовуються дані про тип території, що забруднюється (табл. 4.3):

• варіанти 1, 3, 9 – курортна зона;

• варіанти 2, 4, 6, 8 – приміська зона;

• варіант 7, 5, 10 – місто (площа забудови – 16 тис. га, чисельність населення – 300 тис. чол.).

Показники відносної агресивності (рівень небезпечності для живого) наведені в табл. 4.1-4.2.

Таблиця 5.6 Значення поправочного коефіцієнта λі

Умови викидів	λі
Для твердих аерозолів (пилу), що викидаються на територіях із середньорічною кількістю опадів менше 400 мм	1,2
Для твердих аерозолів, що викидаються на інших територіях, а також для всіх інших домішок незалежно від місця викидання	1

Приклад розв’язання (1 варіант)

Розраховуємо приведену масу викиду забруднюючих речовин до і після введення в дію очисного обладнання, враховуючи, що згідно з табл. 5.6 додатковий коефіцієнт λ_і = 1

М_до=1600·70·1+800·40·1+320·22·1+47·54,8·1+100·1·1 = 153762,6 умов. т.

М_після=1200·70·1+200·40·1+50·22·1+20·54,8·1+11·1·1 = 94207 умов. т.

Поправку на підйом факелу викидів в атмосфері розраховуємо за формулою 4.4.

.

Оскільки розподіл аерозолів за фракціями не відомий, при розрахунку коефіцієнта розсіювання f треба враховувати значення коефіцієнтів вловлювання до і після введення в експлуатацію очисного обладнання.

До встановлення обладнання n = 85 %, тому f = f₂ (формула 4.5):

.

Після встановлення очисного обладнання n = 98 %, тому f = f₁ (формула 4.3):

.

Розраховуємо збитки від забруднення атмосферного повітря до та після введення в експлуатацію очисного обладнання за формулою 4.2. Територія, що забруднюється, віднесена до курортної зони, тому значення показника відносної небезпечності забруднення атмосферного повітря σ_j=10 (табл. 4.3):

З_до = 2,4·10·2,35459·153762,6 = 8689,149 тис. грн.

З_після = 2,4·10·0,45377·94207 = 1025,959 тис. грн.

Розрахуємо еколого-економічний результат за формулою 5.2:

Р = З_в = З_до – З_після = 8689,149-1025,959 = 7663,19 тис. грн.

Витрати на проведення природоохоронного заходу розраховуємо за формулою 5.4:

В = С + Е_нК = 2,1+ 0,12  14,4 = 3828 тис. грн.

Ефективність від впровадження природоохоронного заходу визначаємо за формулою 5.1:

Е = Р – В = 7663,19 – 3828 + 400 = 4235,19 тис. грн.