
- •Регіональна економіка Модуль 2. Екологія
- •Б.А. Дадашев, в.В. Обливанцов, в.П. Гордієнко
- •Практичне заняття 1 антропогенне забруднення та інженерна оцінка стану навколишнього природного середовища за методом в.Г. Гмошинського
- •Таблиця 1.1 Оцінка стану навколишнього середовища
- •Таблиця 1.2 Загальна екологічна таблиця
- •Таблиця 1.3 Оціночна шкала потреб у здійсненні природоохоронних заходів
- •Завдання 1.1
- •Висновки
- •Завдання 1.2
- •Приклад розв’язання
- •Висновки
- •Практичне заняття 2 визначення економічної оцінки природного ресурсу за рентним підходом
- •Завдання 2.1
- •Висновки
- •Висновки
- •Практичне заняття 3 Екологічне нормування. Визначення граничнодопустимих викидів (гдв) шкідливих речовин в атмосферу
- •Таблиця 3.1 Граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин
- •3.1. Визначення граничнодопустимих викидів
- •Таблиця 3.2 Значення коефіцієнта температурної стратифікації атмосфери
- •Таблиця 3.3 Значення коефіцієнта, що враховує швидкість осідання забруднень
- •Розрахунки коефіцієнта m
- •Розрахунки коефіцієнта n
- •3.2. Розрахунок системи пилогазовловлювання
- •Завдання 3.1
- •Таблиця 3.4 Фонова концентрація та температура зовнішнього повітря
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 4 визначення еколого-економічних збитків від забруднення навколишнього природного середовища
- •Таблиця 4.1 Значення величини Аі для деяких речовин, умов. Т/т
- •Продовження табл. 4.1
- •Таблиця 4.2 Значення Аі для деяких видів пилу, умов. Т/т
- •Таблиця 4.3 Значення показника, який враховує регіональні особливості території активного забруднення
- •Значення показника відносної небезпечності забруднення водогосподарських ділянок
- •Таблиця 4.5. Питомі збитки, завдані здоров’ю населення і комунальному господарству (на 1 особу), залежно від концентрації пилу й сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Таблиця 4.6 Питомі збитки сільському господарству (на 1 га) та промисловості (на 1 млн. Грн. Фондів) залежно від концентрації пилу та сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Таблиця 4.7 Значення коефіцієнта, що враховує кількість жителів населеного пункту
- •Таблиця 4.8 Значення коефіцієнта, що враховує народногосподарське значення населеного пункту
- •Таблиця 4.9 Регіональні (басейнові) коефіцієнти l
- •Питомі збитки за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти*
- •Таблиця 4.11
- •Таблиця 4.15 Шкала еколого-господарського значення земель
- •Таблиця 4.16 Індекс поправки
- •Завдання 4.1
- •Висновки
- •Завдання 4.3
- •Таблиця 4.17 Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.4
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.5
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 5 визначення ефективності природоохоронних заходів
- •Завдання 5.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант) Таблиця 5.1 Умова задачі
- •Висновки
- •Завдання 5.2
- •Таблиця 5.2 Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.3
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Таблиця 5.5 Показники відносної небезпечності деяких забруднюючих речовин
- •Висновки
- •Завдання 5.5
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.6
- •Таблиця 5.6 Значення поправочного коефіцієнта λі
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.7
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 6 розрахунок зборів за забруднення природного середовища
- •6.1. Визначення платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу
- •Таблиця 6.1 Коефіцієнт, що встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту*
- •Таблиця 6.3 Нормативи плати за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел
- •Таблиця 6.4 Нормативи збору за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами залежно від класу небезпечності
- •Таблиця 6.6 Нормативи плати за викиди шкідливих речовин, що утворюються після спалення 1 т пального
- •Таблиця 6.7 Значення маси шкідливих речовин, які поступають в атмосферу
- •6.2. Визначення платежів за скидання забруднюючих речовин у водне середовище
- •Таблиця 6.8 Регіональні (басейнові) коефіцієнти
- •Продовж. Табл. 6.8
- •Нормативи збору за скиди основних забруднюючих речовин у водні об’єкти
- •6.3. Визначення платежів за розміщення відходів
- •Таблиця 6.10
- •Завдання 6.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Додаток а Фактичний вміст забруднюючих речовин, мг/м3
- •Додаток б Вихідні дані для завдання 2.1 Частка відведених угідь за варіантами розподілу
- •Характеристика ділянки
- •Вихідні дані для завдання 2.2
- •Додаток в Вихідні дані для завдання 3.1
- •Додаток д Вихідні дані для завдання 4.1*
- •Вихідні дані для завдання 4.2
- •Вихідні дані для завдання 4.3
- •Вихідні дані для завдання 4.4
- •Вихідні дані для завдання 4.5*
- •Додаток е Вихідні дані для завдання 5.1
- •Вихідні дані для завдання 5.2
- •Вихідні дані для завдання 5.3
- •Вихідні дані для завдання 5.4* Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин у стічних водах до та після вжиття заходів, г/м3
- •Вихідні дані для завдання 5.5* Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин в стічних водах до та після вжиття заходів, г/м3
- •Вихідні дані для завдання 5.6
- •Вихідні дані для завдання 5.7
- •Додаток ж Вихідні дані для завдання 6.1
- •Список рекомендованої літератури
- •40030, М. Суми, вул. Петропавлівська, 57
Таблиця 5.5 Показники відносної небезпечності деяких забруднюючих речовин
№ пор. |
Забруднююча речовина |
ГДК, г/м3 |
Аі, умов. т/т |
1 |
БПК |
3,0 |
0,33 |
2 |
Зважені речовини |
2,0 |
0,05 |
3 |
Сульфати |
500 |
0,002 |
4 |
Хлориди |
350 |
0,003 |
5 |
Азот загальний |
10 |
0,1 |
6 |
СПАР |
0,5 |
2 |
7 |
Нафта та нафтопродукти |
0,05 |
20 |
8 |
Мідь |
0,01 |
100 |
9 |
Цинк |
0,01 |
100 |
10 |
Аміак |
0,05 |
20 |
11 |
Миш’як |
0,05 |
20 |
12 |
Ціаніди |
0,05 |
20 |
13 |
Скипидар |
0,2 |
5 |
14 |
Стирол |
0,1 |
10 |
15 |
Формальдегід |
0,1 |
10 |
16 |
Фенол |
0,001 |
1000 |
Розраховуємо масу забруднюючих речовин mi, усунутих в результаті здійснення водоохоронних заходів т/рік, за формулою 5.8:
БПК m1 = (380 – 51)24 = 7896;
зважені речовини m2 = (560 – 32)24 = 12672;
аміак m3 = (0,25 – 0,04)24 = 5,04;
стирол m4 = (1,2 – 0,03)24 = 28,08;
скипидар m5 = (0,8 – 0,08)24 = 17,28.
Розраховуємо приведену масу забруднюючих речовин, усунутих в результаті здійснення водоохоронних заходів, за формулою 5.7:
Mq = 0,337896 + 0,0512672 + 205,04 + 1028,08 + 517,28 = = 3707,28 умов. т/рік.
Оскільки регіонами проведення водоохоронних заходів є Дніпро, північна частина Сумської області, де σ = 1,75 (табл. 4.4), відвернені збитки та еколого-економічний результат становлять:
Р = Звідв = Зпит Мq = γ·δк Мq = 400·1,75·3707,28 = 2595096 грн.
Витрати на реалізацію водоохоронних заходів розраховуємо за формулою 5.4:
В = С + ЕнК = 700000 + 0,15 8400000 = 1960000 грн.
Ефективність від впровадження природоохоронного заходу визначаємо за формулою 5.1:
Е = Р – В = 2595096 – 1960000 = 635096 грн.
Висновки
Витрати на будівництво й експлуатацію водоочисних споруд на підприємстві склали 1,96 млн. грн., еколого-економічний результат – 2,595 млн. грн. Отже, загальний економічний ефект від водоохоронних заходів становить 0,635 млн. грн. Це свідчить про те, що даний проект не збитковий для народного господарства і вказує на доцільність подальшого інвестування коштів в природоохоронні заходи.
Завдання 5.5
Обґрунтувати доцільність будівництва та експлуатації озонаторної установки для доочищення стічних вод трикотажної фабрики від синтетичних поверхнево-активних речовин (СПАР) і барвників.
Вихідні дані для розрахунку ефективності будівництва установки наведені в додатку Е.