- •Регіональна економіка Модуль 2. Екологія
- •Б.А. Дадашев, в.В. Обливанцов, в.П. Гордієнко
- •Практичне заняття 1 антропогенне забруднення та інженерна оцінка стану навколишнього природного середовища за методом в.Г. Гмошинського
- •Таблиця 1.1 Оцінка стану навколишнього середовища
- •Таблиця 1.2 Загальна екологічна таблиця
- •Таблиця 1.3 Оціночна шкала потреб у здійсненні природоохоронних заходів
- •Завдання 1.1
- •Висновки
- •Завдання 1.2
- •Приклад розв’язання
- •Висновки
- •Практичне заняття 2 визначення економічної оцінки природного ресурсу за рентним підходом
- •Завдання 2.1
- •Висновки
- •Висновки
- •Практичне заняття 3 Екологічне нормування. Визначення граничнодопустимих викидів (гдв) шкідливих речовин в атмосферу
- •Таблиця 3.1 Граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин
- •3.1. Визначення граничнодопустимих викидів
- •Таблиця 3.2 Значення коефіцієнта температурної стратифікації атмосфери
- •Таблиця 3.3 Значення коефіцієнта, що враховує швидкість осідання забруднень
- •Розрахунки коефіцієнта m
- •Розрахунки коефіцієнта n
- •3.2. Розрахунок системи пилогазовловлювання
- •Завдання 3.1
- •Таблиця 3.4 Фонова концентрація та температура зовнішнього повітря
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 4 визначення еколого-економічних збитків від забруднення навколишнього природного середовища
- •Таблиця 4.1 Значення величини Аі для деяких речовин, умов. Т/т
- •Продовження табл. 4.1
- •Таблиця 4.2 Значення Аі для деяких видів пилу, умов. Т/т
- •Таблиця 4.3 Значення показника, який враховує регіональні особливості території активного забруднення
- •Значення показника відносної небезпечності забруднення водогосподарських ділянок
- •Таблиця 4.5. Питомі збитки, завдані здоров’ю населення і комунальному господарству (на 1 особу), залежно від концентрації пилу й сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Таблиця 4.6 Питомі збитки сільському господарству (на 1 га) та промисловості (на 1 млн. Грн. Фондів) залежно від концентрації пилу та сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Таблиця 4.7 Значення коефіцієнта, що враховує кількість жителів населеного пункту
- •Таблиця 4.8 Значення коефіцієнта, що враховує народногосподарське значення населеного пункту
- •Таблиця 4.9 Регіональні (басейнові) коефіцієнти l
- •Питомі збитки за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти*
- •Таблиця 4.11
- •Таблиця 4.15 Шкала еколого-господарського значення земель
- •Таблиця 4.16 Індекс поправки
- •Завдання 4.1
- •Висновки
- •Завдання 4.3
- •Таблиця 4.17 Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.4
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.5
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 5 визначення ефективності природоохоронних заходів
- •Завдання 5.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант) Таблиця 5.1 Умова задачі
- •Висновки
- •Завдання 5.2
- •Таблиця 5.2 Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.3
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Таблиця 5.5 Показники відносної небезпечності деяких забруднюючих речовин
- •Висновки
- •Завдання 5.5
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.6
- •Таблиця 5.6 Значення поправочного коефіцієнта λі
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.7
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 6 розрахунок зборів за забруднення природного середовища
- •6.1. Визначення платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу
- •Таблиця 6.1 Коефіцієнт, що встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту*
- •Таблиця 6.3 Нормативи плати за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел
- •Таблиця 6.4 Нормативи збору за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами залежно від класу небезпечності
- •Таблиця 6.6 Нормативи плати за викиди шкідливих речовин, що утворюються після спалення 1 т пального
- •Таблиця 6.7 Значення маси шкідливих речовин, які поступають в атмосферу
- •6.2. Визначення платежів за скидання забруднюючих речовин у водне середовище
- •Таблиця 6.8 Регіональні (басейнові) коефіцієнти
- •Продовж. Табл. 6.8
- •Нормативи збору за скиди основних забруднюючих речовин у водні об’єкти
- •6.3. Визначення платежів за розміщення відходів
- •Таблиця 6.10
- •Завдання 6.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Додаток а Фактичний вміст забруднюючих речовин, мг/м3
- •Додаток б Вихідні дані для завдання 2.1 Частка відведених угідь за варіантами розподілу
- •Характеристика ділянки
- •Вихідні дані для завдання 2.2
- •Додаток в Вихідні дані для завдання 3.1
- •Додаток д Вихідні дані для завдання 4.1*
- •Вихідні дані для завдання 4.2
- •Вихідні дані для завдання 4.3
- •Вихідні дані для завдання 4.4
- •Вихідні дані для завдання 4.5*
- •Додаток е Вихідні дані для завдання 5.1
- •Вихідні дані для завдання 5.2
- •Вихідні дані для завдання 5.3
- •Вихідні дані для завдання 5.4* Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин у стічних водах до та після вжиття заходів, г/м3
- •Вихідні дані для завдання 5.5* Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин в стічних водах до та після вжиття заходів, г/м3
- •Вихідні дані для завдання 5.6
- •Вихідні дані для завдання 5.7
- •Додаток ж Вихідні дані для завдання 6.1
- •Список рекомендованої літератури
- •40030, М. Суми, вул. Петропавлівська, 57
Практичне заняття 1 антропогенне забруднення та інженерна оцінка стану навколишнього природного середовища за методом в.Г. Гмошинського
Оцінити стан навколишнього природного середовища можна лише приблизно через великий обсяг статистичних даних, які необхідні для повної характеристики (про тип і кількість різних забруднювачів, їх поширення у просторі і часі, вплив на людський організм і екосистеми тощо), та відповідно значні витрати на їх збір та обробку.
В.Г. Гмошинський запропонував експрес-методи якісного і кількісного оцінювання навколишнього середовища, що дозволяють виявити потреби у проведенні заходів з оздоровлення довкілля.
Вагомою складовою методики інженерного оцінювання стану навколишнього середовища за методом Гмошинського є процес розподілу сукупності подібних елементів (екологічних об’єктів, забруднювачів тощо), послідовне формування їх за принципом зменшення або збільшення прояву певної ознаки, властивої кожному з них. Для цього краще застосовувати один з методів експертної оцінки – парних або послідовних порівнянь, оскільки вони дозволяють відкоригувати положення кожного об’єкта в сформованій послідовності.
Врахування вагомості кожного з елементів в наступних розрахунках здійснюється через застосування коефіцієнта зважування, який визначається шляхом експертної оцінки або обчислюється за допомогою такої математичної функції:
,
(1.1)
де і – номер (ранг) елемента в ранговій послідовності.
Для кількісної оцінки рівня забруднення навколишнього середовища В.Г. Гмошинський запропонував коефіцієнт забруднення навколишнього середовища, що визначається за формулою:
, (1.2)
де m – загальна кількість забруднюючих речовин, виявлених у повітрі;
Nі – фактична кількість і-ї забруднюючої речовини;
і – коефіцієнт зважування для і-ї забруднюючої речовини;
Фі – фізіологічна норма і-ї забруднюючої речовини, тобто його ГДК.
Якісна оцінка стану навколишнього середовища здійснюється за табл. 1.1.
Таблиця 1.1 Оцінка стану навколишнього середовища
|
Коефіцієнт Q |
Токсичність |
|
Менше 1 |
Нешкідлива |
|
1-1,99 |
Мала |
|
2-2,99 |
Істотна |
|
3-3,99 |
Інтенсивна |
|
4-5 |
Досить інтенсивна |
|
Більше 5 |
Катастрофічна |
Потреба у здійсненні природоохоронних заходів певної категорії за методом В.Г. Гмошинського визначається на підставі даних про характер впливу забруднення навколишнього середовища на різні екологічні об’єкти.
Вихідним моментом є розподіл екологічних об’єктів за ознакою зменшення їх значення для людини. Прикладом розподілу, який може застосовуватися в практичному використанні методики В.Г. Гмошинського, є така послідовність екологічних об’єктів (і – ранг об’єкта):
людина (i = 1);
домашні тварини і культурні рослини (i = 2);
промислові тварини і дикорослі рослини (i = 3);
домінуючі види біоценозу (i = 4);
малочисельні види рослин і тварин, які нейтральні щодо господарської діяльності людини (i = 5).
Для екологічних об’єктів, на які впливає забруднення, визначається коефіцієнт зважування за формулою 1.1. При цьому вважається, що для екологічного об’єкта “людина” коефіцієнт зважування і = 2.
Наступним кроком при визначенні потреби в природоохоронних заходах є формування загальної екологічної таблиці, за якою відбувається коригування коефіцієнтів зважування з врахуванням характеру негативного впливу стану довкілля на певні екологічні об’єкти (табл. 1.2).
