
- •Регіональна економіка Модуль 2. Екологія
- •Б.А. Дадашев, в.В. Обливанцов, в.П. Гордієнко
- •Практичне заняття 1 антропогенне забруднення та інженерна оцінка стану навколишнього природного середовища за методом в.Г. Гмошинського
- •Таблиця 1.1 Оцінка стану навколишнього середовища
- •Таблиця 1.2 Загальна екологічна таблиця
- •Таблиця 1.3 Оціночна шкала потреб у здійсненні природоохоронних заходів
- •Завдання 1.1
- •Висновки
- •Завдання 1.2
- •Приклад розв’язання
- •Висновки
- •Практичне заняття 2 визначення економічної оцінки природного ресурсу за рентним підходом
- •Завдання 2.1
- •Висновки
- •Висновки
- •Практичне заняття 3 Екологічне нормування. Визначення граничнодопустимих викидів (гдв) шкідливих речовин в атмосферу
- •Таблиця 3.1 Граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин
- •3.1. Визначення граничнодопустимих викидів
- •Таблиця 3.2 Значення коефіцієнта температурної стратифікації атмосфери
- •Таблиця 3.3 Значення коефіцієнта, що враховує швидкість осідання забруднень
- •Розрахунки коефіцієнта m
- •Розрахунки коефіцієнта n
- •3.2. Розрахунок системи пилогазовловлювання
- •Завдання 3.1
- •Таблиця 3.4 Фонова концентрація та температура зовнішнього повітря
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 4 визначення еколого-економічних збитків від забруднення навколишнього природного середовища
- •Таблиця 4.1 Значення величини Аі для деяких речовин, умов. Т/т
- •Продовження табл. 4.1
- •Таблиця 4.2 Значення Аі для деяких видів пилу, умов. Т/т
- •Таблиця 4.3 Значення показника, який враховує регіональні особливості території активного забруднення
- •Значення показника відносної небезпечності забруднення водогосподарських ділянок
- •Таблиця 4.5. Питомі збитки, завдані здоров’ю населення і комунальному господарству (на 1 особу), залежно від концентрації пилу й сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Таблиця 4.6 Питомі збитки сільському господарству (на 1 га) та промисловості (на 1 млн. Грн. Фондів) залежно від концентрації пилу та сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Таблиця 4.7 Значення коефіцієнта, що враховує кількість жителів населеного пункту
- •Таблиця 4.8 Значення коефіцієнта, що враховує народногосподарське значення населеного пункту
- •Таблиця 4.9 Регіональні (басейнові) коефіцієнти l
- •Питомі збитки за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти*
- •Таблиця 4.11
- •Таблиця 4.15 Шкала еколого-господарського значення земель
- •Таблиця 4.16 Індекс поправки
- •Завдання 4.1
- •Висновки
- •Завдання 4.3
- •Таблиця 4.17 Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.4
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.5
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 5 визначення ефективності природоохоронних заходів
- •Завдання 5.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант) Таблиця 5.1 Умова задачі
- •Висновки
- •Завдання 5.2
- •Таблиця 5.2 Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.3
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Таблиця 5.5 Показники відносної небезпечності деяких забруднюючих речовин
- •Висновки
- •Завдання 5.5
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.6
- •Таблиця 5.6 Значення поправочного коефіцієнта λі
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.7
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 6 розрахунок зборів за забруднення природного середовища
- •6.1. Визначення платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу
- •Таблиця 6.1 Коефіцієнт, що встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту*
- •Таблиця 6.3 Нормативи плати за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел
- •Таблиця 6.4 Нормативи збору за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами залежно від класу небезпечності
- •Таблиця 6.6 Нормативи плати за викиди шкідливих речовин, що утворюються після спалення 1 т пального
- •Таблиця 6.7 Значення маси шкідливих речовин, які поступають в атмосферу
- •6.2. Визначення платежів за скидання забруднюючих речовин у водне середовище
- •Таблиця 6.8 Регіональні (басейнові) коефіцієнти
- •Продовж. Табл. 6.8
- •Нормативи збору за скиди основних забруднюючих речовин у водні об’єкти
- •6.3. Визначення платежів за розміщення відходів
- •Таблиця 6.10
- •Завдання 6.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Додаток а Фактичний вміст забруднюючих речовин, мг/м3
- •Додаток б Вихідні дані для завдання 2.1 Частка відведених угідь за варіантами розподілу
- •Характеристика ділянки
- •Вихідні дані для завдання 2.2
- •Додаток в Вихідні дані для завдання 3.1
- •Додаток д Вихідні дані для завдання 4.1*
- •Вихідні дані для завдання 4.2
- •Вихідні дані для завдання 4.3
- •Вихідні дані для завдання 4.4
- •Вихідні дані для завдання 4.5*
- •Додаток е Вихідні дані для завдання 5.1
- •Вихідні дані для завдання 5.2
- •Вихідні дані для завдання 5.3
- •Вихідні дані для завдання 5.4* Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин у стічних водах до та після вжиття заходів, г/м3
- •Вихідні дані для завдання 5.5* Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин в стічних водах до та після вжиття заходів, г/м3
- •Вихідні дані для завдання 5.6
- •Вихідні дані для завдання 5.7
- •Додаток ж Вихідні дані для завдання 6.1
- •Список рекомендованої літератури
- •40030, М. Суми, вул. Петропавлівська, 57
Таблиця 5.2 Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
Забруднюючі речовини |
Питомі збитки, грн. за 1 т |
Оксиди азоту |
53 |
Оксиди вуглецю |
2 |
Ангідрид сірчаний |
53 |
Сірководень |
171 |
Хром та його сполуки |
1431 |
Ртуть та її сполуки |
2260 |
Марганець та його сполуки |
422 |
Сполуки кадмію |
422 |
Нікель та його сполуки |
2150 |
Свинець та його сполуки |
2260 |
Ацетон сірчистий |
53 |
Стирол |
389 |
Фенол |
242 |
Формальдегід |
132 |
Бензопірен |
67871 |
Приклад розв’язання (1 варіант)
Якщо параметри забруднення атмосфери виражені в тоннах, економічні збитки визначаємо за формулою 4.7:
За =∑ f1 · f2 · Зdа · Мв ,
де f1 – коефіцієнт, що враховує кількість населення, якому завдано збитків знаходимо в табл. 4.7. При кількості населення від 250,1 до 500 тис. осіб (300 тис. осіб) даний коефіцієнт становить 1,35;
f2 – коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту, знаходимо в табл. 4.8. Враховуючи наявність хімічного комбінату, тип населеного пункту визначаємо як багатофункціональний центр. Відповідно коефіцієнт становить 1,25;
Зdа – питомі збитки від 1 т шкідливої речовини, що надійшла в атмосферу, знаходимо в табл. 5.2. Вони становлять для ацетону 53 грн. за 1 т; фенолу – 242 грн. за 1 т; формальдегіду – 132 грн. за 1 т;
Мв – маса викиду в атмосферу, т/рік.
Розраховуємо фактичні збитки:
Зф = 1,35 · 1,25 (7000 · 53 + 5000 · 242 + 8000 · 132) = 4456530 грн.
Аналогічно знаходимо можливі збитки за цією ж формулою, використовуючи концентрацію, яка буде після спорудження очисних пристроїв:
Зм = 1,35 · 1,25 (2000 · 53 + 1000 · 242 + 3000 · 132) = 1257360 грн.
Визначаємо еколого-економічний результат за формулою 5.2:
Р = Зф – Зм = 4456530 – 1257360 = 3199170 грн.
Щоб визначити витрати на впровадження природоохоронного заходу, спочатку розраховуємо нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень за формулою 5.5:
Ен = 1/ Тн = 1/ 7 = 0,14.
Витрати визначаємо за формулою 5.4:
В = С + ЕнК = 500000 + 0,14 1500000 = 710000 грн.
Ефективність від впровадження природоохоронного заходу визначаємо за формулою 5.1:
Е = Р – В = 3199170 – 710000 = 2489170 грн.
Висновки
Впровадження очисного пристрою для підприємства є економічно вигідним.
Завдання 5.3
Завод з виробництва азотних добрив скидає в р. Сіверський Донець 6 тис. т амонійного азоту, 3 тис. т нітратів, 2 тис. т нітритів. Зниження викидів можна досягти завдяки впровадженню нової технологічної лінії (вартість впровадженн – 2 млн. грн., експлуатаційні витрати – 0,5 млн. грн. на рік) – до 2 тис. т амонійного азоту, 0,5 тис. т нітратів, 0,2 тис. т нітритів.
Підрахувати економічну ефективність впровадження нової технологічної лінії, якщо відомо, що витрати на її впровадження та експлуатацію окупляться за 10 років (1 варіант).
Вихідні дані для розрахунку наведені в додатку Е.
Для розрахунку економічної ефективності необхідно використовувати дані регіонів, в яких здійснюються природоохоронні заходи:
варіанти 1, 3, 9 – Сіверський Донець;
варіанти 2, 4, 6, 8 – Дніпро (Каховський гідровузол до Чорного моря);
варіант 7, 5, 10 – Південний Буг.