- •Екзаменаційний білет №2
- •Практичне завдання
- •Екзаменаційний білет №3
- •Екзаменаційний білет №4
- •Екзаменаційний білет №5
- •Екзаменаційний білет №6
- •Екзаменаційний білет №8
- •Екзаменаційний білет №9
- •Екзаменаційний білет №10
- •Екзаменаційний білет №11
- •Екзаменаційний білет №12
- •Екзаменаційний білет №13
- •Екзаменаційний білет №14
- •Ситуація
- •Завдання
- •Екзаменаційний білет №15
- •Запитання:
- •Екзаменаційний білет №16
- •Екзаменаційний білет №17
- •Екзаменаційний білет №18
- •Екзаменаційний білет №19
- •Екзаменаційний білет №20
- •Екзаменаційний білет №21
- •Екзаменаційний білет №22
- •Екзаменаційний білет №23
- •Екзаменаційний білет №24
- •Екзаменаційний білет №25
Екзаменаційний білет №5
Практичне завдання (10 балів)
Розв’яжіть у письмовому вигляді ситуацію:
У фірму "Мода-стиль" на постійну роботу потрібен модельєр. З цією метою провели конкурс, що передбачав співбесіду та психологічні тести. У результаті відбору конкурсантів визначились з трьома претендентами:
1) талановитий модельєр — людина комунікабельна, але не має трудового досвіду;
2) жінка, яка є майстром своєї справи, вміє працювати з людьми, має міжнародні дипломи;
3) майстер, котрому подобається його робота, але тести свідчать, що ця людина конфліктна.
Перед керівником постає запитання: кого прийняти?
Тестові завдання (10 балів):
Відкритого типу
1. Економічність |
2. Комунікаційний процесс |
3. Неформальні комунікації |
4. Спеціальний комітет |
Одиничний вибір
В якій послідовності розташовуються етапи процесу прийняття рішення:
1) діагноз проблеми, формулювання обмежень і критеріїв для прийняття рішень, виявлення альтернатив, зворотний зв'язок, оцінювання альтернатив, кінцевий вибір;
2) діагноз проблеми, виявлення альтернатив, формулювання обмежень та критеріїв для прийняття рішень, оцінювання альтернатив, зворотний зв'язок, кінцевий вибір;
3) діагноз проблеми, формулювання обмежень і критеріїв з метою прийняття рішень, оцінювання та виявлення альтернатив, кінцевий вибір, зворотний зв'язок;
4) виявлення альтернатив, формулювання обмежень та критеріїв з метою прийняття рішень, діагноз проблеми, оцінювання альтернатив, кінцевий вибір, зворотний зв'язок?
Екзаменаційний білет №6
Практичне завдання (10 балів):
Розв’яжіть у письмовому вигляді ситуацію:
У 2005—2007 рр. фірма N. що займалася продажем побутової техніки" дотримувалася стратегії обмеженого зростання. Керівництво застосовувало тверді ставки окладів, директор безпосередні вказівки передавав начальникам відділів, у фірмі мав місце бюрократичний стиль управління. Але потім відбулася зміна керівництва. На фірмі почалися хвилювання.
Новий молодий директор пропонує інший шлях розвитку: перейти на продаж комп'ютерів та оргтехніки, тобто вийти на новий сегмент ринку, при цьому не тільки зберегти показники прибутковості, а й збільшити їх. Щодо персоналу, то керівництво планує застосувати нові методи заохочення працівників, а саме; залучити підлеглих до процесу прийняття рішень, показати перспективи кар'єрного зростання. Новий директор хоче розширити систему функціональних зв'язків, окрім того, він приділяє значну увагу професійним тренінгам і робить ставку на менеджерів середньої лапки. Працівники, які працювали раніше, занепокоєні, чи не загрожує їм звільнення за нового директора, якими методами він керуватиметься і чи доцільна взагалі ця нова стратегія.
Якими були б ваші подальші дії на місці керівника, чи додержувалися б ви цієї самої стратегії? Як оціните ситуацію з позицій працівників фірми?
Тестові завдання (10 балів):
Відкритого типу
1. Конкурентоспроможність |
2. Комунікація |
3. Усні комунікації |
4. Постійний комітет |
Одиничний вибір
1. У чому полягає сутність критерію коефіцієнта оптимізму (критерій Гурвіца):
1) оптимізація не виграшів (прибуток, дохід, обсяг обороту, частка ринку тощо), а втрачених можливостей (неотримані прибуток, дохід, обсяг обороту, частка ринку тощо) або ризиків, які намагаються мінімізувати;
2) досягнення максимального результату в умовах, коли сподівання особи, яка приймає рішення, пов'язані виключно з оптимістичним сценарієм розгортання подій;
3) вибір найліпшої альтернативи, якщо настання тих чи інших умов їх реалізації є випадковим явищем;
4) урахувапня рівня оптимізму особи, котра приймає рішення, і таким чином досягнення більшого ступеня адекватності алгоритму розрахунків кінцевих результатів реалізації альтернатив та відчуттів (інтуїції, сподівань) особи, яка здійснює ці розрахунки?
Екзаменаційний білет №7
Практичне завдання (10 балів):
Розв’яжіть у письмовому вигляді ситуацію:
Ситуація для аналізу
"Валянок" — фірма з виготовлення валянок. Ви — менеджер цієї організації. Вона колись мала великі темпи зростання. На ринку країни в неї не було конкурентів, але потім з'явились. Причому кожна з фірм-конкурентів має ефективніші плани розвитку, ніж ваша. Виробництво підприємства "Валянок" почало зменшуватися, якість продукції погіршилася, висококваліфіковані працівники звільнилися у зв'язку з невисокою заробітною платою і великими обсягами роботи; продукція втратила конкурентоспроможність на ринку взуття. Ви працюєте у фірмі тільки тиждень. Завдання
1. Запропонуйте примітивну модель стратегічного плану, щоб вивести фірму з майже кризового становища.
2. Оцініть обрану модель з погляду ефективності та ризикованості застосування.
Тестові завдання (10 балів):
Відкритого типу
1. Часткова продуктивність |
2. Інформація |
3. Письмові комунікації |
4. Влада |
Одиничний вибір
Критерій жалю (критерій Севіджа) має на меті:
1) вибір найліпшої з альтернатив, якщо настання тих чи інших умов їх реалізації є явищем випадковим;
2) досягнення максимального результату в умовах, коли сподівання особи, яка приймає рішення, пов'язані виключно з оптимістичним сценарієм розгортання подій;
3) оптимізація не виграшів (прибуток, дохід, обсяг обороту, частка рипку тощо), а втрачених можливостей (неотримані прибуток, дохід, обсяг обороту, частка ринку тощо) або ризиків, які намагаються мінімізувати;
4) урахування рівня оптимізму особи, котра приймає рішення, і таким чипом досягнення більшого ступеня адекватності алгоритму розрахунків кінцевих результатів реалізації альтернатив та відчуттів (інтуїції, сподівапь) особи, яка їх здійснює.