- •Інформаційні системи і технології
- •Тема I. Інформаційні системи і технології. Основні відомості 7
- •Тема V. Комп’ютерні мережі 54
- •Тема VI. НОвІтні інформаційні технології 63
- •Тема I. Інформаційні системи і технології. Основні відомості Лекція 1. Основні поняття теорії інформаційних систем
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Лекція 2.Класифікаціяінформаційнихсистем Основні ознаки класифікації
- •Призначення інформаційних систем
- •Вид діяльності
- •Структура апаратних засобів
- •Режими роботи інформаційних систем
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Лекція 3. Структура інформаційного процесу
- •Класифікація моделей інформаційних технологій
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Лекція 4. Графічні моделі Схеми інформаційних процесів
- •Система умовних позначень
- •Узагальнені структурні інформаційно-часові схеми
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Лекція 5. Характеристики інформаційних систем
- •Споживчі характеристики інформаційних систем
- •Часові характеристики інформаційних систем
- •Якісні показники інформаційних процесів
- •Економічна ефективність інформаційної системи
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Тема іі. Забезпечення надійності інформаційних систем Лекція 6. Надійність інформаційних систем Основні поняття теорії надійності
- •Задачі і методи аналізу надійності
- •Надійність складних систем
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Лекція 7. Розрахунок показників надійності Показники надійності системи
- •Методика розрахунку імовірності працездатності системи
- •Метод прямого перебору
- •Аналітичний метод
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Тема ііі. Проектування інформаційних систем Лекція 8.Структура інформаційних систем
- •Інформаційна система як об’єкт проектування
- •Задачі проектування інформаційних систем
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Ескізний проект
- •Технічний проект
- •Робоча документація
- •Впровадження в дію
- •Супровід системи
- •Склад і формування вимог до системи
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Лекція 10. Оцінка доцільності створення інформаційної системи
- •Ефект створення інформаційної системи
- •Моделі оцінювання граничного ефекту
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Тема іv.Бази даних Лекція 11. Системи управління базами даних (субд)
- •Етапи розвитку баз даних
- •Архітектура систем баз даних
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Підтримка мов бд
- •Користувачі бази даних
- •Моделі даних
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Лекція 13. Реляційна база даних.
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Лекція 14. Структурована мова запитів sql
- •Основні оператори визначення даних
- •Основні ключові слова-дієслова
- •Табличні вирази
- •Основні правила використання мови sql
- •Приклади використання мови запитів sql
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Тема V. Комп’ютерні мережі Лекція 15. Мережні технології передачі даних Основні поняття мережних технологій
- •Комутація каналів
- •Комутація повідомлень
- •Комутація пакетів
- •Порівняльний аналіз методів комутації
- •Час доставки повідомлень
- •Ступінь використання каналів зв’язку
- •Області застосування різних методів комутації
- •Класифікація комп’ютерних мереж
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Лекція 16.Мережі на основі персональних комп’ютерів Локальні комп’ютерні мережі
- •Однорангові мережі
- •Мережі на основі сервера
- •Комбіновані мережі
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Тема VI. НОвІтні інформаційні технології Лекція 17. Експертні системи (ес) Призначення експертних систем
- •Структура експертних систем
- •Формалізація знань
- •Тип рослини – трав'янисті
- •Додаткова інформація бази знань
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Людмила Всеволодівна Філіпович інформаційні системи і технології Конспект лекцій
Формалізація знань
Важливим етапом при створенні бази знань є етап надбання знань. На цьому етапі різноманітний набір фактів про деякий предмет має бути представлений у вигляді деякої узагальненої структури. Одним із найпростіших способів уявлення фактів є структура дерево рішень. Використання дерева рішень ефективно там, де знання подаються у вигляді правил.
Наведемо приклад структуризації знань у вигляді дерева рішень для того, щоб проілюструвати, як знання про конкретну область можуть бути формалізовані до рівня структури бази знань деякої експертної системи.
Задача полягає в тому, щоб, базуючись на знаннях експерта в області ботаніки, з’ясувати тип деякої рослини.
На рис. 17.2 у вигляді діаграми наведено дерево рішень, яке являє собою низку запитань і відповіді експерта на них.
деревинне
зелене
Тип рослини – трав'янисті
стелеться
стоїть прямо
Тип
рослини – ліанові
Так
Ні
Тип
рослини – чагарникові Тип
рослини – дерево
Рис. 17.2. Структура фактів «дерево рішень»
Формування правил на основі дерева рішень
На прикладі задачі про ідентифікацію типу рослини розглянемо, як дерево рішень можна уявити у вигляді правил.
Першим етапом формування правил є переведення дерева рішень із питань-відповідей у твердження-факти.
Графічно цей етап зображено на рис. 17.3.
Всі твердження визначаються реченнями, які складаються із: <атрибуту>, <предиката>, <значення>.
Наприклад:
<тип рослини> <є> <дерево>
<стебло> <є> <зелене>
Стебло зелене Стебло деревне
Стан стебла – пряме Стан стебла – стелеться
Основне стебло Основне стебло
– одне – декілька
Рис. 17.3. Формування правил структури дерева рішень
Атрибут – це ключове слово або фраза, яка описує деяку якість, про яку бажано знайти інформацію
Предикат – це елемент, який вказує на відношення між атрибутом і його значенням.
Значення – це опис, призначений атрибутові.
Якщо припустити, що на цьому етапі існує тільки одне відношення – Є, то всі факти для дерева рішень можна уявити набором речень (табл.12.).
Таблиця 17.1. Множина фактів
-
Атрибут
Предикат
Значення
Тип рослини
Є
Трав’янисті
Дерево
Чагарникові
Ліанові
Стебло
Є
Зелене
Деревне
Стан стебла
Є
Пряме
Стелеться
Основне стебло
Є
Один
Декілька
Несуперечлива підмножина цих фактів складає базу даних експертної системи.
Рішення будь-якої задачі можна отримати за допомогою правил, на основі яких формується база знань. Правила дерева рішень базуються на таких принципах:
кожна гілка дерева рішень від початку до кінця утворює правило;
речення в дереві рішень до стрілки утворюють умовну частину правила, а після стрілки – висновок правила;
гілка, яка немає висновку, не може бути правилом;
кожне речення умовної частини правила являє собою кон’юнктивний член, тобто речення з’єднуються логічною кон’юнкцією (І).
Наприклад:
ЯКЩО стебло Є деревне
І стан Є пряме
І основне стебло Є один
ТО тип рослини Є дерево