Реферати

1. Новаторство роману „Люборацькі” А. Свидницького.

2. Поетична творчість А. Свидницького.

Питання для самоконтролю

1. Чому автор визначив жанр роману „Люборацькі” як „сімейна хроніка”?

2. Визначте основні мотиви лірики поета.

Ррекомендована література

1. М. Грушевський. Історія української літератури: В 5 т. –К.: Наукова думка, 1993-1995.

2. С. Єфремов. Історія українського письменства. –К.: Femina, 1995.

3. Зеров М. Твори: в 2-х т. – Т. 2. – К., 1990

4. Фігурна Н. Проблема української жінки (на матеріалі роману А. Свидницького „Люборацькі”) // Слово і час. – 1999. – №11. – С.14–17.

5. Жук Н. Анатолій Свидницький: Нарис життя і творчості. – К., 1987.

6. Українське слово: Хрестоматія української літератури і літературної критики. – К.: Рось, 1994–96.– Кн. 1–4.

7. Українська література: Посібник для старшокласників і абітурієнтів / За ред. М. К. Наєнка. – К.: Либідь, 1995.

Олекса Строженко

Ключові проблеми. Біографія. Творчий шлях. Фольклорна основа циклу оповідань “З народних уст” (“Вчи лінивого…”, “Се така баба…”, “Жонатий чорт” та ін.). Українські оповідання родинно-патріархальної тематики (“Матусине благословення”). Гоголівські традиції в оповіданнях про запорозьку давнину (“Кіндрат Бубненко-Швидкий”, “Межигірський дід”, “Закоханий чорт” та ін.). “Вуси” та “Голка”: соціальне звучання, гумористичні й сатиричні прийоми творення образів. Незакінчена повість “Марко Проклятий” – поєднання історичної тематики з фольклорно-легендарними мотивами, Гуманістична спрямованість моралізаторської ідеї твору та особливості втілення її в художню форму. Драматургічний доробок О.Стороженка (оглядово). Твори письменника російською мовою (на сам. опрацюв.). Внесок О.Стороженка в розвиток української прози.

Реферати

1. Проблема помсти й милосердя і творах О. Стороженка „Марко Проклятий” і Т. Шевченка„Гайдамаки”.

2. Українське козацтво у творчості Олекси Стороженка

3. Народна демонологія у творах Олекси Стороженка.

. Питання для самоконтролю

1. Чому деякі критики зарахували О. Стороженка до консервативних романтиків?

2. Засновником якої школи в літературі є О. Стороженко?

3. У чому виявилося продовження традицій Г. Квітки-Основ'яненка у творчості О. Стороженка?

Рекомендована література

1. М. Грушевський. Історія української літератури: В 5 т. –К.: Наукова думка, 1993-1995.

2. С. Єфремов. Історія українського письменства. –К.: Femina, 1995. – С. 402– 403.

3. Історія української літератури у 8-и т. – Т.3. – К., 1068.

4. Павличко С. Теорія літератури. – К., 2003. – С.589 – 611.

5. Нахлік Є. Українська романтична проза 20-60-х років ХІХст. – К., 1988. – 320 с.

6. Українська література: Посібник для старшокласників і абітурієнтів / За ред. М. К. Наєнка. – К.: Либідь, 1995.

7. Хропко П. Яскравий представник романтичної прози // Диво слово. – 1995. – 38. – С.28-32.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Навчальна програма курсу передбачає самостійну роботу студентів, мета якої – формування пізнавальної активності студентів, засвоєння ними основних умінь та навичок роботи з навчальними матеріалами, поглиблення та розширення вже здобутих знань, підвищення рівня організованості студентів тощо.

Сучасні освітні технології, що базуються на використанні комп'ютерів, аудіовізуальних матеріалів тощо, дозволяють значно активізувати процес сприйняття інформації, сприяють більш якісному засвоєнню інформаційного матеріалу та формуванню глибоких знань.

Але найбільш ефективним способом навчальної діяльності є робота з літературними джерелами та першоджерелами. Досвід показує, що студенти не достатньо володіють уміннями орієнтуватися в літературі з гуманітарних наук, самостійно вилучати необхідну інформацію і належним чином її оформляти.

Тому самостійна робота має на меті поглиблення знань студентів з тих тем, які вони вивчають на лекційних та семінарських заняттях, а також самостійне опрацювання літературних творів, першоджерел та окремих проблем і питань відповідно до програми курсу.

Основними напрямами самостійної роботи студентів можна визначити:

• вивчення наукової монографічної літератури, у якій досліджується різноманітна проблематика з курсу;

• робота з мемуарною та епістолярною літературою відомих письменників, літературних критиків, громадсько-культурних діячів, з науковими статтями у фахових часописах („Слово і час”, „Дивослово”, „Всесвіт”, „Українська мова і література”);

• опрацювання і використання довідкової літератури (енциклопедії, словники, тематичні довідники тощо);

• робота з бібліотечними каталогами, відбір найважливіших джерел в контексті проблем, що вивчається та їх конспектування.

Завдання для самостійної роботи можуть даватися під час аудиторних занять та консультацій. Крім того перелік завдань для самостійної роботи визначений до кожного семінарського заняття.

Для підвищення ефективності самостійної роботи студенти повинні набути навичок раціонального читання літературних джерел. Досить корисними можуть бути допоміжні матеріали до видань. Тому студентам необхідно навчитись використовувати всю інформацію з усіх структурних елементів книги: відомостей про автора, вступної статті, післямови. Коментарів, списків літератури тощо. Інформаційну цінність видань підвищують списки літератури, які дають можливість підібрати додаткову літературу з даної тематики.

Опрацьовуючи наукові праці та необхідну літературу, студенти мають використовувати такий вид роботи як конспектування рекомендованих джерел. Це сприяє глибшому засвоєнню матеріалу та оволодінню науково-понятійним апаратом. Існує декілька форм ведення записів – план (простий і розгорнутий), виписки, тези, анотації, резюме, конспект. Вибір форми конспектування – виклад тексту, розширений план чи цитатне конспектування – визначає сам студент.

Можна порадити студентам для систематизації даних, використовувати систем карток. Їх перевага полягає в тому. що кожна довідка реєструється окремо, може бути легко знайдена і дозволяє по різному групувати матеріал. Заносячи довідковий матеріал в картку внизу слід записати назву джерела, вгорі заголовок зі вказівкою того, де матеріал може бути використаний.

Працюючи з довідковими матеріалами студенти повинні навчитися знаходити необхідні матеріали, порівнювати визначення, звертати увагу на авторство статті, на зміст наукової дискусії. Потрібно звертати увагу на рік видання енциклопедії, довідника, вміти виділяти тенденцію у визначення того чи іншого поняття, описовість чи аналітичний характер визначення, повноту охоплення явища тощо. Слід мати на увазі, що використовуючи довідково-статистичні видання, бажано звертатися до найновіших.

Студентам варто звернути увагу на роботу з новими надходженнями до бібліотек, картотеками нових надходжень, з довідковою інформації про нові видання в засобах масової інформації.

Вивченню нового курсу сприятиме ознайомлення з матеріалами фахових журналів та Інтернет-сайтів. Найновіший інформаційний матеріал допомагає студентові у вивченні курсу з урахуванням результатів останніх досліджень.

Завдання для самостійної роботи передбачають підготовку реферативного повідомлення чи доповіді. Це може бути огляд певної групи публікацій, аналіз окремої книги чи журнальної статті. Студент сам може запропонувати тему такого виступу чи повідомлення. Проте, студентові слід мати на увазі, що реферуючи статтю чи книгу, він повинен адекватно передавати позицію автора. Для цього слід уважно проаналізувати вступну частину праці або передмову до видання, висновки до розділів видання та загальні висновки до праці. З ними слід зіставити власні спостереження. Для цього студентові необхідно звернути увагу на рецензії, вміщені в науковому виданні, що допоможе навчитися формулювати власні висновки щодо прочитаної монографії чи статті.

Схема підготовки реферату така: читання вихідного тексту – його аналіз – вибір інформативних фрагментів їх узагальнення – створення нового тексту(реферату). На останньому етапі здійснюється синтезування виділеної інформації та завершується оформлення тексту реферату. Виклад має бути цілісним і логічним. Розгляд кожного пункту плану доцільно завершувати узагальненням.