Питання для самоконтролю.

1. Чому Г. Квітка-Основ'яненко вважається засновником нової української прози?

2. В чому полягає значення творчості письменника для розвитку української драматургії?

3. Поясніть сутність естетичної позиції письменника.

Рекомендована література

1. Nota Bene: літературознавчий словник-довідник. – К.: ВЦ “Академія”, 1997.

2. В. Є. Шубравський. Від Котляревського до Шевченка. Проблема народності української літератури. – К.: Радянський письменник, 1976.

3. Гр. Квітка-Основ'яненко. Твори в 2-х томах. – Київ: „Дніпро” 1978.

4. Задорожна Л. Філософський концепт ”Салдацького патрету” Г. Квітки-Основ'яненка // Українська мова та література. – 1998. – №18. – С. 1-3.

5. Історія української літературної критики та літературознавства: Хрестоматія. – К.: Либідь, 1996.– Кн. 1–3.

6. Літературна критика на Україні першої половини XІX ст. – К.: Наукова думка, 1984.

7. М. Грушевський. Історія української літератури: В 5 т. –К.: Наукова думка, 1993-1995.

8. М. К. Наєнко. Романтичний епос: Ефект романтизму і українська література. – 2-е вид. – К.: Просвіта, 2000.

9. Н. Калиниченко. Українська література ХІХ ст.: напрямки, течії. – К.: Наукова думка, 1977.

10. П. Одарченко. Українська література: Збірник вибраних статей. – К.: Смолоскип, 1995.

11. С. Єфремов. Історія українського письменства. –К.: Femina, 1995.

12. Українська література: Посібник для старшокласників і абітурієнтів / За ред. М. К. Наєнка. – К.: Либідь, 1995.

13. Українське слово: Хрестоматія української літератури і літературної критики. – К.: Рось, 1994–96.– Кн. 1–4.

Семінар 3

Жанр байки в українській літературі

ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.

(проект)

ПЛАН

1. Шляхи розвитку української реалістичної байки.

2. Байкарська творчість П.Гулака-Артемовського (1790 – 1865):

а) байка-казка “Пан та Собака” як зразок української класичної байки;

б) жанрові різновиди байок: байка-приказка, байка-побрехенька;

в) поєднання в критичного начала з побутово-етнографічним у байках П.Гулака-Артемовського.

3. Творчість П.Білецького-Носенка (1774 – 1856).

4. Байкарська творчість Л.Боровиковського (1808 – 1889):

а) байки побутового змісту;

б) національна своєрідність байок Л.Боровиковського.

5. Байкарська творчість Є. Гребінки:

а)збірка “Малороссийские приказки”;

б)суспільно-сатиричне спрямування байок;

в) художні особливості: деталі побуту, пейзаж, народний гумор, манера розповіді.

6. Л.Глібов-байкопис (1827-1893)у 40—60-х ХІХ ст. (заг. х-ка):

а) традиційність і новаторство байок;

б) оригінальність у використанні класичних сюжетів (“Коник-стрибунець”, “Ґава і Лисиця”, ін.);

в) орієнтація на реально-предметне зображення народного життя, актуальність творів("Вовк та Ягня”, “Мірошник”, “Щука”, “Ведмідь-пасічник”, “Громада” та ін.);

г) національно-народний і локальний колорит байок Глібова, ліричність стилю, ритміко-інтонаційна специфіка.

д)значення байкарської спадщини письменника.

Реферати

1. Ґенеза жанру байки у світовій літературі.

2. Новаторський характер форми і змісту байок Л. Глібова.

3. Вплив поетики народної пісні на формування романтичного світобачення і стилю Л. Боровиковського.

Основні поняття та терміни: байка-казка, байка-побрехенька, байка-приказка, народний гумор, локальний колорит, національна своєрідність, традиційність і новаторство байок.