Орієнтовні питання для поточного та підсумкового контролю іі курс (3 семестр)

1. Роль І. П. Котляревського у розвитку української літератури.

2. Т. Шевченко, М. Вороний і О. Білецький про І. Котляревського.

3. Ідейна основа поеми І. Котляревського "Енеїда".

4. Позиція автора "Енеїди" щодо змалювання війни між троянцями і греками та між троянцями і рутульцями.

5. Де і як автор "Енеїди" висловлює свої погляди письменника-громадянина?

6. Схарактеризуйте жіночі образи поеми "Енеїда".

7. Чому на відміну від інших переробок "Енеїди" твір І. Котляревського завоював безсмертя?

8. Історія видання "Енеїди" І. Котляревського.

9. І. Котляревський і Перша вітчизняна війна 1812 р.

10. І. Котляревський і декабристи.

11. Драматичні твори І. Котляревського.

12. Проблематика п’єси "Наталка Полтавка".

13. І. Котляревський і М. Щепкін.

14. Харківська школа романтиків. Де і коли виникла?

15. Левко Боровиковський. Його місце в історії української літератури.

16. Микола Костомаров і українська література.

17. Віктор Забіла і Михайло Петренко – представники українського романтизму.

18. Еволюція творчості Т. Шевченка від 30-х до 60-х рр. XIX ст.

19. "Кобзар" Т. Шевченка, виданий 1840 р. Історія видання.

20. "Катерина" – соціальна поема Т. Шевченка про трагедію жінки.

21. "Конотопська відьма" Г. Квітки-Основ’яненка – художнє трактування національних міфологем.

22. "Щоденник" Т. Шевченка – пам’ятка літературної та соціально-філософської свідомості письменника.

23. Актуальність інвективи "Кавказ" Т. Шевченка.

24. Байкарство Є. Гребінки та П. Гулака-Артемовського.

25. Біблійні мотиви у поезії Т. Шевченка.

26. Білінгвність Г. Квітки-Основ’яненка та Є. Гребінки: пошуки іманентних основ таланту в російськомовному варіанті літератури.

27. Джерела античної та барокової традицій у поемі П. Котляревського "Енеїда". Віднаходження перспективного напряму в українській літературі.

28. Заснування українського театру нового типу: "Наталка Полтавка" та "Москаль-чарівник" П. Котляревського.

29. Значення діяльності "Руської трійці" в українській літературі та культурі І пол. ХІХ ст. (М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич).

30. Значення Кирило-Мефодіївського братства, його роль у формуванні національної концепції українства.

31. Історична проза М. Гоголя ("Тарас Бульба").

32. Історична та художня правда поеми Т. Шевченка "Гайдамаки".

33. Культурний контекст та передумови виникнення нової української літератури.

34. Лірика А. Метлинського (Могили) та М. Костомарова (Галки).

35. Лірика Л. Боровиковського.

36. Народницька концепція нової української літератури.

37. Національний колорит збірок "Арабески" та "Миргород" М. Гоголя, його вплив на українських письменників та на російських ("натуральна школа").

38. Організаторська діяльність Є. Гребінки та Г. Квітки-Основ’яненка для розширення можливостей нової української літератури.

39. Переборення "котляревщини" у творчості І. Котляревського та його епігонів – Я. Кухаренка, П. Білецького-Носенка, К. Думитрашка та ін.

40. Постать Т. Шевченка в українській літературі та в національній свідомості.

41. Просвітницько-реалістичні принципи "Малоросских повестей" Г. Квітки-Основ’яненка,. Гумористичні оповідання й повісті: "Салдацький патрет", "Мертвецький великдень" та ін. – поєднання в них реалізму та фантастики.

42. Рання творчість Т. Шевченка (романтична тональність балад "Причинна", "Тополя", "Лілея" та ін.).

43. Романтичний колорит та особливості стилю "Вечорів на хуторі поблизу Диканьки" М Гоголя. Завершення традиції українського бароко.

44. Російськомовна проза Т. Шевченка (на вибір).

45. Специфіка нової української літератури у порівнянні з давньою.

46. Стильові тенденції раннього етапу нової української літератури.

47. Творчість Т. Шевченка останніх років життя.

48. Творчість Т. Шевченка періоду "Трьох літ".

49. Творчість Т. Шевченка періоду заслання.

50. Формування періодики на початках нової української літератури.

51. Характеристика естетичної платформи Харківської школи романтиків (І. Срезневський, Л. Боровиковський, А. Метлинський, М. Костомаров, М. Петренко, В. Забіла та ін.). Аналіз поезій.

52. Цикл поезій "В казематі".

53. Літературна та національно-суспільна ситуація в Україні ІІ пол. ХІХ ст.

54. Народницькі імперативи в українській літературі ІІ пол. ХІХ ст.

55. Діяльність “Громади”, “Просвіти”, “Руської бесіди”, їхній вплив на українську літературу.

56. Українська періодика ІІ пол. ХІХ ст., її зв’язок з художньою літературою.

57. Естетичні засади реалізму, його поширення в українській літературі.

58. Співіснування реалізму та романтизму в українській літературі ІІ пол. ХІХ ст.

59. Поезія П. Куліша від зб. “Досвідки” до зб. “Хуторна поезія” і “Дзвін”.

60. Мала проза П. Куліша – поєднання етнографічного реалізму з аналітичним.

61. “Чорна рада” П. Куліша – перший соціально-історичний роман в прозі нової української літератури.

62. Побутові мотиви оповідань О. Стороженка.

63. “Марко Проклятий” О. Стороженка – заснування “химерної прози” в українській літературі.

64. Поезія пошевченківської доби, спроба вивільнення її з-під впливу лірики Т. Шевченка.

65. Жанрові пошуки С. Руданською.

66. Ліризація байки Л. Глібова.

67. Соціальна заангажованість віршів П. Грабовського, І. Манжури та ін.

68. Творчість “непрівітаного співця” Я. Щоголева

69. Еволюція Ю. Федьковича як поета.

70. Романтизація гуцулів у прозі Ю. Федьковича (“Люба-згуба”, “Серце не повчити”, “Три як рідні брати” тощо).

71. “Люборацькі” А. Свидницького – перший в українській літературі соціально-психологічний роман.

72. Ганна Барвінок – представниця соціальної, етнографічно-побутової прози.

73. Антикріпосницька спрямованість “Народних оповідань” Марка Вовчка.

74. Бунтарські мотиви соціально-психологічної повісті Марка Вовчка “Інститутка”.

75. Ідейне багатство історичної повісті Марка Вовчка “Маруся”.

76. Переосмислення народної казки (“Дев’ять братів і десята сестриця Галя”) та легенди (“Кармелюк”) у творчості Марка Вовчка.

77. Російськомовна проза Марка Вовчка.

78. Повість “Товаришки” Олени Пчілки – перші паростки феміністичної прози в українській літературі.

79. Порівняльна характеристика “жіночої” прози Ганни Барвінок, Марка Вовчка, Олени Пчілки.

80. Художній аналіз руїни української сім’ї в романі А. Свидницького “Люборацькі”.

81. Історична правда та ідеал українства у романі П. Куліша “Чорна Рада”.

82. “Основа” – перший україномовний журнал у ХІХ ст.

83. Народоцентрична основа нової української літератури.

84. Суперечливість естетичних та суспільно-політичних поглядів П. Куліша.