Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

book03

.pdf
Скачиваний:
9
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
3.11 Mб
Скачать

Глава 3. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

вання (11,1 рази), легкої промисловості (12,6 рази) і сільського господарс-

тва (12,9 рази), а в цілому по економіці України зменшення складає 3 рази.

Особливо небезпечними для майбутнього економіки України є нега-

тивні тенденції в машинобудуванні, яке має визначальний вплив на довго-

строкові тенденції економічного зростання і на можливості формування сучасної структури економіки в цілому. Вести мову про сталу траєкторію економічного підйому і, головне, про сучасну технологічну базу нашої економічної системи без сучасного машинобудування неможливо.

Про неефективність виробничого потенціалу нашої країни свідчить і характеристика технологічної бази її розвитку. Для цього використаємо аналіз технологічних укладів національної економіки.

В Україні на сьогодні можна виділити такі галузі промисловості для представлення технологічних укладів:

третій технологічний уклад - теплові електростанції, паливна про-

мисловість, вугільна промисловість, чорна металургія, промисловість ме-

талевих конструкцій, промисловість будівельних матеріалів, скляна і фар-

форо-фаянсова промисловість;

четвертий технологічний уклад - кольорова металургія, хімічна і нафтохімічна промисловість, машинобудування (без електротехнічної про-

мисловості), автомобільна промисловість, тракторне і сільськогосподарсь-

ке машинобудування, будівельно-шляхове і комунальне машинобудуван-

ня, машинобудування для легкої і харчової промисловості (без побутових приладів), виробництво сантехнічного та газового устаткування, суднобу-

дівна промисловість, ремонт машин і устаткування, деревообробна та це-

люлозно-паперова, легка промисловість, харчова промисловість, борош-

номельно-круп'яна і комбікормова промисловість;

п'ятий технологічний уклад - електротехнічна промисловість, верс-

татобудівна та інструментальна, приладобудування, виробництво побуто-

вих приладів і машин, авіаційна та космічна промисловість; хіміко-

59

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

фармацевтична промисловість, поліграфічна промисловість;

шостий технологічний уклад - мікробіологічна промисловість, ви-

робництво медичної техніки.

Найбільш передові технологічні уклади – п’ятий та шостий – у стру-

ктурі національної економіки України займають відповідно 5% та 1%.

3.3. Природно-ресурсний потенціал: сутність та характеристики

Природні ресурси - це всі ті елементи, властивості або результати функціонування природних систем, які використовуються або можуть бути використані в майбутньому для одержання сировини, палива, енергії, про-

довольства тощо. Крім того, на соціально-економічні системи впливають і природні умови, які хоча не використовуються безпосередньо у виробниц-

тві, але можуть полегшувати або ускладнювати функціонування господар-

ства. У зв'язку з розвитком науки й техніки усе більше природних умов одержують економічну оцінку і переходять у розряд природних ресурсів.

За оцінками економістів, із загального обсягу природно-ресурсного потенціалу України 44,4 % припадає на земельні ресурси, 28,3% - на міне-

ральні, 13,1% - на водні, 9,5% - на рекреаційні, 4,2% - на лісові, 0,5% - на біологічні.

На відміну від найбільших країн світу (Росія, США, Китай, Канада)

Україна не забезпечує себе повністю мінеральними ресурсами, проте має значний природно-ресурсний потенціал (5% природних ресурсів світу) і

щодо цього перебуває в більш вигідному положенні, ніж деякі економічно розвинені країни (Японія, Італія), які не мають подібної власної ресурсно-

мінеральної бази. На території нашої країни розміщується понад 7 тис.

розвіданих родовищ з 94 видів корисних копалин. Деякі із корисних копа-

лин мають світове значення: залізні та марганцеві руди (80% їхніх запасів

60

Глава 3. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

у Європі), кухонна сіль, кам’яне вугілля. Також країна має значні запаси бокситів, мідних руд, самородної сірки, калійної солі, ртуті, каолінів, гра-

фіту, флюсової сировини і вогнетривких глин, скляних пісків, бентонітів,

цементної сировини (див. табл. 3.5).

 

 

Таблиця 3.5.

Запаси корисних копалин України

 

 

 

Корисні копалини,

Промислові запаси

Забезпечення запа-

млн. т

 

сами, роки

Вугілля:

48 600

200

Кам'яне

16 800

буре

3 100

 

Торф

870

40—50

Залізна руда

27 400

90—100

Марганцева руда

2 200

90—100

Флюсові вапняки

2 847

60—70

Вогнетривкі глини

498

80—100

Первинні каоліни

326

75—85

Вторинні каоліни

94

30—35

Калійні солі

297

200

Кухонна сіль

9 170 000

100

Цементна сировина:

 

 

карбонатна

2 237

90—100

 

 

 

глиниста

559

 

Імпортну залежність Україна відчуває в поставках нафти, природно-

го газу, більшості руд кольорових металів, магнезиту, апатитів, фосфори-

тів, бентонітових глин, деревини тощо.

Одним із найбільш цінних ресурсів України є її земля. Наша країна за-

ймає надзвичайно вигідне географічне положення. Вона розташована на пе-

рехресті шляхів з Європи в Азію, з Північної Європи в Південну. Україна входить до шести країн світу з найбільшою величиною оброблюваних земель (США - 190 млн. га, Індія - 160, Росія – 130, Канада – 46, Казах-

стан - 38, Україна - 34 млн. га). За забезпеченістю ріллею в розрахунку на

61

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

одного жителя Україна має один з найвищих показників (наприклад, у Ве-

ликобританії цей показник становить 0,12 га, в Європі - 0,26, у світі - 0,29, в Україні - 0,65 га) (див. табл.3.6).

 

Земельні ресурси України

Таблиця 3.6.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальна

с/г

 

Показник

Забезпечення

 

земельна

угіддя, тис. га

с/г

населення

 

площа,

всього

 

рілля

освоєння

орними

 

тис. га

 

 

 

території

землями,

 

 

 

 

 

 

га/чол.

Україна

60355,0

407730

 

32989

0,69

0,65

Крим

2694,5

1774,2

 

1214,3

0,66

0,48

Вінницька

2651,4

2939,4

 

1776,7

0,77

0,92

Волинська

2014,4

1055,0

 

690,4

0,49

0,65

Дніпропетровська

3192,3

2510,3

 

2138,7

0,79

0,55

Донецька

2651,6

2034,8

 

1684,4

0,77

0,13

Житомирська

2880,8

1654,0

 

1307,3

0,55

0,85

Закарпатська

1275,3

453,3

 

192,6

0,36

0,15

Запорізька

2718,5

2242,5

 

1944,6

0,83

0,93

Івано-Франківська

1392,7

608,7

 

417,7

0,43

0,29

Київська

2894,3

1706,6

 

1441,8

0,59

0,74

Кіровоградська

2458,8

2044,6

 

1803,3

0,83

1,45

Луганська

2668,5

1884,4

 

1454,1

0,71

0,51

Львівська

2183,1

1263,2

 

864,8

0,58

0,31

Миколаївська

2463,0

2003,3

 

1715,6

0,81

1,28

Одеська

3331,3

2562,7

 

2081,0

0,77

0,77

Полтавська

2874,5

2182,5

 

1844,0

0,63

1,05

Рівненська

2005,2

927,9

 

669,4

0,46

0,58

Сумська

2383,9

1720,2

 

1380,8

0,73

0,96

Тернопільська

1382,4

1055,0

 

917,4

0,77

0,79

Харківська

3140,7

2412,3

 

1977,2

0,67

0,62

Херсонська

2841,4

1968,8

 

1757,5

0,69

1,48

Хмельницька

2062,9

1568,8

 

1354,5

0,76

0,89

Черкаська

2092,1

1454,5

 

1301,1

0,68

0,85

Чернівецька

809,6

472,6

 

338,6

0,58

0,36

Чернігівська

3191,8

2121,1

 

1540,2

0,66

1,09

62

Глава 3. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

3.4. Трудовий потенціал національної економіки України

Розвиток науки в новій соціально-економічній ситуації, пов’язаній з необхідністю переходу економіки на переважно інтенсивний шлях розвит-

ку, привів до зміни поглядів на місце людини в суспільному виробництві та виникнення у 80-х роках поняття «трудовий потенціал» як інтегральної динамічної системи, яка включає демографічну, економічну і соціальну підсистеми, об’єднані спільністю трудової діяльності. Впровадження в на-

уковий обіг поняття „трудовий потенціал” означало перегляд оцінки ролі особистості у виробничому процесі, визнання значення накопиченого в су-

спільстві інтелектуального та освітнього потенціалу.

За кількістю населення Україна займає друге місце у Європі. Близько половини населення нашої країни є економічно активним (табл. 3.7).

Таблиця 3.7.

Економічна активність населення за статтю та віковими групами у 2006 р.

 

Всього у

 

Відсотків за віковими групами

 

 

віці 15–70

15–24

25–29

30–34

35–39

40–49

50–59

60–70

Економічно

років, тис.

 

 

 

 

 

 

 

22245,4

13,8

12,6

12,5

12,0

26,8

17,1

5,2

активне насе-

лення:

 

 

 

 

 

 

 

 

жінки

10765,7

12,4

11,7

12,1

12,1

28,7

17,2

5,8

чоловіки

11479,7

15,2

13,4

12,9

11,8

25,1

17,1

4,5

зайняті:

20730,4

12,8

12,5

12,5

12,1

27,1

17,5

5,5

жінки

10054,8

П,2

11,6

12,0

12,3

28,9

17,7

6,3

чоловіки

10675,6

14,2

13,4

13,0

11,9

25,4

17,3

4,8

безробітні:

1515,0

28,6

13,6

12,6

9,6

23,6

11,9

0,1

жінки

710,9

28,6

12,8

13,6

9,0

26,4

9,6

чоловіки

804,1

28,7

14,2

11,7

10,2

21,1

14,0

0,1

В умовах активного розвитку «економіки знань» зростає роль освіти для поліпшення якості трудового потенціалу суспільства (див. табл. 3.8).

Рівень розвитку інтелектуальної компоненти країни великою мірою зумов-

лює його спроможність формувати інтелектуальну еліту як найактивніше

63

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

„ядро” суспільства, що виступає головним носієм та генератором знань,

передового науково-технічного, суспільного, політичного та іншого досві-

ду. Формування інтелектуальної еліти у всіх сферах діяльності сприяє під-

вищенню рівня освіченості, інтелектуалізації всього суспільства, а отже його здатності до сприйняття інновацій.

Таблиця 3.8.

Головні характеристики системи освіти за типами суспільств

Характеристики

Історично-економічні суспільства

 

 

аграрне

індустріальне

постіндустріальне

Розподіл

активного

 

 

 

населення, %:

 

 

 

сільське господарство

більше 40

10-20

менше 10

промисловість

5-25

більше 40

менше 20

сфера послуг

10-15

15-25

більше 50

Важливість

навчання

незначна

велика

дуже велика

населення

 

 

 

 

Обов’язкове навчан-

2-4

7-10

12 та більше

ня, роки

 

 

 

 

Частка ВВП, що виді-

менше 1

2-5

більше 6

ляється на

розвиток

 

 

 

освіти, %

 

 

 

 

Кількість

студентів

10-50

200-3000

більше 7000

ВНЗ на 100 тис. насе-

 

 

 

лення

 

 

 

 

Як видно з таблиці, різниця у характеристиках індустріального та постіндустріального суспільств дуже значна. В сучасних умовах, коли бі-

льшість розвинених країн знаходяться на шляху від індустріального до постіндустріального (та навіть інформаційного, „нового”) суспільства, від-

бувається переорієнтація економічних видатків держави на ринках праці,

збільшення частки фінансування освіти та підвищення кваліфікації кадрів,

подовження термінів навчання студентів, розширення спектру спеціально-

стей та дисциплін ВНЗ та професійних навчальних закладів.

64

Глава 3. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

З метою відображення зростаючого значення кваліфікованої праці та інтелектуальної діяльності для відтворення суспільного життя останнім ча-

сом у економічній думці активно використовуються поняття «людський капітал» як сукупність знань, здібностей і кваліфікації, здатність кваліфі-

кованої робочої сили створювати прибуток, та «інтелектуальний капітал» для характеристики інтелектуального потенціалу (див. рис. 3.3), застосова-

ного в економіці.

Інтелектуальний потенціал суспільства

 

 

 

 

 

 

 

 

Матеріальні форми

 

 

 

Нематеріальні форми

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інформаційні та ко-

 

Об’єкти інтелектуа-

Освіта

 

Наука

 

 

 

 

мунікаційні техноло-

 

льної власності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

гіїї

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

позашкільна

 

академічна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

комп’ютерні апаратні

 

літературні, художні та

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

засоби

 

наукові твори

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вузівська

 

 

 

 

 

 

 

 

дошкільна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

засоби передачі даних

 

виконавча діяльність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

галузева

 

 

 

 

 

артистів, звукозапис

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

загальна се-

 

 

 

 

 

програмні продукти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

наукові відкриття

редня

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

системне програмне

 

 

 

 

професійно-

 

 

 

 

промислові зразки

 

 

 

 

 

забезпечення

 

технічна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

інструментальне про-

 

товарні знаки, фірмові

вища

 

 

 

 

 

 

 

 

грамне забезпечення

 

найменування, комер-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ційні позначення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

післядипло-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

прикладне програмне

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

мна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

забезпечення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.3. Форми інтелектуального потенціалу суспільства

Застосування даних понять є визнанням того факту, що активізація творчих потенцій людини, розвиток висококваліфікованої робочої сили є

65

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

найефективнішим способом досягнення економічного зростання, найваж-

ливішим ресурсом як окремої корпорації, так і суспільства у цілому. На думку одного із фундаторів теорії людського капіталу П. Друкера, «най-

більш цінним капіталом компанії ХХ століття було її виробниче обладнан-

ня; в ХХІ столітті найбільш цінним капіталом компанії, як комерційної, так і некомерційної, стануть її працівники, які займаються інтелектуальною працею»6 .

3.5.Науково-технічний потенціал та його складові.

У1990 р. в Україні було зосереджено 6,5% світового науково-

технічного потенціалу при чисельності населення близько 0,1 % світової. З

кожної 1000 зайнятих 11 осіб працювали в науково-технічній сфері. У 2000 р. таке співвідношення становило вже 6 осіб на 1000 зайнятих, а у

2005 р. - 5 осіб. Динаміку чисельності працівників наукової сфери пока-

зано в таблиці 3.9.

Таблиця 3.9.

Динаміка чисельності працівників наукової сфери в Україні за 1990-2005 рр.

 

Загальна

Темпи

Чисель-

Темпи

Чисель-

Темпи

 

чисель-

змін

ність

змін

ність

змін

 

ність ви-

чисельно-

докторів

проти

кандидатів

чисельно-

Рік

конавців

сті

наук

поперед-

наук

сті

 

наукових

проти

в економі-

нього

в економі-

проти

 

та науко-

поперед-

ці

року (%)

ці

поперед-

 

во-техніч-

нього

(осіб)

 

(осіб)

нього

 

них робіт

року (%)

 

 

 

року (%)

 

(осіб)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1990

313079

-

 

-

 

-

1991

295010

94,2

8133

-

 

-

6 Drucker P.F. Management Challenges for the 21st Century, Harper Business, NY, 1999. - P.135

66

Глава 3. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

1992

248455

84,2

8797

108,2

 

-

1993

222127

89,4

9224

104,8

 

-

1994

207436

93,4

9441

102,4

 

-

1995

179799

86,7

9759

103,4

57610

-

1996

160103

-

9974

102,2

58132

100,9

1997

142532

89,0

10322

103,5

59332

102,1

1998

134413

94,3

10446

101,2

59703

100,6

1999

126045

93,8

10233

98,0

59547

99,8

2000

120773

95,8

10339

101,1

58741

98,7

2001

113341

93,9

10603

102,6

60647

103,3

2002

107447

92,2

11008

103,8

62673

103,3

2003

104841

97,6

11259

102,3

64372

102,7

2004

106603

101,7

11573

102,8

65839

102,3

2005

105512

96,2

12014

103,8

68291

103,7

2006

100206

95,0

12488

103,9

71893

105,3

За роки незалежності України чисельність виконавців наукових та науково-технічних робіт скоротилася з 313 тис. осіб у 1990 р. до 102 тис.

у 2006 р., тобто більше ніж втричі. Відбулося істотне скорочення чи-

сельності науковців найвищої кваліфікації (докторів і кандидатів наук) у

науковій сфері, хоча загальна чисельність їх в економіці України протя-

гом даного періоду майже щорічно збільшувалась: наука залишилася ца-

риною основної діяльності менш як для 50% від загальної чисельності фа-

хівців такого рівня. Оскільки майже 90% аспірантів та докторантів навча-

ються коштом державного бюджету, можна зробити висновок, що видатки держави на їх підготовку не трансформуються в наукові результати. У 1995 р. за рахунок держбюджету навчалося 96% аспірантів, а у 2004 р. -

вже 89%, частка докторантів незмінно становить 95%.

Важливим показником, що характеризує стан науково-технічного потенціалу, є обсяг видатків на науку і їхня питома вага у ВВП.

67

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Таблиця 3.10.

Динаміка фінансування науки з 2000 по 2006 рр.

Показник

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2011*

Загальний обсяг коштів з

2046,3

2432,5

2611,7

3597,4

4251,7

5160,4

5164,4

10400

усіх джерел (млн. грн.)

 

 

 

 

 

 

 

 

Темп зростання порівняно

131,7

118,9

107,4

137,7

118,2

121,4

100,1

_

з попереднім роком (%)

 

 

 

 

 

 

 

 

Фінансування наукових та

 

 

 

 

 

 

 

 

науково-технічних робіт за

244,9

614,5

751,6

733,3

1070,7

1711,2

2017,4

_

рахунок держбюджету

 

 

 

 

 

 

 

 

Частка загального обсягу

1,2

1,2

1,2

1,3

1,2

1,08

0,96

2,2-2,5

фінансування (% ВВП)

 

 

 

 

 

 

 

 

Фінансування на 1 вико-

 

 

 

 

 

 

 

_

навцянаукових та науко-

16943

21462

24307

34313

39696

50826

51538

 

во-технічних робіт з усіх

 

 

 

 

 

 

 

 

джерел (грн.)

 

 

 

 

 

 

 

 

Темп зростання порівняно

137,4

126,7

113,3

141,2

115,7

128,0

101,4

_

з попереднім роком (%)

 

 

 

 

 

 

 

 

*За проектом Концепції інноваційної діяльності в Україні.

Якщо прийняти до уваги, що питома вага видатків на НДДКР у ВВП складають у Швеції – 3 %, Японії – 2,97 %, Швейцарії – 2,86 %, США –

2,62 %, Німеччині – 2,53 %, то нинішня ситуація у цій сфері України задо-

вільною вважатися не може.

Основні терміни та поняття

Потенціал, економічний потенціал країни, природно-ресурсний по-

тенціал, виробничо-технологічний потенціал, трудовий потенціал, науко-

во-технічний потенціал, внутрішньоекономічний потенціал, експортний потенціал, цільова ефективність суспільного виробництва, ресурсна ефек-

тивність суспільного виробництва.

Контрольні та дискусійні питання

1.В чому полягає сутність економічного потенціалу національної економіки та яка його структура?

68

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]