book03

Глава 6. СУСПІЛЬНЕ ВІДТВОРЕННЯ ТА МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА

ного економічного "Я" на більш толерантне, колективне і солідарне "Ми";

відновленню почуття відповідальності за свої економічні дії, збагаченню їх принципами етичності, моральності, терпимості і співчуття; гармонізації взаємовідносин (коеволюції) людини, суспільства, природи; вмінню пова-

жати в собі громадянина Світу, зберігаючи при цьому національну само-

свідомість і систему цінностей.

Поняття "якість життя", що характеризує біолого-фізичну, соціально-

економічну, політичну, культурно-духовну і екологічну комфортність іс-

нування людини, поступово наповнюється новим змістом, який вже не можна виміряти через суто вартісні чи натурально-речові показники. Від-

повідно змінюються критерії доцільності прийняття тих чи інших економі-

чних рішень, зокрема, в них посилюється значення та вага позаприбутко-

вих і позадоходних факторів22. Водночас більш привабливим видається навчитися керувати якістю життя, прогнозувати і регулювати саме проце-

си розвитку з огляду на їх різноманітні довгострокові наслідки, у т.ч. числі кількісну динаміку макропоказників. Вислови "Якість заради кращого життя" і "Якість як категорія майбутнього", починаючи з 1993 р., стають девізом усіх міжнародних конференцій HUSITA(Human Services Information Technology Applications) з відповідних проблем.

Представлення "якості життя", наслідків економічного розвитку і зростання як проекції на тривимірну координатну площу "економіка – со-

ціальність – екологія" дозволяє визначити їх за допомогою взаємозалежних показників (рис. 6.4).

Слід зазначити, що наведена система показників і методик їх розра-

хунку ще не набула сталості і вичерпності. Майже щорічно завдяки плід-

ній праці фахівців та науковців вона доповнюється і вдосконалюється.

Що ж стосується вітчизняної національної економіки, то імперати-

вна мета її трансформації - економічний розвиток, спрямований на становлення ефективної соціально орієнтованої економіки постінду-

стріального типу і стабільне в довгостроковій перспективі зростання

22 Одним із проявів такого стану речей на рівні цілеполягання стають концепція "нульових темпів росту", сформульована у межах Римського клубу, Кіотський протокол тощо.

139

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

реального добробуту населення.

Інтегральні соціально-еколого-економічні:

чистий економічний добробут (net economic welfare)24 (NEW = ВВП -

валові інвестиції – державні видатки, які не збільшують добробут + фонд споживчих товарів довгострокового користування + грошовий еквівалент вільного часу та праці домогосподарок – збитки від забруднення навколишнього середовища,урбанізації тощо);

індекс людського розвитку – середньоарифметичне трьох індексів – очікуваної тривалості життя, рівня освіти та ВВП на душу населення( у дол., за паритетом купівельної спроможності);

індекс інтелектуального потенціалу суспільства – рівень освіти і ста-

ну науки в країні;

коефіцієнт життєспроможності населення – можливість збережен-

ня генофонду і певного рівня інтелектуального розвитку суспільства (за 5-ти бальною шкалою);

людський капітал на душу населення – рівень видтків держави, під-

приємств і громадян на соціальні послуги в розрахунку на душу населення;

Екологічні

екологічний ризик – ймовірність появи неусувних екологічних загроз;

параметри природного середовища і їх відхилення від критичних;

ступінь антропогенного впливу і його динаміка в порівнянні з динамікою природно-відновлювальних процесів екосистем;

рейтинг екологічної якості природи за природно-екологічною шкалою та медико-соціальною шкалою і т.п.

Рис. 6.4. Основні показники-індикатори "якості життя", економічного розвитку і економічного зростання

Нагадаємо основні теоретичні положення, що мають принципове

23Докладно див.: Политика доходов и заработной платы: Учебник / Под ред. П. В.

Савченко.-М:Юрист, 2005. – С. 40-64.

24Показник "чистий економічний добробут" і методика його розрахунку були запропоновані Дж. Тобіном і В. Нордгаузом у 1972 р.

140

Глава 6. СУСПІЛЬНЕ ВІДТВОРЕННЯ ТА МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА

значення для аналізу поточного стану і перспектив прогресивного соціаль-

но-економічного розвитку та економічного зростання в Україні.

1. Економічне зростання – складне економічне явище, яке має свою структуру, чинники, джерела, наслідки. Немає розвитку або зростан-

ня взагалі.

Реально існують їх конкретні види, виділення яких можливе за різ-

ними класифікаційними ознаками. Наприклад, за темпами збільшення го-

ловних макроекономічних показників (ВВП в розрахунку на душу насе-

лення) розрізняють повільне, бурхливе та стале економічне зростання; за ступенем і характером використання економічних ресурсів - екстенсивне та інтенсивне зростання; по відношенню до чинного законодавства - лега-

льне, тіньове та кримінальне зростання; за характером взаємодії націона-

льної та світової економіки - експорторозширююче, імпортоване, імпорто-

заміщуюче, розорююче; за місцезнаходженням першопоштовха до змін – ендогенне та екзогенне тощо. Одночасна наявність і співіснування різно-

манітних типів зростання зумовлює необхідність диференціації і відповід-

них механізмів регулювання.

Зрозуміло, що змістовні характеристики та кількісні показники ви-

щезазначених та інших видів зростання не можуть бути однаковими в різ-

них соціально-економічних умовах, але у своєму конкретно-історичному поєднанні утворюють унікальну національну модель.

2. Стратегічним джерелом сучасного економічного зростання є цілі-

сний комплекс внутрішніх найактивніших складових технологічних, еко-

номічних і соціальних укладів суспільства. Серед них:

а) п'ятий і шостий технологічні уклади, основу яких складають елек-

тронна промисловість, інформаційні технології та комунікації, виготов-

лення конструкційних матеріалів із заданими властивостями, викорис-

тання природного газу в якості провідного енергоносія, перевезення по-

вітряним і трубопровідним транспортом; біотехнологія, генна інженерія,

штучний інтелект, космічна техніка;

б) гармонійне співіснування приватних, асоційованих та державних форм власності та підприємництва;

в) високоінтелектуальний і кваліфікований людський капітал з домі-

141

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

нуючими рисами економічного активізму, патріотизму та суспільної відповідальності.

3. На основі взаємодії та взаємозв’язку вищевказаних елементів в фо-

рмуються національні економічні відтворювальні контури, підґрунтя яких складають комплекс ресурсно-факторних чинників та цілісна динамічна система сполучених і підтримуючих галузей (промислово-технологічні кластери), об’єднаних відповідною інтегруючою макротехнологією, й

взаємозв’язків між ними.

4. Роль каркасу зазначених контурів повинні виконувати могутні ін-

тегровані корпоративні структури – потужні фінансово-виробничі, науко-

во-освітні, торгово-сервісні та інформаційні об'єднання ділових одиниць,

що ведуть спільну діяльність на засадах консолідації активів та /або конт-

рактних відносин для досягнення визначених цілей. Форми цих структур можуть бути різними – дивізіональні компанії, холдингові компанії, про-

мислово-фінансові групи, транснаціональні корпорації, – але всі вони ма-

ють забезпечувати ефективний бізнес по всьому ланцюгу: "наука, освіта – виробництво – збут – споживання".

Такі економічні структури інтегративного типу, акумулюючи в собі організаційну силу та фінансово-економічний потенціал промислових під-

приємств, банківських структур, науково-дослідних організацій, торгових фірм, інвестиційних і трастових компаній, спроможні:

протистояти планомірністю стихії “дикого” ринку;

позитивно впливати на конкурентоспроможність національного товаровиробництва;

зберегти науково-технічний потенціал країни та відповідні нау-

кові школи;

захистити вітчизняну промисловість від можливого поглинання іноземним капіталом;

обійти певні обмеження та бар’єри на шляху експорту вітчизня-

ної продукції або забезпечити безпосередній вихід на зовнішні рин-

ки.

5. Сучасному національному економічному зростанню притаманний

глобальний характер, суттєва залежність від конкурентоспроможності

142

Глава 6. СУСПІЛЬНЕ ВІДТВОРЕННЯ ТА МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА

конкретних національних економік.

Країни – технологічні лідери реалізують свої конкурентні переваги,

вилучаючи через механізми і канали міжнародних економічних відносин

(торгівля, рух капіталу, "втеча умів", валютно-фінансові операції) значні додаткові доходи, в тому числі монопольну ренту, економічний прибуток тощо. Зрозуміло, що роль "донорів" виконують менш розвинуті країни.

Отже, досягнення якісного економічного зростання передбачає створення нових і реалізацію наявних національних детермінант конкурентоспромо-

жності в контексті глобального економічного розвитку.

Враховуючи важливість характеру взаємодії національної та міжна-

родної економіки, приділимо основну увагу саме цьому аспектові економі-

чної динаміки.

Провідною складовою національного варіанту економічного підне-

сення є стійке експорторозширююче зростання. Але, як свідчить досвід нових індустріальних країн, це можливо за наявності певних необхідних і достатніх умов. Головні з них:

а) формування та існування, нехай небагатьох, та в основному технологічно завершених вітчизняних конкурентоспроможних відтворю-

вальних контурів з випуску кінцевої продукції високого ступеня обробки;

б) наявність відповідного розвинутого внутрішнього платоспроможного попиту та його первісне насичення;

в) завоювання відповідних ніш світового ринку повинно супроводжуватись експортом національного підприємницького капіталу.

Відсутність або нерозвиненість зазначених умов за умов переважно експортної орієнтації окремих галузей (наприклад, чорної металургії), навіть з ціллю виживання, призводить до небажаних наслідків. Ось чому в національній економіці експорторозширююче зростання набуває все більш чітких рис розорюючого. Його ознаки добре відомі та відчутні матеріально: а)

значні витрати внаслідок нееквівалентної зовнішньої торгівлі; б) значні обсяги валютної виручки, що не повертаються в країну; в) використання існуючих експортних каналів для практично безвідплатного вивозу національних ресурсів за кордон; д) інтенсивний перелив ресурсів з депресивних галузей в експортні з наступною "втечею" за зазначеними та іншими схемами.

143

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Загальний знаменник вказаних складових розорюючого зростання -

знекровлення національної економіки.

Таким чином, серед головних уроків цього виду економічного зростання: а) необхідність добудови існуючих національних експортних відтворювальних контурів за світовими стандартами (з включенням споріднених та підтримуючих галузей); б) доцільність дієвих обмежень на вивіз непідприємницького капіталу за кордон, ввіз спекулятивного капіталу з-за кордону, на спекулятивні операції з капіталом, а також відповідних обґрунтованих заходів щодо послідовної "дедоларізації" економіки.

З метою подолання кризи важливо в повній мірі задіяти потенціал

імпортованого економічного зростання через активне залучення прямих іноземних інвестицій, в першу чергу капіталів провідних ТНК з включен-

ням відповідних національних виробництв до їх глобальної системи бізне-

су, розподілу і постачання25.

Позитивні моменти імпортованого зростання добре відомі: залучення капіталу, прогресивних технологій; опанування досвіду бізнесу та менеджменту; створення нових робочих місць тощо. Разом з тим, треба мати на увазі, що імпортоване зростання нерідко супроводжується відмовою держави від активної промислової політики, загальним структурним спрощенням національної економіки, занепадом високотехнологічних галузей,

посиленням сировинної спрямованості промислового виробництва. Також по каналах імпортованого зростання в країну можуть потрапляти непровідні технології, екологічно-шкідливі виробництва і продукція, неякісні вироби.

Отже, за будь-яких обставин абсолютне домінування імпортованого зростання недоречне. Його розвиток в кінцевому підсумку повинний визначатися тими видами економічного зростання, які забезпечують незалежність і конкурентоспроможність національної економіки. Серед них не тільки експорторозширюючий, але й імпортозаміщуючий вид

25 Наприклад, в автомобільну промисловість Угорщини значні кошти інвестува-

ли такі ТНК, як "Audi" (Німеччина) (530 млн.дол.), "General Motors" (США) (283 млн.) і "Suzuki" (Японія) (280 млн.). У Чеській республіці такий вид зростання характерний для виробництва скла, легкових автомобілів, для харчової та хімічної промисловості, сфери комунікацій. В Україні найбільш відомим проектом є "Авто ЗАЗ-Daewoo".

144

Глава 6. СУСПІЛЬНЕ ВІДТВОРЕННЯ ТА МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА

зростання.

Як це не парадоксально, але одним з позитивних наслідків фінансової кризи, різкого падіння курсу гривні, подорожчання імпортних товарів і втечі спекулятивних капіталів (1998-1999 р.р.) було формування сприятливих умов для імпортозаміщуючого зростання, яке пов'язане, перш за все, з поверненням національного товаровиробника на вітчизняний ринок.

Використовуючи значний потенціал імпортозаміщуючого зростання, слід враховувати такі притаманні йому обмеження, як: а)

орієнтація переважно на внутрішній попит; б) ігнорування в тій чи іншій мірі національних економічних порівняльних переваг; в) певні вади в рівні конкурентоспроможності національних ресурсів і продукції.

Зрозуміло, що ці обмеження не вічні та не непохитні. Але ж і світовий досвід поки що не дає прикладів успішної постіндустріалізації економіки тільки на основі імпортозаміщуючого зростання.

Здатність національної економіки вийти на рівень найбільш розвину-

тих економік визначається темпами стратегічного постіндустріального економічного зростання. Його джерелами покликані стати конкурентосп-

роможні цілісні відтворювальні контури, що органічно поєднують всі складові життєвого циклу продукції, дозволяють досягти максимального ефекту від опанування значних сегментів світового ринку, стають носіями глобального економічного зростання.

На відміну від багатьох країн Центральної та Східної Європи Україна має серйозні передумови для постіндустріального зростання. В наявності -

важливі складові відтворювальних контурів і макротехнологій з умовними назвами: "Космос", "Літак", "Турбіна", "Автомобіль", "Танк", "Судно", "Во-

локонна оптика". Але, нажаль, для більшості з них характерні незавершеність та фрагментарність. У сучасних умовах вони в значній мірі економічно відрі-

зані від джерел сировини і обладнання, кредитних ліній, ринків збуту. Це не тільки не сприяє їх розвитку, а відштовхує до межі виживання.

Підводячи підсумки, слід ще раз підкреслити, що кожний з розгляну-

тих видів економічного зростання має визначені передумови, механізми і на-

слідки. Але слід виходити з того, що в системі видів зростання провідне місце

145

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

повинно займати постіндустріальне як стратегічно ефективне. В тактичному плані незаперечна доходотворча роль імпортозаміщуючого зростання.

Комплексний підхід щодо реалізації вказаного "сценарію" розвитку

потребує відповідних взаємопогоджених зусиль двох "свідомо-

цілеспрямованих" елементів "триєдиного" механізму регулювання сучас-

ної економіки (державного і громадянського регулювання) та творчого використання ними потужного стимулюючого потенціалу третього елеме-

нту - конкурентно-ринкового саморегулювання.

Усі заходи, що можуть бути задіяні для стимулювання і підтримки

економічного розвитку і зростання, за сферою дії умовно поділяються на дві великі групи. До першої загальної групи включаються заходи, що мають об’єктом свого втручання національну економіку в цілому, визна-

чають загальні умови функціонування суб’єктів господарювання та сприя-

тливість економічного середовища (рис. 6.5.)

Друга селективна група утворюється з механізмів та інструментів,

спрямованих на вирішення задач у окремій відносно великій сфері еконо-

міки (екологічній, соціальній, інноваційно-інвестиційній, грошово-

кредитній, бюджетно-фінансовій тощо). Детальніше про них йтиметься у подальших главах розділу "Національна економіка".

146

Глава 6. СУСПІЛЬНЕ ВІДТВОРЕННЯ ТА МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА

Рис. 6.5. Основні складові політики економічного зростання.

147

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Основні терміни та поняття

Національне відтворення, загальні, специфічні та одиничні риси наці-

онального відтворення, відтворювальна структура, економічний розви-

ток, прогресивний економічний розвиток, економічне зростання, "якість життя", чистий економічний добробут, експорторозширююче зростання,

розорююче зростання, імпортоване зростання, імпортозаміщуюче зрос-

тання, постіндустріальне економічне зростання, промислово-технологічні кластери, макротехнології.

Контрольні та дискусійні питання

1.Охарактеризуйте національне відтворення України з точки зору діалектики загального, особливого та одиничного.

2.Використовуючи дані офіційної статистики України, розра-

хуйте основні відтворювальні пропорції вітчизняної економіки.

3.Назвіть основні тенденції відтворювальних процесів в націо-

нальній економіці України. Оцініть їх з точки зору прогресивності чи

регресивності економічного розвитку.

4.Наведіть приклади проявів макроекономічної нерівноважності

векономіці України.

5.Проаналізуйте систему показників соціально-економічного розвитку і якості життя. Якими показниками Ви б могли її допов-

нити?

6.Обґрунтуйте взаємозалежність макроекономічних, соціаль-

них та екологічних індикаторів економічного розвитку.

7.Назвіть основні протиріччя між економічним розвитком і економічним зростанням в Україні.

8.Назвіть фактори, які, на Вашу думку, перешкоджають пост-

індустріальному соціальноорієнтованому розвитку української еко-

номіки.

9.Запропонуйте власний варіант національної стратегії еконо-

мічного зростання.

148