book03

Глава10.СТРУКТУРНАТАІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНАПОЛІТИКА

Об’єкти впливу: макроекономічне середовище інвестиційної діяльності, величина фінансо-

вих ресурсів (заощадження та амортизація) та їх доступність, альтернативна ціна грошей – реа льна ставка відсотку, чиста очікувана прибутковість капіталу, термін окупності, ризик і неви-

значеність

Інструменти

загальні: законодавчі та нормативні акти, що регламентують інвестиційну діяль-

ність суб’єктів господарювання; система сертифікації та стандартизації інвестиційних товарів; макроекономічне прогнозування й індикативне планування; достовірне інфо-

рмаційне забезпечення суб'єктів економіки щодо пріоритетів державної соціально-

економічної політики та макроекономічної кон’юнктури

посилення стимулюючого потенціалу інвестиційно орієнтованих

податкових пільг, зокрема впровадження податкового кредиту на приріст

інвестиційних видатків;

2) реструктуризація державних видатків та підвищення їх

ефективності щодо регулювання інвестиційних процесів, насамперед:

підвищення ефективності інвестиційних програм і проектів, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів;

відновлення керованості інвестиційними процесами у державному секторі економіки. Прикладами заходів, стимулюючих інвестиційну дія-

льність у державному секторі та на підприємствах, співвласником яких є держава, можуть слугувати: а) встановлення інвестиційного нормативу -

229

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

фіксованої частки прибутку, не менше якої суб'єкт господарювання по-

винен спрямовувати в інвестиції; б) надання державою підприємствам в якості безвідсоткового цільового інвестиційного кредиту частки отрима-

них нею дивідендів; в) контроль інноваційної якості інвестицій з метою прискорення виводу з експлуатації технологічно застарілого обладнання та оновлення матеріально-технічної бази виробництва;

3) здійснення заходів щодо зменшення ставки відсотку по креди-

тах і відповідного багаторазового збільшення обсягів кредитування ре-

ального сектору комерційними банками:

зміцнення курсу гривні й відповідна стабілізація інфляційних процесів;

активізація інвестиційної діяльності фінансово-кредитних інститу-

тів за рахунок освоєння таких відносно нових для української економіки форм інвестиційного фінансування, як лізинг, форфейтинг, франчайзинг,

селенг, факторинг тощо;

трансформація ринку цінних паперів із приватизаційного механі-

зму в інвестиційний;

посилення у населення схильності до інвестування та заохочення

його до взаємодії з фінансово-кредитною системою через оподаткування по заниженим ставкам тієї частки доходів громадян, котра протягом звіт-

ного періоду трансформувалася в інвестиції (зокрема, в житлове будівни-

цтво) та/або пільгове оподаткування відсоткового доходу і дивідендів;

введення правила, за яким ставка оподаткування прибутків банку буде коливатися в залежності від частки довгострокових виробничих інве-

стицій у його "кредитному портфелі";

4)перекриття каналів втечі капіталів:

суттєві обмеження на капітальні валютні операції;

жорсткий контроль угод з нерезидентами та офшорними компанія-

ми;

обмеження обсягів кредитування нерезидентів та вивозу валютної готівки і доходів від операцій на ринку цінних паперів, перш за все, дер-

жавних;

спрощення процедур легалізації "тіньового" капіталу, зменшення

230

Глава10.СТРУКТУРНАТАІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНАПОЛІТИКА

прибуткового податку з його власників за умов його виробничого вико-

ристання.

10.3. Національна інноваційна система як стратегічний

інститут розвитку

ційно-інтелектуальні технології, що знімають проблему обмеженості ре-

сурсів, відкривають принципово нові горизонти зростання продуктивності праці й прискорення відтворювальних процесів і, найголовніше, зміню-

ють в системі економічних координат місце та роль людини – унікального генератора інноваційних ідей.

Зазначені виклики знаходять адекватне відображення в концепції

національних інноваційних систем (НІС).

НІС - це сукупність взаємозалежних організацій (структур) приват-

ного й державного секторів, які індивідуально й у взаємодії один з одним обумовлюють генерацію і поширення нових знань і технологій у межах конкретної держави. Водночас НІС - це комплекс інститутів правового, фі-

нансового й соціального характеру, що забезпечують інноваційні процеси і мають міцне національне коріння, традиції, політичні та культурні особли-

вості.

Основними взаємопов’язаними задачами НІС є:

• інноваційна підтримка пріоритетних напрямків стратегічного соці-

ально-еколого-економічного розвитку країни;

• об'єднання інтересів держави і приватного сектора щодо викорис-

тання досягнень науки у виробничому процесі;

• створення суспільного механізму фінансування інноваційних про-

цесів й формування макроекономічних передумов його ефективного функ-

ціонування;

• генерація постійного потоку нововведень на ринку;

231

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

• скорочення лагу перетворення наукового інтелектуального продук-

ту у ринкові комерційно-товарні форми (технологічні, інформаційні, пате-

нтно-ліцензійні тощо).

Для макроаналізу функціонування НІС використовується низка вза-

ємопов’язаних показників, основні з яких представлені в табл. 10.5.

232

Глава10.СТРУКТУРНАТАІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНАПОЛІТИКА

Набір складових НІС не є жорстко фіксованим. Проте, узагаль-

нюючи проведені за останні роки дослідження, можна назвати ті еле-

менти, на яких зосереджують увагу більшість авторів. По-перше, це

комплекс інститутів, що приймають безпосередню участь у виробниц-

тві, передачі й використанні знань: фірми, створені ними кластерні сі-

тьові структури та стратегічні альянси; система науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР); ринкова та інноваційна ін-

фраструктура.

По-друге, це загальноекономічні фактори, що впливають на іннова-

ційний процес: макроекономічний клімат; система захисту прав власності,

насамперед інтелектуальної; система освіти й професійної підготовки;

правові та економічні умови й обмеження функціонування товарних та ре-

сурсних ринків, у т.ч. ринку праці; система фінансування інновацій; кому-

нікації тощо.

Найбільш проста модель, що описує взаємодію елементів НІС, є

дворівневою. На мікрорівні роль приватного сектора полягає в розробці технологій на основі власних досліджень і в ринковому освоєнні інно-

тивізації інноваційного потенціалу (від його глибинної першооснови – креативної складової сутнісних сил людини – до завершальних реаліза-

ційних форм) з метою підвищення ефективності, екологічності та кон-

курентоспроможності національної економіки.

Державна інноваційна політика має за кінцеву мету створити модель інноваційного розвитку, яка за своїми рушійними силами, векторами ін-

теграції, масштабами й результатами корелює із загальною стратегією со-

ціально-економічного розвитку. Таблиця 10.6 демонструє наявність для України досить широкого спектру можливих альтернатив.

233

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Змістовні характеристики вищезазначених та інших видів інноваційних процесів не можуть бути однаковими в різних соціально-

економічних умовах, але у конкретно-історичному поєднанні із комплексом підтримуючих механізмів утворюють специфічну національну модель інноваційного розвитку. Контури української моделі вже намічені,

але ще не чітко окреслені. Її стрижнева ідея: розвиток на випередження,

технологічне лідерство на основі внутрішніх чинників економічної

динаміки та раціонального вдосконалення ліцензійних запозичень.

Слід зазначити, що набір механізмів та інструментів інноваційної політики значною мірою співпадає із відповідним арсеналом інвести-

ційної політики. Основні відмінності полягають у більшій увазі, яка

234

Глава10.СТРУКТУРНАТАІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНАПОЛІТИКА

приділяється:

•дієвій системі захисту прав інтелектуальної власності;

•посиленню конкуренції – механізму природного відбору між економічними суб'єктами, що примушує останніх до впровадження інно-

вацій заради самозбереження і саморозвитку;

• зменшенню ризиків та невизначеності, які супроводжують прийн-

яття рішень приватного сектора щодо реалізації інноваційного проекту;

• цільовому прямому фінансуванню НДДКР та певних інновацій-

них проектів, яке вважається більш ефективним порівняно із альтернати-

вою – системою кредитних і податкових пільг38.

Окрім реалізації заходів яскраво вираженого стимулюючого характе-

ру до компетенції держави відносяться:

•формулювання проблем й обґрунтування стратегічних пріоритетів

йперспектив розвитку (горизонту довгострокового планування для прива-

тного сектору), зокрема, визначення напрямків спеціалізації національної економіки та її регіонів в міжнародному поділі праці;

• прямий та опосередкований стимулюючий вплив на систему фак-

торів розвитку (насамперед на професійно-кваліфікаційний та інтелектуа-

льно-освітній рівень людського капіталу) й функціонування НІС в цілому згідно обраних національно-регіональних пріоритетів;

• сприяння виробництву фундаментального знання (в університетах та інших спеціалізованих наукових закладах) і комплексу технологій стра-

тегічного характеру;

• формування інноваційної індустрії нового типу й інноваційної ін-

фраструктури (інноваційні банки, інжинірингові центри, технополіси, ін-

новаційні біржі, страхування інноваційного ризику тощо);

•створення сприятливих інституційних та макроекономічних умов для інноваційної діяльності приватних компаній;

•розробка і підтримка спеціальних інноваційний проектів, у т.ч.

надання інформації щодо потенційних партнерів і перспектив інновацій-

ного співробітництва;

38 Житенко Е. Эффективность стимулирования инноваций// Электронный журнал "Инновации". - 2004. - №3.

235

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

• брокерство - посередництво між ланками "наука, освіта ↔ вироб-

ництво ↔ збут ↔ споживання", у т.ч. через політику вибагливого держав-

ного споживання (тендери, система сертифікації та стандартизації проду-

кції, контрактна система тощо);

• формування інноваційної ідеології та інноваційної культури, що забезпечують сприйнятливість людей до нових ідей, їхню готовність і зда-

тність підтримувати й реалізовувати нововведення у всіх сферах життя;

• надання широкого спектру інформаційно-телекомунікаційних,

інфраструктурних, транспортних, консультаційних, страхових та інших послуг;

• регулювання міжнародних аспектів інноваційних процесів, зок-

рема розумний протекціонізм по відношенню до вітчизняних товаровиро-

бників високотехнологічної продукції;

• пом’якшення чи нейтралізація негативних зовнішніх ефектів ін-

новаційної діяльності, як то: вихід засобів масового знищення з поза сус-

пільного контролю, структурне безробіття, техногенні аварії та катастро-

фи, розповсюдження нових небезпечних наркотичних речовин, певне зниження навичок аналітичного мислення у школярів і студентів внаслі-

док все більшої легкодоступності відповідного інформаційного ресурсу тощо.

Основні терміни та поняття

Діяльнісно-видова і галузева структура економіки, структурні зрушення, фактори структурних зрушень, високотехнологічні галузі промисловості, структурна політика, таргетування, галузі – національні пріоритети, чинники відбору пріоритетних галузей, інвестиційна політика,

показники інвестиційної діяльності, національна інноваційна система,

інноваційна політика, національна модель інноваційного розвитку.

236

Глава10.СТРУКТУРНАТАІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНАПОЛІТИКА

Контрольні та дискусійні питання

1.Назвіть та охарактеризуйте основні макроструктурні типи економіки України.

2.Розкрийте роль держави в регулюванні структурних зрушень

векономіці України.

3.Назвіть основні чинники вибору галузей — національних пріо-

ритетів. Які галузі, на Вашу думку, повинні бути визнані пріорите-

тними в Україні?

4. Як можуть бути охарактеризовані структурні зміни, що відбуваються в економіці України, з огляду на провідні тенденції роз-

витку структури глобальної економіки?

5.Яка система зв’язків існує між структурною, інвестиційною та інноваційною політикою?

6.Поясніть, дія яких факторів зумовлює динаміку інвестиційних процесів в економіці України.

7.Які основні задачі повинна вирішувати держава — суб'єкт регулювання інвестиційних процесів в економіці України?

8.У чому, на Вашу думку, полягає специфіка національної іннова-

ційної системи України?

9.Назвіть чинники, які перешкоджають чи навпаки активі-

зують інвестиційно-інноваційну діяльність в Україні.

10. Запропонуйте власний варіант стимулюючої інвестиційно-

інноваційної політики в Україні.

237