book03

Глава 6. СУСПІЛЬНЕ ВІДТВОРЕННЯ ТА МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА

диференціація (гетерогенність) виробництва і споживання

–переважна орієнтація виробництва на задоволення індивідуалізова-

них потреб споживача, що пов’язана із якісною трансформацією но-

менклатури випуску в напрямку його постійного оновлення і розши-

рення спектру споживчих властивостей. У цих умовах підвищення реального добробуту економічних суб’єктів відбувається за рахунок позацінових та позадоходних факторів15. А суттєве розширення прак-

тики персоналізації продуктів та послуг, у свою чергу, породжує нові ринки і створює нові альтернативні можливості для отримання прибу-

тку і надприбутку;

змішана система макрорегулювання – ефективна співпраця та відносна оптимізація взаємодії між державою, ринком та інститута-

ми громадянського суспільства, при якій цілеспрямована складова

"відповідає" за стратегію розвитку (стимулювання НТП, прискорення структурних трансформацій, позиціювання у глобальному відтворюва-

льному процесі тощо) та розв'язання проблем, які виходять за межі при-

ватних інтересів (інфляція, безробіття, недочи перевиробництво товарів із зовнішнімиефектами).

Власні особливості мають й економіки, що перебувають в процесі якісної еволюційної трансформації, у т.ч. економіка України. Серед таких особливостей:

підвищена рухливість - суттєві якісні та кількісні зміни у ко-

роткострокових періодах;

якісна структурна мінливість — домінування процесів від-

мирання старих і становлення принципово нових зв’язків і елементів над

процесами їх функціонування;

біфуркаційність (від лат. bifurcus — роздвоєння) – альтерна-

тивність та багатоваріантність подальшого розвитку, підвищена чутливість

Packard співвідношення між віртуальними та реальними активами дорівнює 1,35:1, у Intel - 2,8:1, у Microsoft – 9,5:1, у Oracl - 13:1 (Див.: Антипина О. Н., Иноземцев В. Л.

Постэкономическая революция и глобальные проблемы человечества.- http://www.coren.ru/books/8.php )

15Див.: Білоцерківець В. В., Лященко А. В. Нова економіка: сутність і ґенеза. – Дніпропетровськ: Січ, 2007.- С. 136-155.

129

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

і еластичність реакцій на дію дестабілізуючих факторів;

еклектичність (від лат. eclectic - сполучення різнорідних, ча-

стіш за все, протилежних принципів, стилів чи поглядів) - співіснування та взаємодія достатньо масивних і впливових, хоча й депресивних складових старого типу відтворення й новонароджених, хитливих, а тому відносно слабких, складових нового типу; наявність в соціально-економічному се-

редовищі зон, неоднакових за обсягом, значущістю та реформаційною плас-

тичністю;

переважна однорідність (гомогенність) виробництва та

споживання – орієнтація на екстенсивність та прискорені темпи економі-

чного зростання, в основі якого масове конвеєрне виробництво, зниження собівартості внаслідок дії ефекту масштабу й прискорення виробничо-

реалізаційного циклу за рахунок повної типізації (стандартизації) віднос-

но дешевої продукції. Остання сприймається невибагливим та нерозбеще-

ним високими доходами і стандартами якості життя споживачем як норма-

льне якісне благо;

суперечливе поєднання тенденцій світового еволюційного

розвитку і національних особливостей трансформаційних перетво-

рень;

висока ризиковість та невизначеність16 тощо.

Одиничні (унікальні) характеристики національного відтворення конкретної країни у своєму поєднанні визначають її унікальність і непо-

вторність. Щодо України, то у складі таких її унікальних ознак умовно можна виділити дві підгрупи. Так, з одного боку, певна спадковість по відношенню до минулого зумовлює наявність в національній моделі сус-

пільного відтворення рис залишкового характеру, витоки яких успадко-

вані від економіки України як структурного компоненту народного гос-

подарства СРСР. Серед них:

фрагментарність, що знаходить свій вираз як у нецілісності

технологічної та соціально-економічної тканини національної економіки,

так і незавершеності відтворювальних контурів - відсутності певних ла-

16 Докладно див.: Економічна теорія: Політекономія: Підручник/ За ред. В. Д. Ба-

зилевича.- К: Знання, 2006. - С. 94-111.

130

Глава 6. СУСПІЛЬНЕ ВІДТВОРЕННЯ ТА МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА

нок у виробничо-реалізаційному ланцюзі;

технологічна неоднорідність, проявами якої є: а) сполучення доіндустріальних, індустріальних та постіндустріальних технологій й відповідне взаємопереплетіння різноманітних технологічних способів виробництва (ручного, механізованого та автоматизованого) з доміну-

ванням часткової механізації в промисловості і перевагою ручної праці у сільському господарстві; б) нерівномірність у техніко-технологічному оснащенні на рівні окремих підприємств, галузей, секторів та підрозділів економіки;

диспропорційність — нерівномірне зростання /занепад/ сек-

торів та галузей економіки, надлишок виробництва одних товарів при яв-

ному дефіциті інших;

висока інерційність наявної моделі національного відтворен-

ня, в основі якої: а) надмірно консервативні схеми розподілу ресурсів і доходів, що перешкоджають доступ до ресурсів розвитку з боку транс-

формаційно орієнтованих економічних суб’єктів; б) традиції та стійкі архетипи у свідомості людини, що зумовлюють небажання та острах щодо більш-менш глибинних соціально-економічних перетворень; в) ос-

трах щодо наслідків "антизрушень" - руйнації застарілих неконкуренто-

спроможних складових економічної системи, інституцій і механізмів з відповідним підвищенням рівня структурного безробіття, непевності,

негативних економічних очікувань щодо майбутнього тощо.

нестійкість до зовнішніх шоків – висока чутливість внутрі-

шньої економічної кон’юнктури до зовнішніх впливів. Успадкована фра-

гментарність та суттєва зовнішня енергозалежність визначає суттєву за-

лежність вітчизняного товаровиробництва від торговельних експортно-

імпортних відносин, а малість української економіки та надмірна лібера-

лізація зовнішньоекономічної політики відповідно до вимог ЄС, СОТ,

МВФ тощо - його неспроможність швидко та ефективно протидіяти зо-

внішнім викликам;

асоціальність — рішення соціальних проблем здійснюється за

"залишковим принципом" або заради забезпечення стабільності соціаль-

но-економічної системи й досягнення певних політичних цілей, а не під-

131

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

корюється задачам стратегічного розвитку макросистеми та саморозвит-

ку особистості.

З іншого боку, деякі унікальні характеристики є особистим здобу-

тком України за підсумками процесу ринково орієнтованої трансформа-

ції. На найбільшу увагу заслуговують:

нестабільна економічна динаміка, при яскравому домінуван-

ні звуженого відтворення17 у 1990-1999 рр., та розширеного - починаючи з 2000 р (див. рис. 6.1, 6.2, 6.3). Водночас порівняння обсягів реального ВВП із стартовими умовами перебудови переконує, що суто економічні втрати становлять приблизно 29% початкового „національного пирога”.

А ще ж існують погіршення якості життя й демографічної ситуації, заго-

стрення екологічних проблем, втеча капіталів та умів - стратегічного ре-

сурсу розвитку, посилення соціальної нерівності і напруженості тощо. Це дозволяє, не зважаючи на окремі позитивні моменти, визначити звуже-

ність як поки що провідну довгострокову тенденцію національного від-

творення;

17Звужене відтворення — відновлення виробництва у зменшених масштабах порівняно з попереднім періодом.

18Розраховано за http://ukrstat.gov.ua

132

Рис. 6.3. Індекс людського розвитку України: порівняльна динаміка20

19Розраховано за http://hdrstats.undp.org/countries/data_sheets/cty_ds_UKR.html; http://hdrstats.undp.org/ indicators/11.html

20 Необхідно підкреслити, що певні позитивні зміни у 2005 р. в порівняльній динаміці HDI пов’язані не з особистими досягненнями української економіки, а зумовлені розширенням переліку країн, які почали використовувати методику ООН і представляти відповідні статистичні дані (з 142 у 2000 р. до 177 у 2005 р.). Мова йде про так звані країни "третього світу" з низьким рівнем подушного доходу, додавання яких сповільнило рух середнього HDI та його медіани і дозволило Україні поліпшити результати.

133

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

регресивність — домінування процесів і тенденцій, що супе-

речать стрижневій меті реформ та перешкоджають виведенню націона-

льної економіки України на траєкторію стабільного постіндустріального розвитку. На увазі мається, насамперед, "витискування" індустріальних та постіндустріальних технологій, поглиблення макроекономічних та структурних диспропорцій; стрімке погіршення якісних характеристик людського капіталу тощо.

3. Макроекономічна нерівноважність — стан еколого-соціально-

економічної системи, в якому у довгостроковому періоді не досягається

оптимізація функціонування та взаємодії усіх її складових.

Макроекономічна нерівновага відбиває на поверхні „економічного айсбергу” усі протиріччя та диспропорційності, що мають місце у фунда-

ментальних відтворювальних процесах (виробництві, розподілі, обміні,

споживанні суспільного продукту та нагромадженні) (табл.6.3 )

Як відомо, макроекономічною наукою розроблені три базові моделі визначення макроекономічної рівноваги („сукупний попит – сукупна про-

позиція”, „сукупні витрати – сукупний обсяг виробництва”, модель загаль-

ної рівноваги товарного та грошового ринків „IS-LM”) й відповідні підхо-

ди до аналізу основних причин та наслідків її порушення.

Таблиця 6.3.

Основні тенденції відтворювальних процесів економіки України

134

Глава 6. СУСПІЛЬНЕ ВІДТВОРЕННЯ ТА МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА

Продовження табл. 6.3.

135

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Продовження табл. 6.3.

Наведені підходи представлені в таблиці 6.4.

Таблиця 6.4.

Основні прояви та чинники макроекономічної

нерівноваги в Україні

21 Енергоміскість одиниці ВВП України перевищує критичні параметри, дорівнюючи 1.91 кг. умов. палива на 1 дол. ВВП, між тим як аналогічний показник у країнах ЄС —

0.2 кг.

136

Глава 6. СУСПІЛЬНЕ ВІДТВОРЕННЯ ТА МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА

6.2. Критерії та пріоритети економічного зростання.

Основні складові стратегії розвитку

Ще донедавна в більшості країн світу головною передумовою під-

вищення суспільного добробуту вважалося економічне зростання. Зараз акценти змінюються, і об’єктом пильної уваги фахівців стає економічний розвиток. Причиною подібної "рокіровки" стають останні здобутки в гума-

нітарних (суспільних) та природничих науках, насамперед в філософії і

137

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

методології пізнання. Вони значно розширюють уявлення людини не тіль-

ки про саму себе і навколишнє середовище, а й поглиблюють розуміння соціально-економічної динаміки і діалектичного взаємозв'язку між якістю та кількістю.

У найбільш загальному сенсі під розвитком розуміється незворотнє,

спрямоване, закономірне якісне змінення об’єктів матеріального і нематері-

ального світу, яке торкається їх внутрішньої будови, поведінкових (адап-

таційних) реакцій на трансформацію зовнішнього середовища, механізмів функціонування, цілей і критеріїв прийняття рішень (у разі наявності скла-

дової свідомого цілеполягання). За напрямком розвиток передбачає дві протилежні альтернативи: прогрес (виникнення нового, вдосконалення на-

явного, підвищення рівня організації системи, ускладнення, диференціація тощо) і регрес (занепад, спрощення, зниження рівня організації і т.п.). У

свою чергу, кількісні зміни можуть бути як позитивними (зростання, збі-

льшення, розширення), так і від'ємними (зменшення, скорочення, падіння).

Науковцями доведено, що супутником прогресу може бути скоро-

чення економічних показників ("творче руйнування" під час класичної ци-

клічної кризи), а занепад може супроводжуватися збільшенням останніх

(розорююче зростання при вичерпанні ресурсів і потенціалу "ефекту мас-

штабу"). У цьому контексті, на жаль, показовим є приклад України. Її економічне зростання має в своїй основі збільшення експорту, отриманого внаслідок розширеного відтворення застарілих технологій і виробництв,

небезпечних для життя людини - найвищої цінності та природного середо-

вища – найголовнішого спадка нащадкам.

Суттєвий науковий прорив співпадає із певною переоцінкою цінно-

стей у розвинутих країн світу, яка відбувається під впливом щонайменш двох обставин. У першу чергу, це загострення еколого-економічних і соці-

ально-економічних протиріч у міру експансії індустріально-техногенної цивілізації. А по-друге, - досягнення порівняно високого рівня життя, при якому відносно задоволені матеріальні потреби відходять на другий план,

поступаючись, хоч і досить повільно, у людській свідомості так званим позаекономічним (постіндустріальним) цінностям: можливостям для са-

мореалізації, саморозвитку та творчості; заміні егоїстичного і раціональ-

138