book03

Глава 1. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: ЗМІСТ І ОСНОВИ РУХУ

Третій етап еволюції національної економіки України розпочався в 1999-2000 роках формуванням і реалізацією інтегративної моделі еко-

номічних перетворень. Важливим наслідком такої реалізації є економічне зростання та підвищення авторитету України в світі.

1.4. Основи саморозвитку національної економіки

Національні економіки ХХІ ст. кардинально різняться за станом від-

творювальних процесів, їх сталістю, ступенем розвитку суспільного виро-

бництва. Так, разом з ринковими економіками, що розвиваються на базі постіндустріальних технологій (США, країни Західної Європи), відтворю-

ються централізовані економіки (КНДР), що спираються переважно на на-

півмеханізовану працю, та економіки з домінуванням традиційних форм господарювання та ручної праці (ряд країн Африки). Крім того, одні країни відтворюють економічну систему, яка вже склалася, інші знаходяться на етапі становлення власної економічної системи.

Сучасні прогресивні моделі національної економіки передбачають опір на джерела і основи саморозвитку економіки, які представлено пере-

важно її внутрішніми класичними (двосторонніми) і некласичними (бага-

тосторонніми) суперечностями технологічних, соціальних та соціально-

економічних укладів (рис.1.5).

Технологічний (техніко-економічний) уклад — це комплекс технологіч-

них процесів, які являють собою цілісність, що відтворюється, і охоплю-

ють різні галузі та сполучені виробництва. В його межах здійснюється за-

мкнений виробничий цикл, що включає видобування і отримання первин-

них ресурсів, всі стадії їх переробки і випуск кінцевої продукції, відпові-

дної типу суспільного споживання, що склався. Розвиток будь-якого тех-

нологічного укладу починається з виробничого впровадження базисної інновації, яка згодом супроводжується іншими інноваціями, що її допов-

нюють.

29

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Рис.1.5. Структура ядра саморозвитку національної економіки

За концепцією технологічних укладів російського економіста, чле-

на-кореспондента РАН С. Глазьєва, історія міжнародної економіки остан-

ніх трьох століть демонструє становлення та заміщення п’яти технологі-

чних укладів. Головним фактором і ознакою першого технологічного укладу, з якого почалася епоха сучасного економічного зростання і утве-

рдження його ритму, є механізація текстильної промисловості. Ключовою інновацією другого технологічного укладу став паровий двигун. Головні особливості третього технологічного укладу — широке використання електричних двигунів і розвиток електротехніки; домінування в якості енергоносія — вугілля, а в якості конструкційного матеріалу — сталі;

пріоритетний розвиток універсальних технологій обробки конструкцій-

них матеріалів, верстатного машинобудування; залізниця як базова ін-

фраструктура.

30

Глава 1. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: ЗМІСТ І ОСНОВИ РУХУ

В структурі четвертого технологічного укладу домінують хімічна промисловість, автомобілета тракторобудування, виробництво моторизо-

ваних озброєнь. Для цього укладу характерні також комплексна автомати-

зація виробництва, автоматизація багатьох головних технологічних проце-

сів, широке використання кваліфікованої робочої сили; нафти як базового енергоносія, автомобільного транспорту як пріоритетної інфраструктури. В

розвинутих країнах до середини 70-х років ХХ ст. четвертий технологіч-

ний уклад досяг межі своєї експансії. З середини 80-х років ХХ ст. голо-

вним носієм економічного зростання стає п’ятий технологічний уклад — уклад інформаційних і комунікаційних технологій, аерокосмічної техніки,

наукомістких виробництв, нових джерел енергії. На думку деяких вчених,

у розвинутих країнах на рубежі ХХ-ХХІ ст. чітко позначилися такі складо-

ві майбутнього шостого технологічного укладу, як біотехнології, генна інженерія, штучний інтелект.

Будь-яка економіка є технологічно багатоукладною, тобто в ній од-

ночасно існують і взаємодіють різні технологічні уклади. В розвинутих кра-

їнах це — третій, четвертий і п’ятий технологічні уклади при безумовному домінуванні п’ятого і появі елементів шостого. В Україні домінуючим є си-

мбіоз третього і четвертого технологічного укладів з достатньо розвинутими елементами п’ятого технологічного укладу в аерокосмічній галузі, танкобу-

дуванні, атомній енергетиці. Світовий досвід переконує, що головною умо-

вою випереджаючого зростання виробництв п’ятого технологічного укладу є могутня державна підтримка, перш за все, інвестиційна, пошук і реалізація

адекватних форм руху техніко-економічних протиріч між:

-технологічними укладами (третім, четвертим та п’ятим);

-факторами виробництва (наприклад, між землею та капіталом);

-результатами виробництва (наприклад, між матеріальним і соціаль-

ним продуктом);

-факторами і результатами виробництва;

-різними складовими окремих факторів або результатів виробництва.

Соціальний уклад представлений історично визначеною системою відтворення людини як особистості. Ця система включає дві головні складові:

а) активну — професійно-кваліфікаційний та інтелектуально-освітній по-

31

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

тенціал суспільства (ПКІОПС); б) інерційну — сукупність національних,

культурних та інших традицій, норм і принципів, що утворюють доміную-

чий менталітет суспільства.

Система суперечностей між соціальними укладами, активною та інерційною складовими соціального укладу, різними елементами активної або інерційної складової соціального укладу, виступає джерелом руху не тільки соціальної, але і політичної, економічної та духовної сфер суспільс-

тва.

Соціально-економічний (економічний) уклад характеризується істо-

рично визначеною формою привласнення процесу, умов і результатів ви-

робництва продукту і людини. Технологічна багатоукладність національ-

ної економіки України визначає процеси формування дрібнотоварного і приватнопідприємницького укладів, де домінують відповідно приватна власність без використання та з використанням найманої праці, а також колективного і державного укладів (секторів) з властивою їм колективною та державною формами власності відповідно. Рушійною силою суспільних змін виступають протиріччя між різними соціально-економічними уклада-

ми (наприклад, між приватнопідприємницьким і державним), між проце-

сами привласнення та відчуження в межах кожного укладу.

Враховуючи технологічну, економічну та соціально-економічну ба-

гатоукладність національної економіки, що взаємовідповідають одна од-

ній, стає зрозумілою складність системи її протиріч. Це певною мірою не-

обхідно враховувати при формуванні організаційно-економічного механі-

зму їх руху і розв’язання. Зокрема, він являє собою суперечливу єдність трьох рівноцінних та самоцінних сторін — ринкового саморегулювання,

державного та громадянського економічного регулювання. Конкретні фо-

рми та інструменти цього триєдиного економічного регулювання будуть розглянуті в наступних главах.

Тут же треба наголосити на його визначальній ролі у формуванні

ядра саморозвитку національної економіки. Суто з технологічної точки зору ядром саморозвитку національної економіки є група машинобудів-

них і будівельних галузей; суто з соціальної — таким ядром можна визна-

ти ту складову ПКІОПС, що самовідтворюється, нарешті, із суто соціаль-

32

Глава 1. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: ЗМІСТ І ОСНОВИ РУХУ

но-економічної — характер привласнення. Інтеграційний підхід до пробле-

ми передбачає визначення в якості ядра саморозвитку інтеграційно-

інноваційного сплаву найактивніших складових всіх трьох типів укладів одного історичного рівня з чітко визначеною постіндустріальною спрямо-

ваністю. Ця проблема стоїть на порядку денному і держави, і бізнесу, і

громадянського суспільства.

Основні терміни та поняття

Національна економіка як наука, сутність національної економіки, націо-

нальний ринок, народне господарство, інтеграційний тип еволюції, сере-

довище національної економіки: природно-екологічне, економічне, полі-

тичне, соціальне, духовне; технологічний (техніко-економічний) уклад, со-

ціальний уклад, соціально-економічний уклад, лібералізація, інституціона-

лізація, регіоналізація, глобалізація, історична глобальна місія України

Контрольні та дискусійні питання

1.Що являє собою національна економіка як наука?

2.Назвіть етапи розвитку національної економіки як науки.

3.Назвіть альтернативні підходи до визначення змісту національ-

ної економіки.

4.Які загальні ознаки національної економіки?

5.Яким чином визначаються кордони національної економіки?

6.Охарактеризуйте основні цілі національної економіки.

7.Які моделі цільової функції національної економіки Вам відомі?

8.Які неекономічні фактори визначають специфіку розвитку наці-

ональної економіки?

9.Проаналізуйте критерії класифікації національних економік.

10.Визначте загальне, особливе та одиничне в національній економці України.

11.Охарактеризуйте середовище національної економіки.

12.Порівняйте джерела саморозвитку національної економіки.

33

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

13.В чому полягає технологічна багатоукладність національної еко-

номіки?

14.Яке місце займає Україна в системі типів історичного розвитку?

15.В чому полягає унікальність національної економіки України?

34

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

9.Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків. – К.: Наукова дум-

ка, 1990. – С. 6-27.

2.1. Принципи функціонування національної економіки в

працях дослідників Стародавнього Світу

Специфіка розвитку національних економік з найдавніших часів ви-

значалася особливостями викликів, з якими зустрічалися мешканці тих чи інших територій. А отже першопочаткові умови їх формування залишали чіткий відбиток в розумінні місцевими дослідниками головних ознак національних економік. Так, на Стародавньому Сході неможливим було забезпечити цивілізаційний розквіт без активного втручання держави.

Кліматичні умови вимагали поєднання зусиль усіх членів громади на шля-

ху досягнення мети. На теренах Шинеару, Єгипту, Індії, Китаю звичайне рільництво, не засноване на використанні іригаційних споруд, було прире-

чене. Отже окремі землероби були змушені об’єднуватися для створення мережі таких споруд. Об’єднання самостійних економічних суб’єктів за власною волею в жорстко обмеженому часовому періоді виглядало досить сумнівним. Тож нагальною була необхідність втручання додаткового ігрока, в якості якого виступала держава. Саме остання примушувала землеробів створювати і забезпечувати потрібні експлуатаційні характери-

стики іригаційних споруд. В свою чергу, це призводить до посилення взаємозалежності окремих суб’єктів національної економіки,

інтенсифікації взаємозв’язків між ними. Безумовно, ця специфіка знахо-

дить свій прояв в економічних працях вчених давнини. Так, в пісні про Гільгамеша акцентується увага на ролі держави в створенні сприятливих умов для побудови й використання зрошувальних конструкцій.

Аналогічно в „Повчанні писаря сину” та „Повчанні гераклеопольського царя своєму сину” звертається увага на необхідність втручання держави в розвиток національної економіки, потребу існування правлячої верхівки,

як фактора, що консолідує національну економіку, задає орієнтири її роз-

витку, виключає можливі загрози.

36

Глава 2. ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

До подібних висновків приходять і дослідники Стародавньої Індії.

В „Законах Ману” констатується, що за відсутності енергійного державно-

го втручання „ні в кого не залишалося б власності, нижчі зайняли б місця вищих”, наслідком чого стало б загальмування розвитку економіки. Разом з тим, на думку тогочасних мислителів, кордони національної економіки співпадають з державними, і вона розглядається як тотожна „нашому цар-

ству”. В „Артхашастрі” розглядається роль держави в досягненні приско-

реного розвитку національної економіки. Саме держава має очолити ство-

рення зрошувальних систем, оскільки вони є „джерелом врожаю, а посту-

пове отримання вигод від дощу залежить від зрошувальних заходів”. За спроби зашкодити іригаційним мережам держава має жорстко карати винуватців. З іншого боку, саме держава повинна забезпечити мирний роз-

виток національної економіки, запобігти зовнішнім ворожим втручанням в процес зростання добробуту.

Схожа ситуація склалася і на теренах Стародавнього Китаю. В

долині Хуанхе поступовий цивілізаційний розвиток призвів до погіршення екологічної ситуації. Освоєння нових територій, включення їх в госпо-

дарську діяльність людини, знищення лісових масивів у верхів’ях ріки по-

силили загрозу нищівних повеней, призвели до загибелі низки общин,

значно утруднили умови рільництва. Вийти з антропогенової кризи можна було лише забезпечивши створення іригаційних систем, зарегулювавши Хуанхе. Досягти цього китайцям вдалося лише шляхом активізації діяльності держави. Саме про це йдеться в працях видатних китайських мислителів Конфуція та Мен-цзи. Ще більшого посилення державного втручання, створення єдиних правил економічної гри, підпорядкування єдиному економічному центру вимагає представник легізму Шан Ян.

Дещо інша ситуація була характерна для розвитку національної економіки на теренах Стародавньої Греції. Активне державне втручання в господарську діяльність було притаманне лише тим територіям, де цього вимагали кліматичні виклики. Така ситуація, наприклад, склалася в Лаконії. Схожість зі східними умов сільськогосподарської діяльності по-

требувала регламентації діяльності населення з боку держави. Наслідком саме цього виступили антиринкові, пронатуральні закони Лікурга щодо

37

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

обмеження зовнішньої та внутрішньої торгівлі, фактичного скасування грошового обігу, нівелювання наслідків майнової диференціації громадян.

З іншого боку, це втручання стимулює появу більш тісних взаємозв’язків між окремими суб’єктами спартанської національної економіки, оспіваних Платоном.

Інші кліматичні умови вимагають й іншого ставлення до економічної ролі держави. Орієнтація на торгівлю, ремісництво та судно-

плавство в Афінах стає запорукою послаблення ролі держави (тоталітарної на наш сучасний погляд). Відсутність іригаційних мереж, менша залежність від кліматичних викликів, другорядність рільництва (значну частину пшениці афіняни імпортують) зменшує потребу в примусі грома-

дян до спільної праці, сприяє зростанню свободи дій індивідуума,

забезпечує самостійність в прийнятті господарських рішень. Але держава не усувається повністю від господарської діяльності. Так, реформи Солона стимулюють розвиток підприємництва, мотивуючи виробників до збільшення обсягу випуску та експорту оливкового масла та забороняючи вивіз пшениці. Проте менший ступінь втручання держави в господарську діяльність, градація соціального статусу громадян лише в залежності від його майнового стану забезпечує більш інтенсивний економічний розви-

ток, відкритість економічних суб’єктів до нововведень, більшу адаптабельність національної економіки до мінливих зовнішніх умов.

Арістофан зазначає: „Афіняни полюбляють будь-які нововведення, вміють швидко розібратися в обстановці, виконуючи те, що задумали. Вони рішучі, ... вони люблять їздити до чужих країн”, де набувають нових знань,

а представники більш традиційних суспільств (спартанці) „думають лише про те, як зберегти наявне, але не спроможні придумати щось нове і вико-

нати необхідне”, відставання їх в економічному розвитку неминуче. Роз-

виток торгових взаємозв’язків загострює проблему ідентифікації меж національної економіки. За одними ознаками її кордони наближаються до кордонів діяльності резидентів держав-полісів, а за іншими – створюється дещо аморфна, але загальна давньогрецька національна економіка.

Специфічним був розвиток національної економіки Стародавнього Риму. Першопочаткове формування національної економіки на теренах

38