Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Diplom (Управління персоналом і економіка праці).docx
Скачиваний:
11
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
383.61 Кб
Скачать

3.1. Напрями удосконалення державного регулювання зайнятості

У першому розділі ми розглядали фактори, які впливають на функціонування ринку праці та специфіку формування на ньому попиту та пропозиції. Ми визначили, що існують об’єктивні причини, які впливають рівень зайнятості та рівновагу між попитом та пропозицією. Макроекономічні фактори країни мають безпосередній вплив на формування регіонального ринку праці. Так, економічний розвиток держави, політична ситуація, рівень розвитку науки та техніки, структура економіки, рівень роздержавлення та приватизації, демографічна ситуація в країні, нормативно-правове забезпечення ринку праці, податкова та соціальна політика уряду, розвиток інфраструктури, загальний рівень освіти та культури, ментальність нації формують передумови для ефективного або ж неефективного функціонування регіонального ринку праці.

Так, макроекономічна нестабільність та заполітизованість економіки України, неефективна податкова та фінансова політика призвела до нищівних наслідків, посиливши тим самим негативний вплив фінансово-економічної кризи. Багато малих та середніх підприємств збанкрутіли, а нові майже не створюються через високі адміністративні та податкові бар’єри, які створює держава та несприятливий інвестиційний клімат, який змушує іноземних інвесторів шукати інші об’єкти інвестування. Все це призвело до зменшення попиту на робочу силу в цілому, вивільнення великої кількості працівників та збільшення пропозиції, посиливши тим самим дисбаланс на ринку праці. Відсутність роботи, вплинуло на підвищення конкуренції між працівниками, що спровокувало роботодавців зниження ціни на робочу силу та зменшення доходів населення, що в свою чергу призвело до зменшення попиту на товари та послуги. Підприємства змушені були зменшити обсяги виробництва, а оскільки ринок праці є похідним ринком від ринку товарів та послуг, це знову ж таки призвело до скорочення попиту на робочу силу. Все це засвідчує необхідність ефективної державної політики, пріоритетними напрямками якої повинно бути:

– забезпечення макроекономічної стабільності країни, за рахунок зваженої фінансової та кредитної політики;

 – ефективна податкова політика, яка б сприяла розвитку підприємництва. Так у розвинутих країнах існує програма «податкових канікул» для малих та середніх підприємств, що сприяє вкладанню коштів, які повинні були сплачуватися за податки, у розвиток власного бізнесу;

– забезпечення сприятливого інвестиційного клімату, який би стимулював інвесторів вкладати кошти в економіку України;

– ефективна соціальна політика та забезпечення високого рівня життя населення;

– сприяння розвитку системи ринкових відносин, приватизації, розвитку нових форм господарювання;

– формування механізму диференційованого підходу щодо збереження робочих місць;

– створення механізмів реалізації політики зайнятості в загально-національних програмах (зокрема в програмах громадських робіт, сприяння зайнятості молоді, відродження села та ін.);

– регулювання трудових міграцій;

– забезпечення додаткових гарантій зайнятості населення окремим категоріям громадян;

– сприяння професійній мобільності;

– розвиток соціально-трудових відносин;

– удосконалення інформаційно-статистичної бази щодо розвитку ринку праці;

– сприяння зайнятості шляхом розвитку соціального партнерства;

– забезпечення розвитку інфраструктури ринку праці;

У процесі дослідження ринку праці Житомирської області та його кон’юнктури, виявлено, що для структури попиту характерна така ситуація: домінують робочі місця, які потребують високої кваліфікації, зокрема законодавців, службовців, курівників менеджерів, професіоналів, кваліфікованих працівників з інструментом, найменшим же попитом користуються працівники найпростіших професій, включаючи осіб без професій. Що ж стосується попиту на робочу силу за видами економічної діяльності, то найбільша потреба спостерігається у працівниках переробної промисловості, сфери торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів, державного управління, що обумовлює пріоритетність навчання висококваліфікованих спеціалістів за даними напрямками. Структура та масштаби попиту не відповідають пропозиції на ринку праці, специфічність попиту робочої сили обумовлена кваліфікаційним рівнем працівника, спостерігається значний структурний та кількісний дисбаланс, зростає кількість звільнених за власним бажанням порівняно з темпами зростання вивільнених працівників, що обумовлене низьким рівнем заробітної плати, шкідливими умовами праці, зростання соціальної напруги всередині колективу, попит на робочу силу має територіальних характер, що зумовлює існування праценедостатніх та праценадлишкових районів.

Найбільшу ж пропозицію на ринку праці Житомирської області складають кваліфіковані робітники сільського, лісового господарства, риборозведення та рибництва і працівники найпростіших професій,однак попитом дані професійні групи не користуються. Щодо першої групи то дисбаланс в даній галузі пов'язаний із занепадом аграрного сектору, лісництва та рибництва у області. Низький попит на некваліфіковані кадри пов'язаний із структурними зрушеннями в економіці, автоматизацією виробничих процесів та конкуренцією із зарубіжними виробниками, що визначає необхідність в високій продуктивності праці та постійного підвищення якості продукції. Все це обумовлює об’єктиву необхідність у працівниках високої кваліфікації та передовим досвідом.

Аналіз статистичних даних соціально-економічного розвитку Житомирської області та тенденцій розвитку ринку праці повинен бути основою для створення регіональної програми зайнятості населення, яка повинна бути спрямована на врівноваження попиту та пропозиції робочої сили. Ці завдання покладені на Житомирський обласний центр зайнятості, функції якого полягають в наданні інформаційних, профорієнтаційних послуг, створення банку вакансій та пошук за фахом роботи, працевлаштування неконкурентоспроможних верств населення на заброньовані робочі місця, підвищення конкурентоздатності незайнятих громадян шляхом організації професійного навчання, залучення до тимчасових громадських робіт, надання дотацій роботодавцям, виплата соціальної допомоги по безробіттю.

Як вже зазначалось, на ринку праці Житомирської області існує значний дисбаланс. Враховуючи ці тенденції, на нашу думку, до пріоритетних напрямків, які сприятимуть врівноваженню попиту і пропозиції робочої сили, слід віднести:

– вдосконалення координаційної роботи місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян з питань підвищення кваліфікаційного рівня робітничого потенціалу;

– сприяння залученню інвестицій, інших джерел фінансування професійно-технічної освіти, розробка та реалізація проектів освітніх програм, формування державних замовлення на підготовку робітничих кадрів регіону;

– створення умов для працевлаштування випускників вищих та професійно-технічних навчальних закладів,

– проведення щорічного моніторингу регіонального ринку праці та інформування населення в потребах ринку;

– з урахуванням потреб ринку праці у кваліфікованих робітничих кадрах забезпечити в професійно-технічних навчальних закладах підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації осіб за договорами з обласним центром зайнятості;

– розширити підготовку кваліфікованих робітників на замовлення фізичних та юридичних осіб з використанням різних форм та методів: очно-заочне, дистанційне навчання, без відриву від виробництва, за індивідуальними навчальними планами, за модульними технологіями тощо;

– з метою забезпечення мобільності професійно-технічних навчальних закладів щодо реагування на зміни потреб регіонального ринку праці в кваліфікованих робітниках з конкретних професій сприяти впровадженню нових професій та напрямів навчання;

– з метою вдосконалення організації професійно-технічного навчання учнів професійно-технічних навчальних закладів із застосуванням сучасного обладнання налагодити та підтримувати партнерські стосунки з підприємствами – замовниками робітничих кадрів щодо використання їх виробничої матеріальної бази;

– забезпечення цільового направлення сільської молоді на навчання у вищі аграрні навчальні заклади;

– з метою підвищення якості професійної підготовки робітничих кадрів необхідно забезпечити впровадження в навчальний процес нових державних стандартів професійно-технічної освіти, сприяти використанню в навчальному процесі інноваційних форм та методів, в т.ч за модульною системою, за індивідуальними планами і програмами, стажування безпосередньо на робочому місці та ін., сприяти запровадженню у навчально-виробничий процес професійно-технічних навчальних закладів новітніх виробничих технологій, використанню нового технологічного обладнання та устаткування підприємств-замовників робітничих кадрів, впроваджувати в навчальний процес професійно-технічних навчальних закладів освітні проекти та програми, направлені на підвищення якості професійної підготовки робітників;

– забезпечення розширення сфери застосування праці із створенням нових робочих місць у всіх сферах економічної діяльності;

– розширити мережу робочих місць в аграрній сфері за рахунок розвитку фермерства, обслуговуючих кооперативів, приватного підсобного сектора, придбання нової техніки, а також, відродження таких трудомістких галузей як хмелярство, льонарство та картоплярство, адже Житомирська область має значний ресурсний потенціал, за рахунок сприятливих кліматичних умови та надзвичайно родючих земель;

– постійно оновлювати базу даних про наявність вільних виробничих площ, обладнання, іншого майна для надання його в оренду суб’єктам підприємництва для здійснення ними господарської діяльності та їх оприлюднення через засоби масової інформації, що сприятиме створенню нових робочих місць, за рахунок розвитку підприємництва;

– забезпечення фінансування та виконання в повному обсязі програм підтримки малого підприємництва.

– забезпечення доступ незайнятого населення до інформаційних, майнових, навчально-освітніх, консультативних послуг;

– сприяти у відновленні діяльності або створенні нових об’єктів роздрібної торговельної мережі та побутового обслуговування, насамперед у сільських населених пунктах;

– сприяння у реалізації державних гарантій щодо забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем шляхом надання дотації роботодавцю;

– забезпечення виконання у повному обсязі зобов’язань сторін щодо забезпечення збереження робочих місць, професійного навчання і перенавчання кадрів на виробництві, обсягів робіт і повної зайнятості працівників на підприємствах, установах, організаціях та умови вивільнення працівників у випадках змін в організації виробництва;

– здійснення моніторингу професійного навчання працівників, вивчення, узагальнення та поширення кращого досвіду роботи підприємств, організацій, установ області з питань професійного навчання працівників;

– щорічно створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та здійснення контролю за виконанням роботодавцями області нормативу робочих місць даних працівників;

– посилити контроль за використанням роботодавцями праці іноземців та осіб без громадянства, які створюють серйозну конкуренцію, за рахунок дешевої робочої сили;

– ініціювання проведення семінарів, зустрічей, засідань за участю представників органів виконавчої влади, роботодавців та громадських організацій з метою поглиблення їх взаємодії зі службою зайнятості та роз’яснення її можливостей у задоволенні потреб роботодавця у висококваліфікованих кадрах та в доборі підходящої роботи для незайнятого населення, що сприятиме визначенню потенційних потреб у робочій силі, в її кількісному та якісному аспекті, а також дасть змогу надати об’єктивну інформацію щодо попиту та кваліфікаційні вимоги до деяких професій;

– проведення превентивних профорієнтаційних заходів для вивільнюваних працівників з метою їх адаптації до умов сучасної ситуації на ринку праці, профілактики запобіганню безробіття;

– інформувати про стан та потреби регіонального ринку праці, зміст основних професій та вимоги до працівників, надавати інформаційно-довідкові консультації особам, які звертаються до служби зайнятості. Збільшити обсяги надання послуг молодим особам, у тому числі неповнолітнім;

– удосконалення системи надання профорієнтаційних послуг інвалідам з метою прискорення їх інтеграції у сферу праці та суспільного життя шляхом проведення роз’яснювальної роботи з питань реалізації права інвалідів на зайнятість, інформування про перелік професій і спеціальностей, що користуються попитом на сучасному ринку праці;

– з метою приведення ринку освітніх послуг у відповідність до потреб роботодавців брати участь в узгодженні обсягів державного замовлення на підготовку кадрів;

– забезпечити працевлаштування молоді на вільні та новостворені робочі місця, в тому числі шляхом надання дотацій роботодавцям для працевлаштування безробітних з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, запроваджувати нові форми роботи: надання інформаційно-консультаційних послуг шляхом вільного доступу до банку вакансій через інформаційну мережу державної служби зайнятості;

– надання різних видів профорієнтаційних послуг особам, які звертаються до служби зайнятості. Інформування про стан, попит і динаміку ринку праці, зміст та перспективи розвитку сучасних професій і вимоги до особи, форми та умови оволодіння професією, можливості професійно-кваліфікаційного зростання і побудови кар’єри з метою формування професійних інтересів, намірів та мотивації особи щодо вибору або зміни трудової діяльності, професії, кваліфікації роботи;

– дисбаланс між попитом та пропозицією посилюється за рахунок молоді, яка часто вибирає професію за престижність, не знаючи при цьому потребу ринку на фахівців тієї чи іншої професії. З метою профілактики безробіття серед молоді організовувати проведення профорієнтаційної роботи як однієї з найбільш уразливих категорій населення за рахунок проведення з учнями загальноосвітніх навчальних закладів масових форм профорієнтаційної роботи, день відкритих дверей центру зайнятості, ярмарок професій, проведення для школярів різноманітних групових профорієнтаційних заходів (презентація професій, професіографічна екскурсія), надання учням індивідуальної профконсультаційної допомоги, в тому числі з використанням профдіагностичних тестів і методик, першочергову увагу слід приділяти наданню профорієнтаційних послуг учням шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

– з метою подолання професійно-кваліфікаційного дисбалансу розширювати співпрацю з професійно-технічними навчальними з організацією теоретичного навчання на базі навчального закладу, а виробничого навчання та виробничої практики – на базі підприємств з новітніми технологіями виробництв;

– розширення переліку професій та напрямів підвищення кваліфікації безробітних, залучення до професійного навчання молоді, жінок, осіб, які мешкають у сільській місцевості, здійснення підготовки кадрів для сільського господарства, сприяння у професійному навчанні безробітних для сфери побутового обслуговування населення за участю професійно-технічних навчальних закладів.

Для реалізації напрямків забезпечення рівноваги попиту та пропозиції необхідна побудова ефективної інфраструктури. Особливе місце тут посідає регіональний центр зайнятості. Справжнім проривом є впровадження Єдиної інформаційно-аналітичної системи зайнятості – «ноу-хау» в соціальній сфері, і цей програмний продукт проходив апробацію саме у Житомирській області. Ця інформаційна система об’єднує всі центри зайнятості. Частина функцій з місцевого рівня переходить на обласний та на державний, що дозволяє вивільнити працівників базових центрів для безпосередньої роботи з населенням. Вона передбачає електронні обміни з Пенсійним фондом, органами державної влади, субсидій, статистики, податкової адміністрації, соціальними партнерами тощо, а це скорочує термін обслуговування клієнтів, зменшує кількість довідок. Уся інформація передається в державний центр зайнятості, а це дає змогу мати дані про вакансії не тільки у своєму районі, але й на рівні країни, що дозволяє швидше та ефективніше реагувати на зміни на ринку праці та спрощує процес врегулювання попиту та пропозиції робочої сили.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]