- •Розділ 1.Сутність відкритих гірничих робіт
- •Розділ 2. Розрахунок вихідних даних для виконання проекту
- •Розділ 3. Розрахунок виймально-навантажувальних робіт
- •Розділ 4. Підготовка гірських порід до виймання
- •Розділ 5.Розкриття родовища та об’ єми гірничо- капітальних робіт
- •Розділ 6.Транспорті роботи на кар’єрах
- •Розділ 7. Розрахунок мінімальної ширини робочої площадки
- •Розділ 8. Відвалоутворення
- •Розділ 9. Рекультивація
Розділ 2. Розрахунок вихідних даних для виконання проекту
Поклад, або його частина яка буде розроблюватися одним кар’єром називається кар’єрним полем - геометричне тіло складної будови .
Зверху кар’єр обмежений земною поверхнею. Ступінчата поверхня, яка обмежується з боків називається бортом кар’єра , а поверхня обмежуюча кар’єр знизу - підошвою. Умовна поверхня, що проходить через верхній і нижній контури кар’єра називається відкосом борта кар’єра. Кут який утворюється бортом кар’єра та горизонтальною площиною, яка проходить через підошву називають кутом відкосу борта кар’єра.
Головними параметрами кар’єра є: об’єм гірської маси, кінцева глибина кар’єра, кути відкосів бортів кар’єру, запаси корисної копалини, об’єми розкривних порід та розміри на денній поверхні.
Об’єм гірської маси в контурах кар’єра характеризує масштаб гірничих робіт, визначається по формулі акад.. В.В.Ржевського
Для виконання подальших розрахунків необхідно визначити кінцеву глибину кар’єру:
-для горизонтальних покладів вона становитиме:
де – потужність розкривного шару,м ;
потужність покладу корисної копалини,м ;
Визначення об’єму гірської маси в контурах кар’ра
–об‘єм гірської маси в кар’єрі,
середній кут укосу бортів кар’єра
P,S – відповідно периметр та площа підошви кар’єра.
кут укосу бортів кар’єра розкриву
кут укосу бортів кар’єра розкриву корисної копалини.
8
Підрахунок об’ємів запасів корисної копалини та розкривних порід:
Об’єм покладу розкривних порід копалини визначається за виразом:
Об’єм покладу корисної копалини визначається за виразом:
З врахуванням 5% втрат корисної копалини при розробці родовища промислові запаси становитимуть:
Строк існування кар’єру становить:
де річна продуктивність кар’єру по корисній копалині, м 3 /рік;
Річний об’єм розкривних порід по кар’єру:
Середній промисловий коефіцієнт розкриття становить:
Приймається режим роботи підприємства:
-тривалість зміни
-кількість робочих змін на добу
-кількість робочих днів на рік для корисної копалини
-кількість робочих днів на рікднів для рокривних порід
Розділ 3. Розрахунок виймально-навантажувальних робіт
Розрахунок висоти уступів та підбір екскаваторів. Висота уступів в кар’єрі приймається при розробці м’яких порід меншою або рівною максимальній висоті черпання прямої механічної лопати ; при розробці скельних порід (при використанні БВР
В даному кар’єрі приймемо 1 уступ по розкривній породі висотою () 10м, та 3 уступи по корисній копалині висотою () 16,6м. Для нашого кар’єру приймемо для розкривних порід і для корисної копалини екскаватор ЕКГ – 5А з максимальною висотою черпання 11 м.
Рекомендується прийняти висоту уступів в межах від 8–15 м. Наприклад: потужність розкриву 30 м тоді можна прийняти 3 уступи по 10 м або 2 уступи по 15 м. Потужність корисної копалини 50 м можна прийняти 5 уступів по 10 м або 4 уступи по 12,5 м.
Ширина заходки
- механічної лопати при розробці скельних порід з розвантаженням в автомобільний транспорт:
де радіус черпання екскаватора, м;
Розрахунок продуктивності виймально-навантажувального обладнання.
Розрахунок продуктивності виймального обладнання ведеться для розкривних та видобувних порід. При однакових властивостях гірської породи (наприклад: вивітрілий граніт (розкрив) та свіжий граніт (корисна копалина)) та однаковій виймальній техніці на розкриві та корисній копалині дозволяється проводити один загальний розрахунок продуктивності виймальної техніки.
- годинна технічна продуктивність одноковшевих екскаваторів.
де Е – ємність ковша екскаватора;
коофіцієнт екскавації;
коофіцієнт вибою;
розрахункова тривалість робочого циклу екскаватора, що залежить від типу розроблюваних порід та кута повороту екскаватора до розвантаження;
- змінна експлуатаційна продуктивність екскаватора:
де коофіцієнт використання екскаватора в часі.
- необхідна кількість екскаваторів визначається за формулою:
Кількість екскаваторів, яка заходиться в резерві приймається 20 % від основної кількості екскаваторів. Кількість екскаваторів, яка розміщуються на одному горизонті має бути не більше трьох штук. Кожен екскаватор має відпрацьовувати довжину блоку не менше 200 м.