Логістика постачання («логістика на вході»)

Логістика виробництва

Логістика збуту

(«логістика на виході»)

Рис. 1.1. Підприємство з погляду логістики

Метою логістики є мінімізація сукупних витрат, які виникають в процесі пересування товарів і послуг (продукції, сировини, матеріалів тощо) зі сфери виробництва (з місць створення, видобування тощо) до сфери споживання (включаючи кінцеве та проміжне, а також й виробниче споживання).

Досягнення цілей логістики має бути підкорене цілям господарських систем, що відображено у вислові: «при максимально можливому корис­ному ефекті функціонування цих систем». Мету логістики можна сформулювати за допомогою концепції «8 R» (рис. 1.2):

Рис. 1.2. Мета логістики

Right product – потрібний продукт;

Right quantity – в потрібній кількості;

Right condition – заданої якості;

Right place – у потрібному місці;

Right time – у визначений час;

Right customer – для конкретного споживача;

Right cost – з мінімальними витратами;

Right service – з належним рівнем сервісу.

Мета логістики вирішується шляхом виділення і вирішення завдань на мікро- і макрорівні (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Завдання логістики

Таким чином, завдання логістики полягає в тому, щоб організувати таке географічне розміщення джерел сировини, незавершеного вироб­ництва, запасів готової продукції, яке б відповідало потребам у них і вод­ночас було би пов’язано з мінімальними можливими витратами.

4. Предмет, об’єкти і суб’єкти логістики

Важливим при вивченні засад логістики є чітке осмис­лення об’єкта, тобто того, на що спрямовані наші дослідження, пред­мета – того, що конкретно в межах визначеного об’єкта має вивчатися і суб’єктів – тобто індивідуумів, які будуть задіяні при вирішенні логістич­них проблем (рис. 1.4, 1.5).

Так, об’єктом в логістиці є всі потокові процеси, які знаходяться у тісному взаємозв’язку і взаємодії. Предметом логістики виступає наскрізна оптимізація всіх потокових процесів.

Рис. 1.4. Об’єкт і предмет вивчення логістики

Рис. 1.5. Суб’єкти логістики

Як видно з наведених рисунків, основним в логістиці є оптимізація потокових процесів, яка досягається через узгодженість інтересів зацікавлених осіб. Різноманітність інтересів призводить до так званого «конфлікту цілей», прерогативою розв’язання якого є діяльність логістика. Таким чином, логістик виконує роль координатора функціональних підрозділів задля головної мети – оптимізації потокових процесів.

5. Основні поняття логістики

Очевидно, що при побудові бази логістичних знань необхідна певна систематизація застосовуваних понять і категорій. Практично неможливо «осягнути неосяжне», яке складається з багатьох різнотипових, мінливих термінів логістики. Спроба систематизувати понятійний апарат логістики представлена в табл. 1.3.

Таблиця 1.3

Основні поняття логістики

Поняття логістики	Значення
Логістична операція	відокремлена сукупність дій, спрямована на перетво­рення потоку
Логістична функція	сукупність дій, однорідних з огляду мети;
	укрупнена група операцій, спрямованих на реалізацію цілей логістичної системи
Логістичний ланцюг	лінійно підпорядкована множинність елементів логістич­ної системи, впорядкована за матеріальним, сервісним, інформаційним або фінансовим потоком з метою аналізу чи синтезу певної сукупності логістичних процедур
Логістичний канал	частково впорядкована множинність суб’єктів, під­приємств й установ, які здійснюють доведення потоку від виробника до споживачів
Логістична мережа	множинність елементів логістичної системи, взає­мозв’язаних між собою за матеріальним, сервісним або пасажирським, і супутніми до них інформаційним і фі­нансовим потоками
Логістична система	це адаптивна система зі зворотним зв’язком, яка вико­нує певні логістичні функції. Вона, зазвичай, скла­дається з декількох підсистем і має розвинені зв’язки з зовнішнім середовищем: промислове підприємство, терито­ріально-виробничий комплекс, торгове підприємство тощо

6. Диференціація логістики

На книжкових полицях можна побачити посібники, що розкривають ту або іншу галузь логістики: транспортна логістика, промислова логістика, складська логістика, сервісна логістика і т.ін.

На рис. 1.6 подана найчастіше вживана ди­ференціація логістики.

Рис. 1.6. Диференціація логістики

Окрім розглянутих видів логістики часто можна зустріти вирізнення логістики за рівнем локалізації логістичних операцій та функцій:

мікрологістика, компетенція якої розповсюджується на економічні потоки підприємства;

мезологістика, сфера впливу якої охоплює сукупність підпри­ємств й установ у межах об’єднань корпоративного типу (фінансово-промислові групи, транснаціональні компанії тощо);

макрологістика, яка припускає використання інструментарію логіс­тики при управлінні економічними потоками регіону, галузі, держави та навіть світової спілки (міжнародна торгівля, міжнародні перевезення тощо).

Наведена диференціація логістики дозволяє більш детально вивчити особливості видів логістичної діяльності та враховувати їх в організації бізнесу, що значно полегшує процес формування місії, стратегії та оперативних планів роботи підприємства. Тобто знання різних аспектів логістичної діяльності дозволяє ефективно оптимізувати наявні ресурси.

7. Причини і тенденції розвитку сучасної логістики. Логіс­тич­ні організації

Сучасні умови господарювання характеризуються глобалізаційними та інтеграційними процесами. За таких умов розвиток логістики має наступні тенденції (рис. 1.7).

Рис. 1.7. Тенденції розвитку сучасної логістики

Розглядаючи сучасні тенденції логістики варто зазначити провідні організації (табл. 1.8), від діяльності яких залежить популяризація та розвиток логістики як науки і практики.

Таблиця 1.8