Рекомендована література.

1. Конспект лекцій.

2. Богородинский Д.К. Руководство к практическим занятиям по нервным болезням.М.,1974.

3. Гречко Б.Е. Пособие к практическим занятиям по нервным болезням для студентов стоматологического факультета. М.,1988.

4. Гусев Е.И. Нервные болезни. М.,1990

5. Ромоданов А.В. с соавт. Атлас топической диагностики заболеваний нервной системы. - Киев. - 1987.

6. Скоромец А.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. - Москва. - 1990.

7. Скочій П.Г. Нервові хвороби (спеціальна частина). Львів, 1995 рік

8. Триумфов А.В. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. - Москва. - Техлит. - 1996.

9. Ярош О.А. Нервові хвороби. - Київ. - Здоров’я - 1995.

10. Віничук С.М., Дубенко Є.Г. Нервові хвороби. - Київ. - Здоров’я. - 2001.

Методичну розробку підготувала ___________________ доц. Гриб В.А.

Методична розробка затверджена на засіданні кафедри неврології №1

Протокол № від „___” ________ 200 р.

Функціонально-структурна одиниця нервової системи – нейрон. Трофічна функція клітини (тіло нейрона) і проведення імпульсів (відростки). Аксони – складаються з нейрофібрил, які становлять осьовий циліндр, покритий мієліновою оболонкою. Волокна типу А, В, С. Будова клітини (ДНК, РНК, білки, ліпіди, мітохондрії, апарат Гольджі та ін.).

Закон динамічної поляризації (імпульс іде з дендрита на тіло клітини і аксон), синапси (аксосоматичні, аксодендритичні, аксоаксональні та ін.). Паренхіма (нейрони) і строма (глія). Глія (олігодендроцити, астроцити, епендимоцити, мікроглія) і її роль (каркас, опірна, замісна, обмінна). Мікроглія (дрібні відросткові клітини, що мають захисну функцію).

Центральна нервова система (головний і спинний мозок). Стовбурова частина головного мозку (старі утворенння) і півкулі головного мозку (нові утворення), принцип субординації. Сегментарна будова спинного мозку.

Периферична нервова система (відростки нервових клітин, нерви, корінці, ганглії).

Соматична і вегетативна нервова системи: перша забезпечує рухову і чутливу функцію, друга – інервує судини, залози, внутрішні органи, забезпечуючи гомеостаз.

Рефлекторна діяльніть (рухи, рефлекси). Рефлекс – рухова реакція у відповідь на подразнення з зовнішнього чи внутрішньго середовища, що здійснюється за участі нервової ситстеми. Сєчєнов І. М.: «Всі акти свідомого і безсвідомого життя за способом свого походження суть рефлекси». Матеріальний субстрат рефлекса – рефлекторна дуга. Прості і складні дуги. Поняття про аналізатор. Класифікація аналізаторів і рефлексів. Умовні і безумовні рефлекси.

І. Рефлекси фізіологічні:

1. Поверхневі

• із слизових оболонок (корнеальний, кон’юктивальний, глотковий та ін.).

• шкірні (черевні, підошвові та ін.).

2. Глибокі

• сухожильні ( згинально-ліктьовий, розгинально-ліктьовий, колінний, ахілловий).

• періостальні (карпорадіальний, плече-лопатковий та ін.)

ІІ. Рефлекси патологічні:

1. Пірамідні:

• ступневі (згинальні і розгинальні).

• оральні (хоботковий, Марінеско-Радовичі, назолабіальний та ін.)

2. Захисні (рефлекси спінального автоматизму).

3. Тонічні (рефлекси Магнус-Клейна).

4. Синкінезії (глобальні, координаційні, імітаційні).

5. Клонуси.

Зміна рефлексів (анізорефлексія, гіперрефлексія, арефлексія).