Методична розробка №27 /для викладачів/

практичного заняття з клінічної неврології.

Тема: «Демієлінізуючі захворювання»

І. МЕТА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ.

• вивчити етіологію, класифікацію, патогенез, патологічну анатомію, клініку демієлінізуючих захворювань.

• оволодіти основами діагностики, диференційної діагностики, принципів лікування, прогнозу, трудової експертизи, реабілітації і профілактики цих захворювань.

• виховати у студентів сучасне клінічне мислення.

дисципліна	знати	вміти
І. Забезпечуючі дисципліни Анатомія Гістологія	- функціональну анатомію головного та спинного мозку - гістологічну будову білої та сірої речовини головного та спинного мозку	- показати на таблицях, схемах і муляжах утвори головного та спинного мозку
ІІ. Забезпечувані дисципліни Нейрохірургія Травматологія (вертебрологія)	- основні симптоми та синдроми ураження головного та спинного мозку - клінічні прояви ураження спинного мозку на різних рівнях (спінальна форма розсіяного склерозу)	- провести диференціальний діагноз між проявами розсіяного склерозу та об’ємними процесами головного та спинного мозку - провести диференційний діагноз між ураженням спинного мозку вертеброгенного генезу і спінальною формою розсіяного склерозу
внутріпредметна інтеграція
Тема 1, 7, 15, 18	- топічну діагностику ураження центральної нервової системи	- виявити симптоми ураження різних рівнів ЦНС

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

№	Етапи заняття	Час	Місце проведення	Оснащення
1.	Організаційні заходи	2 хв.	Учбова кімната	Академічний журнал
2.	Контроль вихідного рівня знань студентів	15 хв.	Учбова кімната	Тести, задачі, таблиці, стенди
3.	Курація тематичних хворих	33 хв.	Палата	Набір для дослідження
4.	Клінічний розбір хворих з визначенням топічного діагнозу	15 хв.	Палата	Набір для дослідження
5.	Контроль кінцевого рівня засвоєння учбового матеріалу	15 хв.	Учбова кімната	Тести, задачі, таблиці
6.	Заключення, завдання додому	5 хв.	Учбова кімната	Орієнтовна карта, рекомендована література

ІІІ. ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

Вивчення особливостей клінічних проявів різних форм розсіяного склерозу, принципів їх лікування. Курація хворих з розсіяним склерозом та гострим розсіяним енцефаломієлітом. Клінічний розбір тематичних хворих всією групою, визначеннея методики лікування, вирішення питань реабілітації і трудової експертизи.

4. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ.

1. Підготовчий етап.

Викладач формулює основну мету заняття, коротко знайомить студентів з планом його проведення. Потім здійснює контроль вихідного рівня знань студентів шляхом розв’язання кожним студентом однієї тестової задачі. Відповіді оцінює викладач, результати обговорюються студентами групи. Обговоренням керує викладач. Слабо підготовленим студентам в процесі заняття пропонується вирішити додаткову задачу.

2. Основний етап.

Після того, як викладач в палаті продемонструє тематичних хворих (розсіяний склероз, гострий розсіяний енцефаломієліт) студенти невеликими групами по 3-4 чоловіки під керівництвом викладача самостійно поетапно обстежують хворих (збирають анамнез, скарги, об’єктивно досліджують неврологічний статус). Дані неврологічного обстеження доповнюються даними параклінічних методів (ЕКГ, рентгенографія, аналіз крові, імунологічні дослідження і інші лабораторні дані). Аналіз самостійної роботи студентів проводиться в учбовій кімнаті. При цьому вони аналізують скарги, анамнез, виділяють ведучі симптоми ураження нервової системи і формулюють клінічний діагноз. Результати обстеження в малих групах оцінюються представниками інших малих груп і робиться остаточний висновок про топіку ураження в нервовій системі і клінічний діагноз, характер процесу.

3. Заключний етап.

Контроль кінцевого рівня засвоєння учбового матеріалу здійснюється шляхом вирішення кожним студентом однієї тестової задачі. Відповіді обговорюються студентами групи під контролем викладача.

На заключення викладач відповідає на запитання, дає тему для наступного заняття, орієнтовну карту та рекомендовану літературу.

5. ЩО СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ

• Класифікацію демієлінізуючих захворювань.

• Патоморфологію процесу демієлінізації.

• Симптоми і синдроми, характерні для демієлінізуючих захворювань.

• Особливості клінічного перебігу демієлінізуючих захворювань (розсіяного склерозу, гострого розсіяного енцефаломієліту).

• Додаткові методи, які використовують з метою діагностики вказаних захворювань.

• Лікування хворих з демієлінізуючими захворюваннями.

5. ЩО СТУДЕНТ ПОВИНЕН ВМІТИ

• Діагностувати типові клінічні варіанти розсіяного склерозу та гострого розсіяного енцефаломієліту.

• Скласти план комплексного лікування хворих з розсіяним склерозом та гострим розсіяним енцефаломієлітом.

Тести вихідного рівня знань та контроль кінцевого рівня знань додаються.