Енцефаліт

Енцефаліт це запальне захворювання головного мозку інфекційної або інфекційно-

алергічної природи. Збудником є віруси, бактерії, рикетсії, грибки.

За перебігом: гострий, підгострий, хронічний, прогредієнтно-ремітуючий.

За клінікою: типові форми, асимптомні, абортивні, блискавичні.

Первинні енцефаліти: арбовірусні (кліщовий, комарині), з невідомим вірусом

(летаргічний), ентеровірусні, у разі сказу.

Вторинні енцефаліти: параінфекційні (у разі кору, краснухи, епідемічного паротиту,

вітряної віспи, грипу), некротичні (герпетичний, цитомегаловірусний), післявакцинальні,

сироваткові, спричинені мікробами, рикетсіями, токсоплазмою.

Лейкоенцефаліт (ураження білої речовини головного мозку)  підгострі прогресуючі

енцефаліти Ван Богарта, Шільдера.

Поліоенцефаліт (ураження сірої речовини)  епідемічний енцефаліт Економо.

Паненцефаліт (ураження білої і сірої речовини)  кліщовий енцефаліт.

Історичні відомості

• Томас Сіденгам у 17 ст.описав хворого з енцефалітом та ввів термін “мала хорея”

• О.Я.Кожевніков в 1894 р. описав кіркову локальну епілепсію та стверджував про її

інфекційну природу (джексонівська епілепсія)

• З 1915 по 1927 рр. – пандемія летаргічного енцефаліту

• Economo Constantin (1876-1931) австрійський невролог, описав епідемічний

летаргічний енцефаліт, який в подальшому отримав його ім’я

• В 1924 р. в Японії – спалах японського енцефаліту

• В1933 р в США – епідемія енцефаліту Сент-Луї

• В 1935 р. біля Хабаровська – спалах нового виду енцефаліту.

• З приводу цього в 1937-39 рр. організовані наукові експедиції на Далекий Схід,

було відкрито збудника цього енцефаліту, доведена роль кліщів в передачі вірусу

кліщового енцефаліту

Діагноз енцефаліту виставляється на підставі наявності 3 синдромів:

• Загально-інфекційні симптоми - висока tº, запальні зміни в крові, катаральні явища

верхніх дихальних шляхів, ШКТ

• Загально-мозкові симптоми – головний біль, блювання, судоми, порушення

свідомості, психомоторні розлади

• Осередкові симптоми ураження мозку

Летаргічний енцефаліт Економо перебігає в 2 стадіях

В гострій стадії – судинно-інфільтративний процес в проміжному та середньому мозку

В хронічній стадії – дистрофічні зміни, особливо в чорній речовині.

Гостра стадія: окуло-летаргічний синдром підвищення температури тіла, вегетативні,

вестибулярні, психічні порушення

Хронічна стадія: синдром паркінсонізму

Кліщовий енцефаліт

Це арбовірусний енцефаліт, весняно-літній. Збудник – нейротропний вірус.

Зараження виникає через укус пасовищного іксодового кліща (перенощик хвороби)

Резервуар вірусу в природі - гризуни

Патоморфологія

Негнійний запальний процес частіше виникає в:

• нейронах передніх рогів шийного потовщення спинного мозку

• в рухових ядрах черепних нервів

Клінічні прояви

Гостра стадія

• Перший період лихоманки: слабкість, головний біль, біль в м’язах, менінгеальний

синдром;

• Другий період лихоманки: периферичні парези м’язів рук, шиї, бульбарний синдром

Стадія одужування

Стадія реконвалесценції

Період залишкових явищ (стійкі атрофічні парези, кожевніковська епілепсія)

Герпетичний енцефаліт

Етіологія. HSV 1 та 2 типу

Патогенез. Інфікування вірусом ЦНС відбувається через нюхові цибулини або через

ганглії трійчастого нерва. Вірус розповсюджується гематогенно або по періневральним

просторам. Провокаторами маніфестації вірусу є: інтеркурентні захворювання,

призначення цитостатиків, ВІЛ-інфекція та ін. В ЦНС попадає гематогенно за умов

порушення ГЕБ

Патоморфологія - характеризується геморагічними та некротичними змінами в нервовій

тканині з утворенням вогнищ деструкції, з подальшим формуванням кіст, здебільшого, в

сірій речовині (лобові, скроневі, тім’яні частки)

Клініка

Менінгеальний тип, кірковий, інсультоподібний, стовбуровий, абдомінальний.

Діагностика

КТ головного мозку – ознаки набряку

МРТ головного мозку – ознаки набряку та вогнища гіперінтенсивного сигналу

ЕЕГ – підвищення судомної готовності

Очне дно – набряк ДЗН; через 1,5-2 міс. - атрофія ДЗН

Лікування

 в реанімаційному відділенні (в гострій стадії)

 противірусні (ацикловір по 10 мг/ кг ваги крапельно кожні 8 годин протягом 10-14

діб)

 імуноглобуліни

 дегідратуючі

 симптоматичне лікування

Грипозний енцефаліт (вторинний)

Це токсико-інфекційне ураження нервової системи, яке розвивається на висоті

захворювання на грип

Патоморфологія-

▪ набряк головного мозку

▪ дрібні, діапедезні крововиливи

▪ периваскулярні інфільтрати

Клініка

– виражені загальномозкові симптоми

– менінгеальний синдром з переважанням ригідності потиличних м’язів

–афазія, ураження VІІ, ІІІ, ІХ-ХІІ пар черепних нервів, пірамідні парези

– зміни на очному дні: застій, іноді неврит, зниження гостроти зору

– СМР: кров’яниста, ксантохромна, прозора

Лікування

– препарати кальцію, антигістамінні, противірусні, дезінтоксикаційні

Вакцинальні енцефаліти

Виникають у разі антирабічних щеплень, КДС, щеплень проти віспи

Уражається біла речовина головного та спинного мозку (лейкоенцефаліт або

енцефаломієліт), спостерігаються вогнища демієлінізації

Клініка

– початок гострий (на 7-й-12-й день після вакцинації), температура тіла 40°С.

Загальномозкові симптоми

генералізовані судомні напади

Менінгеальні симптоми

центральні парези

порушення координації.

СМР: тиск підвищений, легкий лімфоцитарний плеоцитоз з незначним гіперальбумінозом,

підвищення цукру

Прогноз сприятливий, крім випадків, коли захворювання розвивається за типом

висхідного параліча Ландрі

Енцефаліт при вітряній віспі та коревий енцефаліт

Інфекційно-алергічні захворювання.

Клінічні прояви подібні (гіпертермія, порушення свідомості, менінгеальні симптоми,

судомні напади)

Коревий енцефаліт - на 3-5-й день після висипань, а вітряної віспи – на 3-7-й день.

У разі коревого енцефаліту - судомні напади і в 50% випадків порушення свідомості, а при вітряному – в 18-20%. Для вітряному характерні мозочкові і вестибулярні

порушення, можуть бути геміпарези і порушення функції черепних нервів.

СМР – лімфоцитарний плеоцитоз, гіперальбуміноз.

Перебіг тяжкий. Летальність при коревому ≈25%, при вітряному летальність менша і

перебіг сприятливий.