Дослідження функцій черепних нервів

Дослідження функції нюхового нерву.

Дослідження функцій нюхових нервів проводять за допомогою набору ароматичних речовин з характерними відоми­ми, але не дуже різкими запахами (м'ята, камфора, гас та ін.), щоб не подразнювати закінчення трійчастого нерва. Пробірку під­носять до кожного носового отвору окремо, другий отвір закри­вають. При цьому досліджуваний повинен назвати запах.

Перед дослідженням слід перевірити прохідність носових ходів за допомогою наступної проби: поперемінно закриваючи то одну то іншу ніздрю просять хворого подути подихати на ватку. При прохідності носових ходів ватка буде відхилятись під випливом струменю повітря, яке видихається.

Дослідження функції зорового нерву.

Інформацію про стан зорового нерву можна отримати дослі­джуючи гостроту зору, поля зору, очного дна й відчуття кольору.

Дослідження гостроти зору проводять за допомогою спеціальних таблиць, в яких рядками розміщені літери або знаки, різні за розмірами Частіш за все для цього використовують таблиці Головіна-Сівцева. Дослід­ження виконують у темному приміщенні, з відстані 5 м. Таблиця при цьому має бути добре освітлена. У верхньому її рядку розмі­щені великі літери (знаки), що відповідає гостроті зору 0,1. Кож­ний наступний рядок, розміщений нижче, відповідає гостроті зору 0,2, 0,3, 0,4 і т. д. Десятий рядок досліджуваний читає при гостроті зору, яка становить 1,0. Для кожного ока гостроту зору визна­чають окремо, друге око при цьому закривають.

Дослідження половів зору – периметрія. Її проводять за допомогою спеціального приладу – периметра, який дозволяє визначати межі полів зору у градусах.

Дослідження очного дна, на якому добре видно місце виходу зорового нерву з очного яблука – офтальмоскопія, проводять окулісти. Дослідження кольоросприймання проводять за допомогою спеціальних кольо­рових малюнків.

Дослідження функцій окорухових нервів (3, 4 та 6 пар ЧМН) проводять одночасно.

При дослідженні окорухових нервів звертають увагу на ши­рину очних щілин, Звертається увага — чи не опущена верхня повіка (птоз), яка форма зіниць (в нормі зіниці круглої форми) і їх рівномірність. Нерівномірність зіниць називається анізокорією, звуження — міозом, розширення — мідріазом.

Далі досліджуються конвергенцію очних яблук. Конвергенція – це сходження очних яблук до середньої лінії при наближені предмету до обличчя на якому був зафіксований погляд. При цьому одночасно відбувається звуження зіниць – реакція зіниць на конвергенцію. Порушення конвергенції та реакції зіниць на конвергенцію спостерігається при порушенні функції системи нервових волокон, які з’єднують в одну систему всі окорухові нерви (так звана система зовнішнього повздовжнього пучка).

Обов’язковим є дослідження зіничних реакцій на світло. Розрізняють пряму та спів дружню реакцію зіниць на світло. Пряму реакцію зіниць на світло перевіряють окремо в кожному оці. Для цього одне око закривають, а друге то освітлюють то затінюють. При цьому відбувається або звуження зіниці при освітлені ока, або розширення зіниці – при затіненні ока.

Співдружню реакцію досліджують шляхом затінення або освітленням одного ока спостерігаючи при цьому за реакцією зіницю протилежного ока. Так, при освітленні правого ока зіниця лівого ока звужується а при затіненні – розширюється.

Потім досліджується функція окорухових м'язів. Для цього просять хворого зафіксувати погляд на неврологічному молоточку і стежити очима за його рухами. При дослідженні рухів очних яблук вверх, вниз, всереди­ну і назовні відмічають чи відбувається рух очних яблук за рухом молоточка і при цьому цікавляться чи у хворого не з'являється двоїння (дипло­пія) і якщо з'являється, то при якому положенні очних яблук воно найбільш виражено. Якщо хворий відмічає двоїння в очах, його просять закрити одне око і повторюють дослідження при цьому диплопія повинна зникнути, якщо вона викликана порушенням функції окорухових м'язів, оскільки двоїння можливе тільки при бінокулярному зорі. Цей простий тест використовують для виявлення симулянтів.

Методи дослідження зорового нерву

гострота зору поля зору очне дно кольоросприймання

таблиці Головіна-Сівцова периметр офтальмьоскоп поліхроматичні

таблиці