4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, проведення рятувальних робіт

НС у своєму розвитку проходить п’ять умовних етапів:

• Перший – нагромадження відхилень від нормального стану або процесу.

• Другий – ініціювання надзвичайної події (аварії чи стихійного лиха).

• Третій – процес надзвичайної події, під час якої відбувається вплив на людей, об’єкти і природне середовище, цей етап є наслідком і розвитком другого.

• Четвертий – дія вторинних уражаючих факторів під впливом можливих надзвичайних умов.

• П’ятий – ліквідація наслідків НС. П’ятий етап за часом починається ще до завершення третього і поєднується з четвертим.

Тому на першому етапі виникненню деяких надзвичайних ситуацій можна запобігти, якщо вживати певних заходів, а саме:

• створення безпечних умов праці на виробництві;

• систематичні перевірки посадовими особами району (об'єкту) і державними інспекторами стану будинків, споруд, технологічного обладнання, електрогосподарства, газо- і нафтопроводів, теплових трас;

• організація для персоналу вивчення правил, стандартів, норм, інструкцій та інших нормативних документів з безпеки та охорони праці;

• перевірка відповідності технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання вимогам нормативних документів до безаварійної експлуатації, безпеки та охорони праці;

• розробка і вдосконалення системи планів попереджувальних оглядів та ремонтів техніки;

• розробка і впровадження формулярів на кожен агрегат для відображення технічного стану обладнання з метою вдосконалення профілактичних заходів;

• перевірка ефективності вентиляційних, в тому числі – і аварійних, систем, надійності герметизації ємностей, які працюють під тиском;

• перевірка стану контрольно-вимірювальної, захисної та блокувальної апаратури;

• проведення профілактичних протипожежних заходів;

• контроль за справністю пожежного зв'язку, сигналізації, первинних засобів пожежегасіння, станом шляхів і під'їздів до об'єктів, справністю джерел протипожежного водопостачання;

• підготовка фонду захисних споруд, створення запасів засобів індивідуального захисту;

• нанесення на виробниче обладнання і комунікацію розпізнавальних знаків безпеки відповідно до вимог;

• перевірка утримання та готовності системи виявлення витоку СДОР, оповіщення працюючого персоналу і населення;

• розробка планів ліквідації аварійних ситуацій.

При визначені інженерно-технічних заходів необхідно враховувати особливості можливої НС на потенційно небезпечних об'єктах.

Щоб обґрунтовано спланувати зниження небезпеки виникнення і розповсюдження особливо небезпечних інфекцій, необхідно враховувати завчасне запровадження організаційних, санітарно-гігієнічних, лікувальних, евакуаційних та інші заходів.

Підготовка господарських об'єктів до стійкого функціонування в умовах надзвичайної ситуації є складним завданням, виконання якого залежить від видів загроз та характеру виробництва певного об'єкта. Під стійкістю роботи об'єктів народного господарства розуміють можливість виконувати свої функції (випускати продукцію, надавати послуги) в умовах НС, а також пристосованість даного об'єкта до швидкого відновлення після пошкоджень.

В своїй діяльності завжди необхідно враховувати фактори, що впливають на стійкість функціонування об'єктів в умовах надзвичайних ситуацій: район розміщення об'єктів, внутрішнє планування та забудова території, виробничі зв'язки, система управління, системи енергопостачання, технологічний процес, підготовленість до відновлення виробництва.