ІВАНО-ФРАНКІВСЬКий національний МЕДИЧНий університет

КАФЕДРА екстреної та невідкладної медичної допомоги,

медицини катастроф

“Затверджую”

Завідуючий кафедрою ЕНМДМК

професор В. Криса

“____”________________ 2012 р.

Методична розробка для студентів

для проведення практичного заняття з предмету

“Безпека життєдіяльності”

Тема № 2.

“ДЖЕРЕЛА НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ ТА ПОРОДЖЕНІ НИМИ ФАКТОРИ”

Підготував викладач кафедри Іванців М. О.

Обговорено на засіданні кафедри " 31 " серпня 2012 р.

Протокол № 1 .

Івано-Франківськ, 2012

	Навчальна мета	Ознайомити студентів з джерелами небезпеки життєдіяльності. Аналізувати та оцінювати небезпечні для життя, здоров’я і професійної діяльності ситуації та самостійно приймати рішення про вживання термінових заходів.
	Час	90 хв.
	Місце проведення	Ауд. № 14
	Навчально-матеріальне оснащення

а) Література

1. В. С. Джигирей та інш «Безпека життєдіяльності», Л., 2000 р.

2. Є. П. Желібо та ін. «Безпека життєдіяльності» Л., 2001 р

3. Є. П. Желібо, В.В. Зацарний «Безпека життєдіяльності» Л., 2006 р.

5	Навчальні питання і розрахунок часу
	Вступ	5 хв.
	Природні небезпеки	20 хв.
	Техногенні небезпеки.	20 хв.
	Соціальні та політичні небезпеки.	20 хв.
	Комбіновані небезпеки.	20 хв.
	Закінчення	5 хв.

ВСТУП

З появою на землі людства виникла проблема захисту його від небезпек. З часом на землі з’явилась група небезпек, що походять від об’єктів, створених людьми – антропогенні чинники (машини, хімічні та вибухові речовини, джерела різного роду випромінювання, макро- та мікроорганізми тощо).

Статистика свідчить, що в наш час травматизм може бути прирівняний до епідемії. Смертність від нещасних випадків на сьогодні займає 3 місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань, гинуть переважно працездатні люди віком до 40 років. Аналіз причин смертності в Україні (1994-1998 рр.) показує, що основною причиною смертності чоловіків у працездатному віці є нещасні випадки, отруєння, травми (у 30-35% усіх смертей).

1. Природні небезпеки

Природні небезпеки поділяють на тектонічні, топологічні та метеорологічні.

Тектонічні (грец. tektonicos - - створюючий) - - рухи земної кори, пов'язані з процесами, які відбуваються в надрах Землі: виверження вулканів, землетруси.

Топологічні (грец. topos — місцевість; logos — поняття, наука) пов'язані з процесами, які відбуваються на поверхні Землі: повені, зсуви, селі.

Метеорологічні (метеорологія — грец. meteora — атмосферні та небесні явища; logos — наука) — пов'язані з процесами, які від­буваються в атмосфері: спека, урагани, посуха та ін.

Небезпеки природного характеру досить часто мають ката­строфічний характер і перетворюються в стихійні лиха.

Стихійні лиха – це різноманітні явища природи, що виникають раптово, викликають раптові порушення нормальної життєдіяльності населення, а також руйнування і знищення матеріальних цінностей. Вони часто справляють негативний вплив на навколишнє середовище.

До стихійних лих належать: землетруси, повені, селеві потоки, зсуви, снігові замети, виверження вулканів, обвали, посухи, бурі і урагани. До таких лих у ряді випадків можуть бути віднесені також пожежі, особливо лісові і торф’яні.

Небезпечними лихами є, крім того, великі аварії. У гірських районах людині загрожує ще одна небезпека – снігова лава. Значні втрати наносять народному господарству і такі явища, як займання і вибухи природного газу.

По-різному можна зустріти стихійні лиха, пожежі, аварії. Розгублено, навіть приречено, як століттями зустрічали люди різні лиха або спокійно, з незламною вірою у власні сили, з надією на їх приборкання. Але впевнено прийняти виклик лих можуть тільки ті, хто знаючи, як діяти у тій чи іншій обстановці, прийме єдино правильне рішення: врятує себе, надасть допомогу іншим, попередить, наскільки зуміє, руйнівну дію стихійних сил.

Землетруси – явища, що трапляються у певних ділянках земної кори. Це одне із страшних стихійних лих. Вони виникають раптово. І хоча тривалість головного поштовху не перевищує кількох секунд, його наслідки набувають величезних масштабів.

Землетрус — це сильні коливання земної кори, викликані тек­тонічними причинами, які призводять до руйнування споруд, пожеж та людських жертв.

Місця, де стикаються між собою тектонічні плити (з них скла­дається земна кора), є сейсмічне небезпечними зонами, тобто рух плит уздовж їхніх кордонів супроводжується землетрусами. Зем­летруси з особливо важкими наслідками відбуваються там, де тек­тонічні плити не просто труться одна об одну, а зіштовхуються. Це причина найбільш руйнівних землетрусів. Учені-геофізики виді­лили два головні сейсмопояси: Середземноморський (від Пор­тугалії до Малайського архіпелагу) та Тихоокеанський (береги Тихого океану). Вони включають молоді гірські пояси: Альпи, Апенніни, Карпати, Кавказ, Гімалаї, Крим, Кордильєри, Анди, а також рухомі зони підводних океанів материків.

Для реєстрації землетрусів прийнято дві шкали.

До 30-х років XX сторіччя сила землетрусу вимірювалась спричиненими збитками — так званою шкалою Меркаллі. Зараз для визначення сили землетрусу користуються більш досконалим засобом. Ідею подав у 1935 році американський сейсмолог Ч. Ріхтер. Він помітив, що амплітуди коливань хвиль на сейсмограмі ширші, коли наслідки землетрусу більш руйнівні. Ріхтер запропо­нував визначати силу землетрусу за 12-бальною шкалою. Нульова позначка на сейсмографі означає абсолютний спокій ґрунту, один бал вказує на слабкий підземний поштовх, кожний наступний бал позначає поштовх у 10 разів сильніший за попередній. Так, 9-бальний землетрус у 10 разів сильніший за 8-бальний, у 100 разів перевищує 7-бальний і, нарешті, в 100 мільйонів разів сильніший за коливання земної кори силою в один бал.

Щорічно наша планета здригається більш ніж мільйон разів. 99,5% цих землетрусів легкі, їхня сила не перевищує 2,5 бала за шкалою Ріхтера. Незначна кількість землетрусів досягає сили 8 — 9 балів. Землетруси більшої сили спостерігалися двічі: 31 січня 1906 року на узбережжі Еквадору й 20 березня 1933 року на південному сході Японії, коли епіцентр знаходився глибоко під дном океану.

Основними характеристиками землетрусів є: глибина осередку, магнітуда та інтенсивність енергії на поверхні землі. Глибина осе­редку землетрусу зазвичай знаходиться в межах від 10 до ЗО км, у деяких випадках вона може бути значно більшою. Магнітуда характеризує загальну енергію землетрусу і становить собою логарифм максимальної амплітуди зміщення ґрунту в мікронах, яка вимірюється за сейсмограмою на відстані 100 км від епіцентру. Магнітуда за Ріхтером вимірюється від 0 до 9 (найсильніший землетрус). Інтенсивність – це показник наслідків землетрусів, що характеризує розмір збитків, кількість жертв та характер сприйняття людьми психогенного впливу.

7 грудня 1988 р. на території Вірменії трапився один з найбільших у світі за останнє століття землетрус, що забрав понад 25 тисяч осіб, зруйнував вщент ряд міст і населених пунктів.

Попередити землетрус неможливо, хоча останнім часом наука володіє відомостями про те, де може бути таке стихійне лихо, але не в усіх районах світу, та й передбачити день і час його поки-що не може.

Що необхідно для того, щоб звести до мінімуму наслідки руйнівного підземного поштовху?

1. Передбачити його раптову появу.

2. Суворо додержуватись правил будівництва сейсмостійких споруд.

3. Навчити населення правилам поведінки при підземних поштовхах. Організувати допомогу так, щоб вона виявилася ефективною.

Провісники землетрусу. Як це вже встановлено, можуть бути непрямі ознаки. У період, що передує землетрусу, змінюються параметри фізико-хімічного складу підземних вод, які реєструються спеціальними приладами геофізичних станцій. До провісників можливих землетрусів відносять деякі ознаки, з якими особливо повинно бути ознайомлене населення сейсмічно небезпечних районів. Це – поява запаху газу в районах, де до цього повітря було чистим; занепокоєння птахів і домашніх тварин; спалахи у вигляді розсіяного світла блискавиць; іскріння близько розташованих, але не торкаючихся один до одного дротів; блакитне світіння внутрішньої поверхні стін будинків; самочинне спалахування люмінесцентних ламп незадовго до підземних поштовхів. Всі ці ознаки можуть бути основою для оповіщення населення про можливий землетрус.

Землетруси завжди викликали у людей різного ступеня розлади психіки, що виявлялися у невірній поведінці. Слідом за гострою руховою реакцією часто настає депресивний стан з загальною руховою загальмованістю. Внаслідок цього, як показує статистика, більша частина отриманих травм серед населення пояснюється несвідомими діями самих потерпілих, обумовленими панічним станом і страхом.

У випадку оповіщення про загрозу землетрусу чи появи його ознак слід діяти швидко, але спокійно, впевнено і без паніки.

При завчасному попередженні про загрозу землетрусу, перш ніж залишити квартиру (дім), необхідно вимкнути нагрівальні прилади і газ, якщо топилася піч – загасити її; після цього слід одягти дітей, старих, одягтися самому, взяти необхідні речі, невеликий запас продуктів, медикаменти, документи і вийти на вулицю. Якомога швидше відійти від будівель і споруд у напрямку площ, широких вулиць, скверів, спортмайданчиків, незабудованих ділянок, суворо дотримуючись громадського порядку.

Якщо землетрус почався раптово, коли зібратися і вийти з квартири (будинку) неможливо, необхідно зайняти місце (встати) у дверному чи віконному прорізі; тільки-но стихнуть перші поштовхи землетрусу, негайно слід вийти на вулицю.

При знаходженні під час землетрусу поза квартирою (будинком) або місцем роботи, наприклад, у магазині, театрі або просто на вулиці, не слід квапитися додому; слід спокійно вислухати вказівки працівників або відповідальних за дане міроприємство і діяти згідно інструкцій.

Повені – значне затоплення суші водою у результаті підйому її рівня вище звичайного внаслідок рясних опадів, швидкого танення снігів, утворення заторів льоду. Причини повені – в основному, весняні, літні і осінні паводки.

Українські Карпати належать до зливонебезпечних регіонів України. Тут є завжди загроза виникнення катастрофічних паводків, через гірський рельєф, велику густоту річок, значну кількість опадів. За рівнем густоти річкової сітки Івано-Франківська область займає в межах України друге місце після Закарпатської області. Майже 70% загальної кількості рік протікають у гірській, лісистій частині області. Тому лісова рослинність в зарегулюванні поверхневого стоку має важливе значення. По території області протікає 8321 річка, загальною довжиною 15656 км. Басейн ріки Дністра формують 4763 ріки (9106 км) і басейн р.Прута — 3558 рік (6550 км). Близькими гідрографічними показниками характеризується Львівщина та Чернівеччина. Велика густота річок в Карпатах вказує на постійну потенційну загрозу виникнення тут паводків і призводить до майже щорічних руйнівних і інколи катастрофічних наслідків. Так, за період з 1955 року зареєстровано на Івано-Франківщині 64 паводки і повені. Особливо руйнівними були катастрофічні паводки в 1941,1969,1970,1974,2001 та 2008 роках. За попередніми оцінками збитки від паводку 2008 року на Івано-Франківщині становлять 1747872,26 тис. гривень.

Повінь на Прикарпатті масштабніша, ніж у 1969 році, рівень води піднявся на 10 м.

На 8.00 27 липня на Прикарпатті підтоплено 488 н.п, 2 810 житлових будинків, 29 404 га сільгоспугідь, розмито 398 км берегів, зруйновано більше 20 км дамб, також зруйновано 316 автомобільних мостів і 305 - пішохідних, 383 км автодоріг. Без зв’язку залишаються 259 населених пунктів, без світла – 126. Відселено 10 938 людей, евакуйовано 1 208 осіб. До рятування залучено більше 3 тисяч рятувальників і близько 550 одиниць техніки. Ця повінь масштабніша, ніж повінь на Прикарпатті в 1969 році, коли рівень Дністра піднімався на 7 м, тоді як цього разу - на 10 м.

При значному часі попередження паводку здійснюються заходи по зведенню гідротехнічних споруд на ріках і в інших місцях передбачуваного паводку, по підготовці і проведенню завчасної евакуації населення і тварин, по вивозу матеріальних цінностей.

Про евакуацію на випадок повені, як правило, оголошується спеціальним розпорядженням комісії по боротьбі з повінню. Населення оповіщається по радіотрансляційним мережам і телебаченню. Населенню повідомляється місця розгортання збірних евакопунктів, строки прибуття, маршрути слідування під час евакуації пішим порядком та інші відомості.

Евакуація здійснюється у найближчі населені пункти. Розселення населення здійснюється у громадські будинки чи на житлові площі місцевих жителів.

Раптовість виникнення повені викликає необхідність особливих дій і поведінки населення. Якщо люди проживають на першому поверсі і на вулиці спостерігається підйом води, необхідно залишити квартиру, піднятися на верхні поверхи; якщо будинок одноповерховий – зайняти горище. Знаходячись у полі при раптовому затопленні слід зайняти підвищені місця або дерева, використати плаваючі предмети.

Пошук людей на затопленій території організовується і здійснюється негайно, для чого залучаються екіпажі плаваючих засобів формувань МНС. Не можна переповнювати рятувальні засоби (катери, човни, плоти і т. д.). Потрапивши у воду, слід скинути з себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу плаваючі чи підвищені над водою предмети, користуватися ними до отримання допомоги.

Урагани – вітер великої руйнівної сили і значної тривалості, швидкість якого 33 м/с і більше. Він є однією з найбільш могутніх сил стихії і за своєю руйнівною силою може бути порівняний з землетрусом.

Ураганний вітер руйнує міцні і зносить легкі будівлі, спустошує поля, обриває проводи, валить стовпи ліній електропередач і зв’язку, ламає і вириває з корінням дерева, топить судна, ушкоджує транспортні магістралі і мости, комунально-енергетичні мережі.

Смерч – висхідний вихор швидко обертаючогося повітря, що має вигляд темного стовпа діаметром від кількох десятків до сотень метрів з вертикальною, іноді вигнутою віссю обертання. Смерч спостерігається в усіх районах земної кулі.

Щоб зменшити втрати, установи гідрометеослужби за декілька годин до наближення урагану передають штормове попередження. З цього моменту слід негайно удатися до проведення запобіжних робіт: зміцнити не досить тривкі конструкції і крани. У будівлях зачинити двері, горище, слухові вікна, вентиляційні отвори. Великі вікна і вітрини обшити дошками. Шибки заклеїти смужками паперу або тканини, а якщо можливо, вийняти. Двері і вікна з підвітряної сторони залишити відкритими, щоб урівноважити внутрішній тиск у будівлі. З дахів, балконів, лоджій прибрати предмети, які при падінні можуть травмувати людей.

Якщо є можливість і необхідність, треба вимкнути комунально-енергетичні мережі, відкрити допоміжні люки для пропускання води. З легких споруд людей перевести у більш міцні будівлі або укрити у захисних спорудах МНС. Зовнішні будівельні, вантажно-розвантажувальні роботи припиняються. Населенню рекомендується потурбуватись про аварійні світильники: електричні ліхтарі, гасові лампи, свічки, про запаси води, похідні плитки, примуси, продукти харчування, медикаменти.

Знаходячись у будинку, стерегтись поранення осколками скла. Для цього треба відійти від вікна і встати впритул до простінку. Найбільш безпечним місцем під час урагану є сховища МНС, підвали, внутрішні приміщення перших поверхів цегляних будинків. Не можна виходити на вулицю відразу після послаблення вітру, може повторитись порив вітру. На вулиці триматись подалі від будівель і споруд, високих парканів, стовпів, дерев, опор, проводів. Люди зазнають травмувань від уламків, скла, шиферу, черепиці і т.д..

Якщо ураган або смерч застав вас на відкритій місцевості – сховатись у канаві, ямі, яру, будь-якій виїмці: лягти на дно заглиблення і щільно притулитись до землі. Остерігатись розірваних електропроводів.

Головна умова – не піддаватися паніці, діяти грамотно і свідомо, утримуватись від нерозумних вчинків, надавати допомогу потерпілим.

Зсуви – сковзаюче зміщення ґрунтових мас під дією своєї ваги. Виникають вони на схилах чи укісах, на берегах рік і ярів, там де під верхнім водонепроникним шаром знаходиться водотривкий, часто глина.

Зсув починається не раптово. Спочатку з’являються щілини у ґрунті, розколини доріг і берегових укріплень, зміщуються будівлі, споруди, дерева, телеграфні стовпи, руйнуються підземні комунікації. Зсуви рухаються із максимальною швидкістю лише у початковий період.

Якщо зсув почався, то слід негайно розв’язати дві задачі.

Перша – зупинити його, для чого терміново звести тимчасові споруди. Друга – провести комплекс капітальних інженерних робіт, щоб не припустити у подальшому розвиток подібних явищ.

Щоб уникнути нещасних випадків, небезпечні ділянки огороджують і виставляють попереджувальні знаки.

Селеві потоки – це потоки з гір піску, глини, щебеню, каміння, валунів. У селенебезпечних районах прямими ознаками проникнення селевих потоків є зливові атмосферні опади, швидке танення снігів і льодовиків у горах, порушення природного стоку вод гірських рік і струмків.

Непрямими ознаками можливого селю є підвищена ерозія ґрунтів, знищення трав’яного покриву і лісів на схилах гір. Наближення потоку нагадує гуркіт потягу, який наближається з великою швидкістю.

Снігові лавини

Снігові лавини також належать до зсувів і виникають так само, як і інші зсувні зміщення. Сили зчеплення снігу переходять певну межу, і гравітація викликає зміщення снігових мас по схилу.

Великі лавини виникають на схилах 25 — 60 градусів через перевантаження схилу після великого випадання снігу, частіше під час відлиги, внаслідок формування в нижніх частинах снігової товщі горизонту розрихлення.

На тери­торії України снігові лавини поширені в гірських районах Карпат та Криму.

Причини сходження снігових лавин: перенапруження сніго­вого покрову, яке виникло внаслідок пересування тварин або людей, різкий порив вітру, звукова хвиля, різка зміна метеороло­гічних умов тощо.

Снігові замети – наслідок снігопадів і хуртовин. Снігопади тривалістю від 16 до 24 год. дуже впливають на господарську діяльність населення.

Негативний вплив посилюється хуртовинами (віхолою, сніговими буревіями), при яких різко погіршується видимість, переривається транспортне сполучення, сніг з дощем створює умови для зледеніння ліній електропередач, зв’язку, мереж електротранспорту, опор і конструкцій.

З оголошенням штормового попередження – необхідно обмежити пересування, створити удома запас продуктів, води і палива.

Заметені снігом дороги, втрата видимості викликають повну дезорієнтацію на місцевості. При слідуванні на автомобілі не намагатися подолати снігові замети, необхідно зупинитися, повністю закрити жалюзі машини, укрити двигун зі сторони радіатора. Періодично виходити з автомобіля, розгрібати сніг, двигун періодично прогрівати для уникнення “розмерзання”, слідкувати за вихлопною трубою. Якщо у дорозі опиниться декілька чоловік на автомобілях, доцільно використати один автомобіль для укриття, із двигунів злити воду.

Ні в якому разі не можна залишати автомобіль, який у сильний снігопад (хуртовину) є орієнтиром. В гірських районах після сильних снігопадів зростає загроза сходу снігових лавин.

Пожежі – найбільш масові і розповсюджені лиха: вони бувають практично в усіх районах нашої країни. Літо – час найбільш частих пожеж у лісах, на торф’яниках, полях, у житлових будівлях, промислових підприємствах. У 90% випадків причина виникнення лісових пожеж – людина, яка необережно поводиться з вогнем у лісі, у місцях роботи і відпочинку, не звертає уваги на необережність суворого дотримання правил протипожежної безпеки.