Соціальні та політичні небезпеки
Будь-який соціальний конфлікт, набуваючи значних масштабів, об’єктивно стає соціально-політичним. Конфлікти, що відбуваються в різних сферах, набувають політичної значущості, якщо вони зачіпають міжнародні, класові, міжетнічні, міжнаціональні, релігійні, демографічні та інші відносини.
Суб’єктами конфліктів можуть виступати: 1) окремі люди, групи, організовані в соціальні, політичні, економічні та інші структури; 2) об’єднання, які виникають у вигляді політизованих соціальних груп, економічних і політичних груп тиску, кримінальних груп, які домагаються певних цілей; 3) нації – міжетнічні конфлікти (СРСР, Югославія).
Поняття “соціально-політичний” конфлікт використовується, коли трапляються великомасштабні зіткнення всередині держав (громадянська війна, страйки) та між державами (війни, партизанські рухи).
Війни. Війна – це крайній ступінь політичної боротьби збройними методами. Війни на планеті забрали понад 4 млрд. людських життів. Кількість загиблих різко зростала з розвитком засобів знищення людей і розширенням масштабів війн. Найбільшу потенційну небезпеку для людства та природного середовища становить ядерна зброя, хімічна та бактеріологічна зброя. Протягом ХХ століття швидко росла кількість загиблих у війнах мирних людей, 5% від загальної кількості загиблих в І світовій війні до 75% - у другій і 80-90% - в 150 подальших малих війнах.
Тероризм. Терор став органічною складовою частиною сучасного життя і набув глобального характеру (лат. терор – страх, залякування).
Поширеними у світі терористичними актами є:
напади на державні або промислові об’єкти, які призводять до матеріальних збитків, а також є ефективним засобом залякування та демонстрації сили,
захоплення державних установ або посольств (захоплення заручників),
захоплення літаків або інших транспортних засобів,
насильницькі дії проти особистості жертви.
Перед загрозою зростання масштабів тероризму та дедалі небезпечніших засобів і методів, що до них вдаються терористи, особливого значення набуває співробітництво держав у боротьбі з ним.
29 квітня 1958 р. укладена багатостороння Женевська конвенція про відкрите море, яка містить ряд статей про боротьбу з тероризмом у відкритому морі – піратством. Гаазька конвенція (16 грудня 1970 р.) про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден. 26 січня 1977 р. в Страсбурзі, підписана конвенція про боротьбу з тероризмом. При ООН з 1973 р. діє спеціальний комітет з тероризму.
Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння.
Алкоголізм – за розповсюдженням на Землі займає третє місце після серцево-судинних та ракових захворювань. За даними статистики в Україні чисельність зареєстрованих людей з алкогольними проблемами складає близько 690 тис. чоловік. Алкоголь ніколи не може бути корисною речовиною і лише тимчасово призводить до вдаваного поліпшення стану. Алкогольні напої паралізують діяльність абсолютно всіх органів людини. Як і нікотин, алкоголь – наркотик, до якого швидко звикають і не задовольняються малими дозами. Алкоголь всмоктується в кров дуже швидко, але в організмі розподіляється нерівномірно. Основна доза всмоктується в мозок, де зберігається до 90 днів.
Зловживання алкоголем призводить до захворювань печінки (цирозу), психічних розладів (біла гарячка, галюциноз, епілепсія).
П’янство і алкоголізм завдають великої економічної, соціальної та моральної шкоди суспільству. Люди, які п’ють, частіше хворіють, допускають брак в роботі, через них стаються аварії і травми (20% побутового і 46% вуличного травматизму). В 72,5% дорожньо-транспортних пригод причина п’яні водії. В 96% правопорушень здійснені особами в стані алкогольного сп’яніння.
Тютюнокуріння. Тютюн – фактор ризику більш як 25 хвороб. Основною причиною передчасної смерті є і тютюнокуріння. За прогнозами, глобальна тютюнова “епідемія” забере життя 250 млн. сучасних дітей і підлітків. Зараз можна говорити про епідемію куріння. В Європі курить близько половини дорослого населення. Спостерігається дві тенденції: зниження куріння в розвинених країнах та збільшення у відстаючих. Так, у США понад 30 млн. осіб кинули курити.
Україна випереджає більшість країн Європи за кількістю курців. У нас курять 12 млн. громадян (40% працездатного населення), 3,6 млн. жінки, 18,4 млн. чоловіки. Курить кожна 3-4 жінка (20-39 років). За даними експертів ВООЗ, в Україні ця шкідлива звичка викликає 100-110 тис. смертей щорічно. Тяжкі захворювання спостерігаються не відразу, вони виникають поступово й непомітно. Коли зміни в організмі стають очевидними, тобто з’являються хронічні захворювання, люди пояснюють це чим завгодно, тільки не курінням. Шкідлива дія тютюну не обмежується нікотином. До складу тютюнового диму входить біля 30 отруйних речовин (аміак, синильна кислота, сірководень, чадний газ, радіоактивні речовини, тютюновий дьоготь та ін.). Куріння збільшує ризик захворіти не тільки раком легень, а і язика, гортані, стравоходу, сечового міхура. Тютюнові отрути не затримуються плацентою, а вільно проникають в кров плода. Неприпустимо курити вагітним жінкам.