- •Методична розробка для студентів
- •1. Визначення поняття “надзвичайна ситуація”. Причини виникнення та особливості розвитку надзвичайних ситуацій, їх характеристика та класифікація
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2. Виробничі аварії та катастрофи, стихійні лиха.
- •Основні уражаючі фактори, їх параметри
- •І наслідки впливу на людей
- •Транспортні аварії (катастрофи)
- •Хімічно небезпечні виробництва
- •Газо- та нафтопроводи
- •Об’єкти комунального господарства
- •Надзвичайні ситуації природного характеру
- •Геологічно небезпечні явища
- •Стихійні явища екзогенного походження
- •Метеорологічно небезпечні явища
- •Масові інфекційні захворювання та отруєння людей
- •Основні уражаючі фактори зброї масового знищення
- •3. Особливості радіоактивного забруднення місцевості та зараження повітря при аварії на аес Радіаційно небезпечні об’єкти (рно)
- •Радіоактивні відходи (рав)
- •4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, проведення рятувальних робіт
- •Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •Заходи щодо забезпечення мінімуму життєвих потреб:
- •Загальні принципи організації та проведення медичних заходів
- •У надзвичайних ситуаціях
- •Організація медичної допомоги потерпілим внаслідок аварії
- •На радіаційно небезпечному об’єкті
- •Медичне забезпечення при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах
- •Рятувальні роботи при нс включають:
Медичне забезпечення при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах
Робота рятувальників проходить з використанням засобів індивідуального захисту (ЗІЗ). Перша медична допомога здійснюється в порядку само- та взаємодопомоги, а також силами санітарного поста санітарної дружини об’єкта.
Потерпілі виносяться (вивозяться) в безпечну зону, де розташовується бригада швидкої медичної допомоги, яка надає першу лікарську допомогу.
Відділення лікувальних закладів підсилюються токсико-терапевтичними бригадами. Потерпілі можуть бути переведені до спеціалізованих лікувальних закладів.
Для проведення евакуації та організації лікування штаб МСЦО району (міста) в оперативному порядку уточнює дані про лікувальні заклади, кількість ліжок та число потерпілих, видаються необхідні розпорядження.
Рекомендації потерпілим:
вийшовши із зони ураження, зняти верхній одяг;
прийняти душ або помитися з милом, прополоскати рот, очі;
при підозрі на ураження СДОР уникати фізичного навантаження, пити багато теплої рідини (чай, молоко, вода та ін.), звернутись в медичний заклад.
Заходи захисту і надання першої медичної допомоги
Ураженим СДОР допомогу надавати в найкоротші терміни. Рекомендується такий порядок:
надягають протигаз;
вводять відповідний антидот;
проводять часткову санітарну обробку;
проводять часткову дегазацію;
виконують штучну вентиляцію легень: на зараженій місцевості (без зняття протигазу) – по способу Калістова, а на незараженій – способом “з роту до рота”, “з роту до носа”.
Найбільш розповсюдженими СДОР є хлор і аміак.
Перша допомога при отруєнні аміаком:
свіже повітря;
теплі водяні пари 10% розчину ментолу у хлороформі;
тепле молоко з содою;
при задусі – кисень;
при спазмі голосових щілин – тепло на область шиї, теплі водяні інгаляції;
при зупинці дихання – штучне дихання;
при потраплянні в очі – негайне промивання водою.
Захист – промислові протигази марки ВІМ, цивільні протигази ГП-5, ГП-4, дитячі протигази, камери захисні дитячі. При дуже великих концентраціях (більше 6 мг/л) – ізолюючі протигази.
Хлор – зеленувато-жовтий газ із різким запахом, важчий за повітря у 2,5 рази. Температура плавлення 34,6°С, тому взимку хлор знаходиться у газоподібному стані. При випаровуванні на повітрі рідкий хлор утворює з водяною парою білий туман. Викликає подразнення дихальних шляхів з подальшим набряком легень. При високих концентраціях смерть наступає через 5-25 хвилин. У повітрі виявляється приладом ВПХР з індикаторною трубкою з трьома зеленими кільцями.
Ознаки отруєння хлором – різкий загрудинний біль, різь в очах, сльозотеча, болісний кашель, блювання, задишка.
При отруєнні хлором винести потерпілого із зони зараження. При зупинці дихання зробити штучне дихання. Шкіру, рот, ніс промити 2% розчином питної соди або водою.
Рятувальні роботи при нс включають:
розвідку маршрутів висування формувань і об’єктів робіт;
локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висування і на ділянках робіт;
пошук уражених і витягування їх з пошкоджених і палаючих будинків, загазованих, затоплених, задимлених приміщень, із завалів;
розкриття зруйнованих, пошкоджених, завалених споруд та рятування людей, які там знаходяться;
подання повітря в завалені споруди;
надання першої медичної допомоги ураженим та евакуація їх в лікувальні заклади;
виведення (вивезення) населення з небезпечних зон у безпечні;
санітарну обробку людей, ветеринарну обробку с/г тварин, дегазацію техніки, засобів захисту, фуражу, води.
Інші невідкладні роботи включають:
прокладання колонних шляхів та влаштування проїздів (проходів) у завалах та в зонах ураження;
локалізацію аварій на газових, електричних мережах з метою забезпечення умов для проведення рятувальних робіт;
укріплення чи руйнування конструкцій будинків та споруд, які загрожують обвалом та перешкоджають проведенню рятувальних робіт;
пошук, знешкодження та знищення боєприпасів, що не розірвалися та інших вибухонебезпечних предметів.