Метеорологічно небезпечні явища

Небезпечні метеорологічні явища в Україні: сильні зливи (Карпатські та Кримські гори), град (на всій території), сильна спека (степова зона), суховії, посухи (степова та східна лісостепова зони), урагани, шквали, смерчі (більша територія), пилові бурі (степова зона), сильні заметілі, снігові заноси, ожеледі, сильний мороз.

В Україні щорічно спостерігається до 150 випадків стихійних метеорологічних явищ. У Карпатах характерні сильні зливи, що викликають селеві та зливові потоки, град, сильні вітри, тумани, заметілі, снігопади.

Гідрологічні надзвичайні ситуації

Гідрологічними небезпечними явищами, що мають місце в Україні є: повені (басейни річок), селі (Карпатські та Кримські гори), маловоддя, небезпечні підйоми та спади рівня моря.

Повені виникають під час тривалих дощів (злив) та танення снігу, вітрових нагонів води, при заторах.

Природні пожежі – в суху, жарку погоду небезпека від торф’яних та лісових пожеж різко зростає. Лісові пожежі виникають головним чином з вини людини та дії деяких природних чинників. Причиною пожеж буває діяльність людини (спалювання відходів) та її необережність (вогнища, недопалки, сірники).

Розрізняють чотири категорії лісових пожеж:

- низові (низинні),

- верхові (повальні),

- підземні (торф’яні або грунтові) та пожежі дуплистих дерев.

Найбільш поширеними є лісові та торф’яні пожежі, бо ліси і торфовища займають більше 10 млн. га території України.

Масові інфекційні захворювання та отруєння людей

В Україні розповсюджені активно діючі природні осередки багатьох небезпечних інфекцій – туляремії (у 23 областях), лептоспірозу (у всіх регіонах), сибірки (у 16 областях), лихоманки Ку (у 9 областях), кліщового енцефаліту (у 8 областях), геморагічної пропасниці з нирковим синдромом (у 10 областях), вірусу Західного Нілу (у 7 областях), вірусу Укуніемі (у 6 областях).

Інфекційні захворювання тварин – найбільш поширені в Україні такі епізоотичні хвороби: туберкульоз ВРХ, лейкоз ВРХ, лептоспіроз, сальмонельози, сибірка, сказ, класична чума свиней, хвороба Гамборо, хвороба Марека.

Хвороби та шкідники рослин – у посівах зернових культур має місце епіфітотія борошнистої роси, бурої листкової іржі, фузаріозу та ін. В степовій зоні відмічається масовий спалах найнебезпечнішого шкідника озимої пшениці – клопа-черепашки.

Основні уражаючі фактори зброї масового знищення

До сучасних засобів ураження відносять ядерну, хімічну, бактеріологічну зброю та інші винаходи сучасних технологічних розробок.

В залежності від типу заряду ядерну зброю поділяють на:

• атомну,

• термоядерну,

• комбіновану,

• нейтронну.

Потужність ядерних боєзапасів прийнято вимірювати тротиловим еквівалентом.

При вибуханні ядерного боєзапасу за мільйонні частки секунди виділяється колосальна кількість енергії, в зоні ядерних реакцій температура підвищується до десятків мільйонів градусів, утворюючи нестерпно сильне світлове випромінювання, максимальний тиск досягає мільярдів атмосфер. Такий величезний тиск викликає потужну ударну хвилю з потоком нейтронів і гамма-випромінюванням, яке називають проникаючою радіацією.

Хімічна зброя заснована на використанні бойових токсичних хімічних речовин і токсинів, які уражають організм людини чи тварини, а також різні види рослин. 22 квітня 1918 року у району містечка Іпр німецькі війська провели першу газобалонну атаку з використанням хлору, в результаті якої в перші ж години загинуло близько 6 тис людей, а 15 тис. – одержали ураження різного ступеню важкості.

За тактичним призначенням отруйні речовини (далі ОР) поділяються на: смертельні, тимчасові, подразливі.

ОР смертельної дії: нервово-паралітичні (Ві-ікс, зарін, зоман); шкірно-наривної дії (іприт), загальноотруйної дії (синильна кислота, хлорціан), задушливої дії (фосген);

ОР, які тимчасово виводять з ладу (Бі-зет);

ОР подразливої дії ( хлорацетофенон, адамсіт, Сі-Ес)

Дія біологічної зброї заснована на використанні хвороботворних властивостей деяких мікробів і токсичних продуктів їх життєдіяльності. Використовуються патологічні мікроорганізми – збудники інфекційних захворювань.

В залежності від розмірів, будови і біологічних властивостей, їх поділяють на:

• бактерії (чума, сибірська виразка, сап та ін.);

• рикетсії – паличкоподібні нерухомі клітини (висипний тиф, плямиста лихоманка та ін.);

• грибки – мікроорганізми рослинного походження;

• віруси – велика група біологічних організмів, які мають клітинну структуру, здатних розвиватися і розмножуватися тільки в живих клітинах (натуральна віспа, тропічна лихоманки, ящур та ін.).

Нові види зброї – променева зброя, радіочастотна зброя, геофізична зброя – сукупність різних засобів, які дозволяють використовувати у воєнних цілях руйнівну силу неживої природи шляхом її штучного ініціювання: ураган, штучні землетруси, гірські обвали, магнітні бурі, посухи, руйнування озонового шару.